- •Політологія
- •Лекція №1 політологія як наукова теорія План
- •1. Політика як соціальне явище
- •2. Політологія як самостійна навчальна дисципліна
- •Основні етапи розвитку політології:
- •3. Предмет, метод, структура та функції політології
- •4. Взаємозв’язок політології з іншими соціальними науками
- •Лекція № 2 становлення та розвиток політичної думки План
- •1. Політичні ідеї Стародавнього Сходу
- •2. Політична думка періоду Середньовіччя і Відродження
- •3. Політичні ідеї Нового часу
- •4. Політичні теорії хіх ст.
- •5. Політична думка хх ст.
- •Лекція №3 розвиток політичної думки в україни План
- •1. Політична думка Київської Русі
- •2. Політична думка часу козацько-гетьманської держави і українського Відродження
- •3. Розвиток революційно-демократичних ідей хіх - початку хх ст.
- •4. Політичні концепції українських мислителів кінця хіх - хх ст.
- •Лекція №4 політична влада План
- •1. Поняття, суть і природа влад
- •2. Основні концепції політичної влади
- •3. Форми та механізм політичної влади.
- •4. Легітимність політичної влади
- •Лекція №5
- •1. Поняття політичної системи
- •2. Сутність, структура і функції політичної системи
- •1. Інституційний — складається з різних соціально-політичних інститутів та установ;
- •3. Типологія політичних систем
- •4. Політична система України
- •Лекція №6 держава — головний інститут політичної системи План
- •1. Поняття держави. Теорії виникнення держави
- •2. Ознаки і функції держави
- •3. Устрій сучасної держави
- •4. Правова і соціальна держава
- •Лекція №7 політичні режими
- •1. Сутність і структура політичного режиму
- •2. Тоталітарний політичний режим
- •2. Держава прагне до глобального панування і контролю над усіма сферами соціального
- •3. Авторитарний політичний режим.
- •4. Демократичний політичний режим.
- •5. Політичні режими України
- •Лекція №8 сутність і роль демократії в політичному житті суспільства
- •1. Поняття демократії
- •Учнівська, управлінська демократія).
- •2. Концепції демократії
- •1) Визнання особистості первинним, у кінцевому рахунку головним джерелом влади,
- •3. Основні ознаки та принципи демократії
- •Лекція №9 сутність та функціонування політичних партій
- •1. Поняття політичної партії, її виникнення, етапи розвитку
- •2. Функції політичних партій
- •3. Типологія політичних партій і партійних систем
- •Політична наука (згідно Дж.Сарторі) виокремлює такі типи партійних систем,
- •4. Партії і партійна система в Україні
- •1. Допартійний етап (з весни 1988 р. До весни 1990 p.).
- •2. Етап початкової багатопартійності (кінець 1990 p. — до подій 19—24 серпня
- •3. Посткомуністичний етап (від серпневих подій 1991 p. До виборів до Верховної Ради
- •Лекція №10
- •1. Поняття громадських об’єднань і рухів
- •2. Функції громадських організацій
- •3. Класифікація громадських об’єднань
- •Лекція №11
- •1. Сутність політичної еліти.
- •2. Типологія еліт, функції та механізми рекрутування еліти
- •3. Сутність, ознаки, функції політичного лідерства
- •4. Сучасні теорії та типологія політичного лідерства.
- •Лекція 12
- •1. Поняття громадянського суспільства
- •2. Структура і ознаки громадянського суспільства
- •3. Формування громадянського суспільства в Україні
- •Лекція № 13 ідеологія та політика План
- •1. Сутність ідеології, її взаємодія з політикою
- •2. Характеристика ідейно-політичних сил різного спектра
- •3. Сучасні політичні ідеології
- •2. Соціал-демократичне
- •Лекція 14 політична культура суспільства
- •1. Поняття політичної культури та її роль в політичній системі
- •2. Функції і типологія політичної культури
- •3. Основні шляхи і чинники формування політичної культури
- •4. Особливості розвитку політичної культури в Україні
- •Лекція 15 політичні технології План
- •1. Поняття політичних технологій і їх специфіка
- •2. Сутність політичного аналізу
- •3. Політичне консультування
- •4. Інформаційні технології
- •Лекція №16 вибори та виборчі системи План
- •1. Вибори, їх класифікація
- •2. Принципи виборчого права та організація демократичних виборів
- •3. Основні типи сучасних виборчих систем.
- •4. Основні стадії виборчого процесу (кампанії).
- •Лекція №17 політика та етнонаціональні відносини План
- •1. Соціально-етнічні спільності: народ, етнос, нація
- •Атрибути етносів і націй
- •До позитивних належать:
- •До негативних:
- •2. Національні відносини та проблеми національної політики
- •3. Етнонаціональне самовизначення націй
- •4. Етнонаціональна політика в Україні
- •Лекція 18 міжнародні відносини і світовий політичний процес План.
- •1. Міжнародні відносини і зовнішньополітична роль держави
- •2. Розвиток міжнародних відносин і світового політичного процесу
- •3. Політична глобалістика
- •4. Україна в сучасному геополітичному просторі
3. Етнонаціональне самовизначення націй
У Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, який був затверджений Генеральною асамблеєю ООН у 1966 р., записано: "Всі держави повинні відповідно до положень Статуту ООН заохочувати здійснення права на самовизначення".
Право націй на самовизначення означає:
A вільний вибір народом державного устрою аж до відокремлення і формування
самостійної держави;
A самостійність у розв’язанні економічних питань свого розвитку;
A добровільне об'єднання народів в єдину державу;
A вільний вибір інститутів і символів державності.
Самовизначення народів, націй неможливе без розв'язання проблеми національно- територіального розмежування, яка є однією з найскладніших і найгостріших проблем. Реалізувати це право, беручи до уваги історичні умови певної нації, прийнятні форми його реалізації, можна у двох формах — відокремлення і возз'єднання.
Відокремлення — форма реалізації права на самовизначення, яка передбачає вихід нації зі складу багатонаціонального утворення під впливом волевиявлення народу.
Така нація може відокремитися від іншої нації (інших націй) й утворити свою незалежну державу, визначити форму і способи свого соціально-економічного розвитку, характер державно-політичного устрою відповідно до своїх історичних умов; формувати основи й механізми внутрішньої та зовнішньої політики на вільних засадах без іноземного втручання; має поважати права інших народів і міжнародного співтовариства. Цю форму за останні роки обрало чимало народів, утворивши свої незалежні держави: народи колишніх республік СРСР, СФРЮ, Чехословаччини. Самостійною державою від серпня 1991 p. стала й Україна.
Возз'єднання — форма реалізації права на самовизначення, яка передбачає об'єднання народів (націй) в межах однієї держави.
Ця форма, як і перша, має природний, демократичний характер. Це — право на життя, щастя, братерство народів, яких об'єднують звичаї, традиції, а іноді й історія та релігія. Виходячи зі спільних інтересів, народи (нації) ухвалюють рішення про возз'єднання в межах однієї держави. За формою державно-правові об'єднання народів можуть бути різними.
Світовій практиці відомі три основні форми возз'єднання:
< унітарна держава;
< федеративна держава;
< конфедерація держав.
Усі вони можуть бути використані лише численними націями, нечисленним народам — значно складніше. Складність полягає в забезпеченні державного утворення необхідними атрибутами (національна бюрократія, сили безпеки і правопорядку, армія). Тому специфіка нечисленних народів передбачає розробку різноманітних комплексних Програм, здатних забезпечити життя цих народів, не допустити їх знищення.
Політична автономія є могутнім стимулом для розвитку економіки, культури, національної самосвідомості малих народів. Але на шляху її активного впровадження існує чимало перешкод. Одна з них — міфи про окремі народи-етноси. У Туреччині, наприклад, уряд вважає, що курди — це ті ж турки, хіба що живуть у горах, а тому відірвані від турецького загалу, розмовляють своїм діалектом. В Ірані панує концепція, що всі люди — «діти Аллаха», а тому не існує різниці між іранцем (персом), арабом, курдом. Є, мовляв, одна нація — ісламська. І вона мусить перемогти на світовій арені. Цей курс чітко окреслився після перемоги ісламської революції в Ірані 1979 p.
Народи, що борються за відокремлення та побудову національної держави, можуть розраховувати на міжнародну підтримку за таких умов:
< наявності території компактного проживання;
< здатності до економічного самозабезпечення;
< відсутності територіальних та інших претензій до сусідніх народів;
< гарантування прав національних меншин, які опинилися на території новоутвореної держави.
Отже, історичний досвід свідчить, що реалізація народом свого права на самовизначення залишається однією з найскладніших і найактуальніших проблем нашого часу.