- •Політологія
- •Лекція №1 політологія як наукова теорія План
- •1. Політика як соціальне явище
- •2. Політологія як самостійна навчальна дисципліна
- •Основні етапи розвитку політології:
- •3. Предмет, метод, структура та функції політології
- •4. Взаємозв’язок політології з іншими соціальними науками
- •Лекція № 2 становлення та розвиток політичної думки План
- •1. Політичні ідеї Стародавнього Сходу
- •2. Політична думка періоду Середньовіччя і Відродження
- •3. Політичні ідеї Нового часу
- •4. Політичні теорії хіх ст.
- •5. Політична думка хх ст.
- •Лекція №3 розвиток політичної думки в україни План
- •1. Політична думка Київської Русі
- •2. Політична думка часу козацько-гетьманської держави і українського Відродження
- •3. Розвиток революційно-демократичних ідей хіх - початку хх ст.
- •4. Політичні концепції українських мислителів кінця хіх - хх ст.
- •Лекція №4 політична влада План
- •1. Поняття, суть і природа влад
- •2. Основні концепції політичної влади
- •3. Форми та механізм політичної влади.
- •4. Легітимність політичної влади
- •Лекція №5
- •1. Поняття політичної системи
- •2. Сутність, структура і функції політичної системи
- •1. Інституційний — складається з різних соціально-політичних інститутів та установ;
- •3. Типологія політичних систем
- •4. Політична система України
- •Лекція №6 держава — головний інститут політичної системи План
- •1. Поняття держави. Теорії виникнення держави
- •2. Ознаки і функції держави
- •3. Устрій сучасної держави
- •4. Правова і соціальна держава
- •Лекція №7 політичні режими
- •1. Сутність і структура політичного режиму
- •2. Тоталітарний політичний режим
- •2. Держава прагне до глобального панування і контролю над усіма сферами соціального
- •3. Авторитарний політичний режим.
- •4. Демократичний політичний режим.
- •5. Політичні режими України
- •Лекція №8 сутність і роль демократії в політичному житті суспільства
- •1. Поняття демократії
- •Учнівська, управлінська демократія).
- •2. Концепції демократії
- •1) Визнання особистості первинним, у кінцевому рахунку головним джерелом влади,
- •3. Основні ознаки та принципи демократії
- •Лекція №9 сутність та функціонування політичних партій
- •1. Поняття політичної партії, її виникнення, етапи розвитку
- •2. Функції політичних партій
- •3. Типологія політичних партій і партійних систем
- •Політична наука (згідно Дж.Сарторі) виокремлює такі типи партійних систем,
- •4. Партії і партійна система в Україні
- •1. Допартійний етап (з весни 1988 р. До весни 1990 p.).
- •2. Етап початкової багатопартійності (кінець 1990 p. — до подій 19—24 серпня
- •3. Посткомуністичний етап (від серпневих подій 1991 p. До виборів до Верховної Ради
- •Лекція №10
- •1. Поняття громадських об’єднань і рухів
- •2. Функції громадських організацій
- •3. Класифікація громадських об’єднань
- •Лекція №11
- •1. Сутність політичної еліти.
- •2. Типологія еліт, функції та механізми рекрутування еліти
- •3. Сутність, ознаки, функції політичного лідерства
- •4. Сучасні теорії та типологія політичного лідерства.
- •Лекція 12
- •1. Поняття громадянського суспільства
- •2. Структура і ознаки громадянського суспільства
- •3. Формування громадянського суспільства в Україні
- •Лекція № 13 ідеологія та політика План
- •1. Сутність ідеології, її взаємодія з політикою
- •2. Характеристика ідейно-політичних сил різного спектра
- •3. Сучасні політичні ідеології
- •2. Соціал-демократичне
- •Лекція 14 політична культура суспільства
- •1. Поняття політичної культури та її роль в політичній системі
- •2. Функції і типологія політичної культури
- •3. Основні шляхи і чинники формування політичної культури
- •4. Особливості розвитку політичної культури в Україні
- •Лекція 15 політичні технології План
- •1. Поняття політичних технологій і їх специфіка
- •2. Сутність політичного аналізу
- •3. Політичне консультування
- •4. Інформаційні технології
- •Лекція №16 вибори та виборчі системи План
- •1. Вибори, їх класифікація
- •2. Принципи виборчого права та організація демократичних виборів
- •3. Основні типи сучасних виборчих систем.
- •4. Основні стадії виборчого процесу (кампанії).
- •Лекція №17 політика та етнонаціональні відносини План
- •1. Соціально-етнічні спільності: народ, етнос, нація
- •Атрибути етносів і націй
- •До позитивних належать:
- •До негативних:
- •2. Національні відносини та проблеми національної політики
- •3. Етнонаціональне самовизначення націй
- •4. Етнонаціональна політика в Україні
- •Лекція 18 міжнародні відносини і світовий політичний процес План.
- •1. Міжнародні відносини і зовнішньополітична роль держави
- •2. Розвиток міжнародних відносин і світового політичного процесу
- •3. Політична глобалістика
- •4. Україна в сучасному геополітичному просторі
2. Сутність, структура і функції політичної системи
Сучасні інтерпретації політичних систем вирізняються різноманіттям теорій та концепцій, навіть визначень категорії «політична система» існує понад два десятки.
Політичної системи – це сукупність взаємодіючих між собою норм, ідей та заснованих на цьому політичних інститутів і дій, які організують політичну владу та механізми взаємозв'язку громадян і держави.
Формування політичної системи — це процес, який пов'язаний з поступовим набуттям політичними відносинами низки суттєвих ознак:
A стійка взаємозалежність різних елементів політичного життя (за відсутності яких може виникнути розпад системи і дезінтеграція соціуму);
A впорядкованість політичних відносин, оптимальне поєднання їх розвитку та стабільності;
A культурне підґрунтя політичної системи, що полягає в спільності духовних цінностей, політичних символів, силі переконань, що сприйняті членами політичної спільноти;
A політичній системі властиве спільне реагування усіх складових елементів на зовнішні впливи та реакції. Саме із взаємодії, кооперації народжується здатність політичної системи до швидкої мобілізації необхідних ресурсів для вирішення певної загальної проблеми.
Врешті, політична система належить до класу відкритих системних утворень, тобто вона піддається різним впливам не тільки внутрішніх, а й зовнішніх чинників і формує власні механізми самозбереження та опору руйнівним діям.
Структура політичної системи — сукупність владних інститутів, що пов'язані між собою і створюють стійку цілісність.
Розглядаючи структуру політичної системи, слід зазначити, що саме ті соціальні інститути (організації, установи, усталені порядки) та соціальні норми, традиції, які так чи інакше пов'язані зі здійсненням політичної влади, і є найважливішими компонентами політичної системи. Політичні інститути, норми і рішення, які відіграють роль засобів вироблення та реалізації політичних програм, стратегій чи акцій, є регулятором діяльності соціальних суб'єктів політики, можна вважати елементами сучасних політичних систем.
Політична система містить такі компоненти:
1. Інституційний — складається з різних соціально-політичних інститутів та установ;
2. функціональний — сукупність функцій, які здійснюються окремими соціально- політичними інститутами та їх групами (політична участь, діяльність, здійснення влади, вплив на громадське життя, політична соціалізація);
3. регулятивний — комплекс політико-правових норм та інших засобів регулювання взаємин між суб'єктами політики, політичні рішення і технології;
4. комунікативний — сукупність відносин між суб'єктами політичної системи, що стосуються влади, а також опрацювання і здійснення політики;
5. ідеологічний — сукупність політичних ідей, теорій, концепцій, стратегій і доктрин.
Кожен із компонентів політичної системи має свою власну структуру, особливі, часом специфічні форми внутрішньої організації. Так, серед структурних елементів політичної
системи слід назвати найважливіші, що відтворюються в будь-якому державно-політичному утворенні сучасності:
1. Політичні інститути — держава, її органи і установи; політичні партії та рухи, інші громадсько-політичні об'єднання; інститути виборів, парламентаризму, політичного плюралізму, демократії, автократії тощо.
2. Політичні відносини, які відбивають зв'язки між класами, етносами, соціальними групами, між особою, суспільством і державою, всередині політичних організацій щодо оволодіння, організації та використання влади.
3. Політичні принципи та норми, завдяки яким соціальні інтереси і політичні устої отримують офіційне визначення та правове закріплення.
4. Політична культура, політична ідеологія, політична свідомість. Вони відбивають політичні прагнення та інтереси через ціннісну оцінку людьми політичних явищ у вигляді певних ідей, поглядів, теорій, духовно-політичних орієнтацій, уявлень і переконань.
5. Політична участь і поведінка — комплекс стереотипів, зразків і стандартів, що складають моделі й типи політичної діяльності, функціонування (чи бездіяльності) індивідів, груп, інших спільнот.
6. Соціальні суб'єкти політики — індивіди (громадяни, політичні лідери), політичні групи і колективи, класи, нації, народ.
7. Механізми політичної комунікації — перш за все діяльність ЗМІ, політична агітація та пропаганда, вплив на громадську думку, засоби політичної конкуренції, політичний маркетинг, механізми політичного конфлікту чи співробітництва, діалогу тощо.
У західній політології загальновизнаною є класифікація функцій політичної системи, як у запропонували Г. Алмонд і Дж. Пауелл: вони виокремили ті функції, що забезпечують
«збереження системи» в цілому, а кожна окремо — задовольняє певну потребу політичної організації.
1. Функція політичної соціалізації підтримує існуючу політичну систему. Вона означає процес набуття людиною політичних знань, переконань, вірувань, цінностей, емоцій і традицій, що притаманні даному суспільству.
2. Функція адаптації, зокрема, реалізується через політичне рекрутування (лідерів, еліт), тобто добір і підготовку суб'єктів влади, які здатні знаходити найефективніші шляхи політичного розвитку.
3. Функція реагування, завдяки якій політична система відповідає на сигнали та імпульси, що надходять ззовні чи зсередини. Вона стає особливо важливою, коли з'являються нові вимоги соціальних груп, партій, опозиції, якими не слід нехтувати.
4. Екстракційна функція — здобуття ресурсів із природного, зовнішньоекономічного й внутрішнього середовищ.
5. Функція дистрибутивна, націлена на розподіл матеріальних і духовних благ, послуг, статусів і привілеїв, і виконує це завдання.
6. Функції регулювання і контролю, адже вона здійснює свій вплив на суспільство шляхом координації поведінки груп та індивідів.