- •Політологія
- •Лекція №1 політологія як наукова теорія План
- •1. Політика як соціальне явище
- •2. Політологія як самостійна навчальна дисципліна
- •Основні етапи розвитку політології:
- •3. Предмет, метод, структура та функції політології
- •4. Взаємозв’язок політології з іншими соціальними науками
- •Лекція № 2 становлення та розвиток політичної думки План
- •1. Політичні ідеї Стародавнього Сходу
- •2. Політична думка періоду Середньовіччя і Відродження
- •3. Політичні ідеї Нового часу
- •4. Політичні теорії хіх ст.
- •5. Політична думка хх ст.
- •Лекція №3 розвиток політичної думки в україни План
- •1. Політична думка Київської Русі
- •2. Політична думка часу козацько-гетьманської держави і українського Відродження
- •3. Розвиток революційно-демократичних ідей хіх - початку хх ст.
- •4. Політичні концепції українських мислителів кінця хіх - хх ст.
- •Лекція №4 політична влада План
- •1. Поняття, суть і природа влад
- •2. Основні концепції політичної влади
- •3. Форми та механізм політичної влади.
- •4. Легітимність політичної влади
- •Лекція №5
- •1. Поняття політичної системи
- •2. Сутність, структура і функції політичної системи
- •1. Інституційний — складається з різних соціально-політичних інститутів та установ;
- •3. Типологія політичних систем
- •4. Політична система України
- •Лекція №6 держава — головний інститут політичної системи План
- •1. Поняття держави. Теорії виникнення держави
- •2. Ознаки і функції держави
- •3. Устрій сучасної держави
- •4. Правова і соціальна держава
- •Лекція №7 політичні режими
- •1. Сутність і структура політичного режиму
- •2. Тоталітарний політичний режим
- •2. Держава прагне до глобального панування і контролю над усіма сферами соціального
- •3. Авторитарний політичний режим.
- •4. Демократичний політичний режим.
- •5. Політичні режими України
- •Лекція №8 сутність і роль демократії в політичному житті суспільства
- •1. Поняття демократії
- •Учнівська, управлінська демократія).
- •2. Концепції демократії
- •1) Визнання особистості первинним, у кінцевому рахунку головним джерелом влади,
- •3. Основні ознаки та принципи демократії
- •Лекція №9 сутність та функціонування політичних партій
- •1. Поняття політичної партії, її виникнення, етапи розвитку
- •2. Функції політичних партій
- •3. Типологія політичних партій і партійних систем
- •Політична наука (згідно Дж.Сарторі) виокремлює такі типи партійних систем,
- •4. Партії і партійна система в Україні
- •1. Допартійний етап (з весни 1988 р. До весни 1990 p.).
- •2. Етап початкової багатопартійності (кінець 1990 p. — до подій 19—24 серпня
- •3. Посткомуністичний етап (від серпневих подій 1991 p. До виборів до Верховної Ради
- •Лекція №10
- •1. Поняття громадських об’єднань і рухів
- •2. Функції громадських організацій
- •3. Класифікація громадських об’єднань
- •Лекція №11
- •1. Сутність політичної еліти.
- •2. Типологія еліт, функції та механізми рекрутування еліти
- •3. Сутність, ознаки, функції політичного лідерства
- •4. Сучасні теорії та типологія політичного лідерства.
- •Лекція 12
- •1. Поняття громадянського суспільства
- •2. Структура і ознаки громадянського суспільства
- •3. Формування громадянського суспільства в Україні
- •Лекція № 13 ідеологія та політика План
- •1. Сутність ідеології, її взаємодія з політикою
- •2. Характеристика ідейно-політичних сил різного спектра
- •3. Сучасні політичні ідеології
- •2. Соціал-демократичне
- •Лекція 14 політична культура суспільства
- •1. Поняття політичної культури та її роль в політичній системі
- •2. Функції і типологія політичної культури
- •3. Основні шляхи і чинники формування політичної культури
- •4. Особливості розвитку політичної культури в Україні
- •Лекція 15 політичні технології План
- •1. Поняття політичних технологій і їх специфіка
- •2. Сутність політичного аналізу
- •3. Політичне консультування
- •4. Інформаційні технології
- •Лекція №16 вибори та виборчі системи План
- •1. Вибори, їх класифікація
- •2. Принципи виборчого права та організація демократичних виборів
- •3. Основні типи сучасних виборчих систем.
- •4. Основні стадії виборчого процесу (кампанії).
- •Лекція №17 політика та етнонаціональні відносини План
- •1. Соціально-етнічні спільності: народ, етнос, нація
- •Атрибути етносів і націй
- •До позитивних належать:
- •До негативних:
- •2. Національні відносини та проблеми національної політики
- •3. Етнонаціональне самовизначення націй
- •4. Етнонаціональна політика в Україні
- •Лекція 18 міжнародні відносини і світовий політичний процес План.
- •1. Міжнародні відносини і зовнішньополітична роль держави
- •2. Розвиток міжнародних відносин і світового політичного процесу
- •3. Політична глобалістика
- •4. Україна в сучасному геополітичному просторі
Лекція №6 держава — головний інститут політичної системи План
1. Поняття держави.
2. Ознаки і функції держави.
3. Устрій сучасної держави.
4. Правова і соціальна держава.
1. Поняття держави. Теорії виникнення держави
Держава – основний інструмент політичної системи суспільства, який організує,
направляє та контролює спільну діяльність і відношення людей, суспільний груп, класів, асоціацій.
Саме поняття "держава" звичайно вживається в двох значеннях.
У широкому сенсі – це країна, суспільство, народ, що розташовані на певній території і подаються органами вищої влади. В цьому значенні звичайно говорять про німецьку, англійську, українську держави.
У вузькому, власному значенні термін "держава" значить організацію, що має верховну владу на певній території.
Держава - це організація політичної влади домінуючої частини населення у соціально- неоднорідному суспільстві, яка забезпечує цілісність і безпеку суспільства, здійснює управління загальносуспільними справами.
Основні теорії виникнення держави можна згрупувати у такі основні групи:
1) Теологічна теорія (представники - ідеологи релігій Стародавнього Сходу,
католицької церкви, ісламу). Ця теорія пояснює походження держави Божою волею. Звідси виводиться залежність держави від релігійних організацій і діячів, покора усіх перед державною владою.
2) Патріархальна теорія (представник - Аристотель). Держава - це результат розвитку сім'ї. Абсолютна влада правителя є продовженням влади батька у сім'ї.
3) Договірна теорія (представники - Г. Гроцій. Т. Гобс, Ж.-Ж. Русо та ін.). Держава - це результат договору, укладеного між суверенним правителем і людьми. Появі держави передував "природній стан", коли люди мали "природні права" (Ж.-Ж. Русо) або коли йшла "війна всіх проти всіх" (Т. Гобс).
4) Психологічна теорія (представники - Л. Петражицький, Дж. Фрезер та ін.). Держава
- це організація, яка утворилася для керівництва суспільством з боку визначених осіб. Це керівництво є необхідне, бо люди мають психологічну потребу у підпорядкуванні.
5) Теорія насильства (представники Л. Гумилович, Є. Тюрінг). Походження держави пояснюється актом насильства, завоюванням одного народу іншим. З метою підкорення завойованих народів створюється держава її к особливий апарат примусу.
6) Марксистська (класова) теорія (К. Маркс, Ф. Енгельс) пов'язує виникнення держави одночасно з поділом суспільства на класи. Суть держави - фактична диктатура певного (панівного) класу.
Ознаками держави є:
2. Ознаки і функції держави
1. Наявність системи суверенної політичної влади (законодавчої, виконавчої, судової).
2. Територія. Держава нерозривно пов'язана з певною територією, на яку поширюється її влада, а закони мають обов'язкову силу.
3. Населення. Держава охоплює своїм впливом усіх людей, які перебувають у межах держави.
4. Монополія на легальне застосування сили. Для цього держава створює спеціалізовані органи примусу, які використовує у ситуаціях, встановлених законом..
5. Наявність державної мови, якою визнається мова націй, котра складає більшість населення держави.
6. Апарат держави, тобто наявність системи органів і установ, які здійснюють функції державної влади (управління, регулювання, контроль).
7. Наявність національної правової системи. Правова система держави закріплює санкціоновані державою нормативні регулятори суспільного життя, яким повинні підпорядковуватися усі суб'єкти і об'єкти політики.
8. Наявність державної мови, якою визнається мова націй, котра складає більшість населення держави
Під функціями держави розуміють основні напрямки її діяльності, які розкривають її соціальну сутність і призначення.
Залежно від тривалості дії функції держави поділяють на постійні (відображають напрямки державної діяльності, що здійснюються на всіх етапах її розвитку) та тимчасові (напрямки діяльності держави, які зумовлені конкретним етапом історичного розвитку суспільства); залежно від значення — на головні та допоміжні; врешті, найчастіше говорять про внутрішні та зовнішні функції держави.
Внутрішніми функціями держави є:
1. політична – найважливіша функція держави, що забезпечує політичну стабільність,
здійснення владних повноважень, вироблення політичного курсу, який би поділяли найширші верстви суспільства, або утримання політичного панування класу-владника;
2. економічна – організація, координація, регулювання економічних процесів за допомогою податкової та кредитної політики, створення стимулів і пільг економічного росту
3. організаторська – функція держави складається у використанні організаційних важелів для здійснення владних повноважень, реалізації виробленої політики: виконання рішень, формуванні й використанні кадрів для державного апарата, здійснення контролю виконання нормативних актів, інформаційного забезпечення політики;
4. соціальна – полягає в задоволенні потреб людей у житлі, праці, підтримці здоров'я, в соціальних гарантіях дітям, пенсіонерам та інвалідам; у страхуванні життя та власності;
5. правова, яка передбачає забезпечення правопорядку, усталеного правового режиму, захист прав і свобод людини і громадянина, охорону суспільного ладу від руйнівних дій екстремістів;
6. культурно-виховна, що спрямована на задоволення культурних потреб населення, залучення його до творінь світової художньої культури, створення умов щодо самореалізації особи у творчості й аматорстві.
Зовнішні функції держави
Оборонна функція держави полягає в захисті її безпеки, суверенітету й територіальної
цілісності від зовнішніх посягань.
Дипломатична функція передбачає встановлення, підтримку і роз виток відносин з іншими державами та міжнародними організаціями.
Функція співробітництва реалізується через здійснення зовнішньої торгівлі, координацію економічної діяльності з іншими державами.