3. Функції та принципи цивільного права.

Принципи - основоположні, найбільш глобальні керівні ідеї і засади, положення та принципи, відповідно до яких здійснюється цілісне правове регулювання особистих немайнових та майнових відносин.

Неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини означає охорону людини як від дій публічної влади, так і від дій інших осіб, направлених проти його приватного життя

Неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом встановлює загальне правило, що власність є недоторканною, і можливість володіння, користування та розпорядження нею цілком залежить від волі власника

Свобода договору припускає можливість самим учасникам визначати суть договірних відносин, в які вони вступають; вибирати партнерів у договірних відносинах та встановлювати ті умови, на яких він буде укладений

Свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, дає можливість суб'єктові на власний розсуд займатися будь-яким видом підприємницької діяльності, окрім тієї, яка суперечить закону чи здійснювати права та обов'язки щодо цього закону

Судовий захист цивільного права та інтересу гарантує можливість для кожної особи звернутися до суду за захистом особистих немайнових та майнових прав і інтересів

Справедливість, добросовісність та розумність не припускає можливість бездумного застосування закону, де це було б направлено проти гуманізму, розуму, суспільних цінностей та моральних засад, призводило до зловживання цивільними правами; перешкоджає використання закону у не правових цілях

Рівність учасників цивільних правовідносин означає, що жоден з учасників цивільних правовідносин спочатку не має будь-яких переваг перед іншим учасником цих відносин

Функції ЦП - виражають його соціальне призначення специфічні напрями правового регулювання особистих немайнових та майнових відносин в процесі вирішення завдань, що стоять перед ним.

Регулятивна функція направлена на створення за допомогою правового регулювання нормальних умов для функціонування і розвитку особистих немайнових та майнових відносин в суспільстві

Охоронна функція направлена на запобігання порушенням особистих немайнових та майнових прав, а також передбачає їх захист у разі порушення

Попереджувальна функція передбачає, що масив правового регулювання цивільного права направлений на запобігання можливій не правовій поведінці суб'єктів

Відновна функція встановлює, що при порушенні особистих немайнових та майнових прав за допомогою цивільного права відбувається їх відновлення, причому на еквівалентній основі

Виховна функція направлена на вироблення у суб'єктів цивільних правовідносин певної, правомірної поведінки і на стимулювання такої поведінки у фізичних і юридичних осіб.

4. Система цивільного права України та Цивільного кодексу України.

Система ЦП - його внутрішня структура, яка розглядає особисті немайнові та майнові відносини в єдності й взаємодії вхідних в нього підгалузей, інститутів і субінститутів

Підгалузь – система декілько однорідних та предметно взаємозв'язаних цивільно-правових інститутів, що охоплюють цілісну сферу суспільних відносин (зобов'язальне право, спадкове право тощо)

Інститут – система правових норм, які забезпечують комплексне регулювання визначеною щодо самостійної групи однорідних і взаємозв'язаних суспільних відносин (договірні зобов'язання тощо). Цілісна группа цивільно-правових норм, що регулюють однородні цівільні правовідносини.

Субінститут – система певних правових норм в рамках правового інституту, що регулює специфічні цивільні правовідносини (договірні зобов'язання по передачі майна у власність тощо)

Цивільний кодекс України (ЦКУ) — основний нормативно-правовий акт цивільного законодавства України, прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 року.

Поточна редакція Цивільного кодексу України від 16.10.2011 року на підставі Закону України 3795-17 від 22.09.2009 року. Цивільний кодекс України є кодифікованим нормативним актом (законом) яким регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), учасниками яких єфізичні та юридичні особи, Держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Побудований за пандектною системою Цивільний кодекс України складається з шести книг,розмежованих за сферою регулювання:

1. Книга перша. Загальні положення. Розділ 1. Основні положення. Розділ 2. Особи. Розділ 3. Об'єкти цивільних прав. Розділ 4. Правочини. Представництво. Розділ 5. Строки та терміни. Позовна давність.

2. Книга друга. Особисті немайнові права фізичної особи.

3. Книга третя. Право власності та інші речові права. Розділ 1. Право власності. Розділ 2. Речові права на чуже майно.

4. Книга четверта. Право інтелектуальної власності

5. Книга п'ята. Зобов'язальне право. Розділ 1. Загальні положення про зобов'язання Розділ 2. Загальні положення про договір. Розділ 3. Окремі види зобов'язань. Підрозділ 1 Договірні зобов'язання (Глава 54 - 77) Підрозділ 2 Недоговірні зобов'язання (Глава 78 - 83)

6. Книга шоста. Спадкове право.

За своєю суттю та призначенням Цивільний кодекс є кодексом приватного права, тобто провідним актом у системі законодавства, що регулює відносини у приватній сфері, його положення мають застосовуватися не тільки до традиційних "суто цивільних" відносин, а й до взаємин суб'єктів споріднених відносин. Так, до регулювання сімейних відносин, при використанні найманої праці, у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля норми ЦК застосовуються субсидіарно, тобто у випадках, якщо ці відносини не врегульовані іншими (спеціальними) актами законодавства.