2. Сутність політичного аналізу

Основні підходи до розуміння політичного аналізу:

І. Політичний аналіз – аналітична діяльність стосовно усіх явищ політики;

ІІ. Політичний аналіз – прикладна наука, аналіз конкретних політичних ситуацій;

Політичний аналіз – сукупність різноманітних методів, за допомогою яких можливе дослідження конкретних політичних подій і політичних ситуацій, створення припущень щодо їх можливого розвитку і прийняття компетентних політичних рішень.

Структура політичного аналізу

1. Аналіз політичної ситуації;

2. Прогноз розвитку політичної ситуації;

3. Прийняття компетентних політичних рішень;

Політичним аналізом як прикладною галуззю займається особлива група фахівців: аналітики, експерти, технологи, консультанти, працівники партійних апаратів, помічники публічних політиків.

Особливості політичного аналізу:

- політичний аналіз, як різновид прикладного знання, орієнтується на опис і вивчення конкретної проблеми;

- На відміну від науки, яка формує логічний образ об’єкта, політичний аналіз створює практичний образ об’єкта – такий образ, який може бути включений у систему конкртеноцільової рекомендації.

Метод – спосіб досягнення певної мети, сукупність прийомів або операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності.

Методи аналізу:

1. Системний;

2. Порівняльний ( компаративістський );

3. Метод соціально-групового аналізу;

Методи політичного аналізу:

1. Загальні ( визначають спрямованість, ракурс, і методологічне забезпечення усіх етапів

політичного аналізу ):

A Івент-аналіз (політичний процес уявляється як ряд подій);

A Ситуаційний аналіз (задача-мінімум – моніторинг політичної ситуації, задача- максимум – на основі моніторингу даних забезпечити автоматизоване генерування стратегій управління політичним процесом);

2. Часткові (стандартні методи, застосування яких у різних комбінаціях на окремих стадіях політичного аналізу визначається конкретною доцільністю):

A факторний аналіз;

A моделювання;

A аналіз вигод і витрат

Політична аналітика – свідомий, цілеспрямований, конкурентний процес вивчення політичної обстановки, подій, тенденцій, перспектив її розвитку з метою визначення цілісної картини того, що відбувається, та подальшого прийняття політичних рішень (Телешун С. О., Баронін А. С. ).

Основні позиції тлумачення політичного аналізу з точки зору мети:

1. Споглядальна позиція. Головна мета аналізу: з’ясування суті подій, що відбуваються,

виявлення мотивації учасників подій, висловлення пропозицій або думок щодо ситуації.

2. Позиція активного впливу на політику. Мета аналізу: забезпечення оптимальності та ефективності політичних рішень.

Поруч з аналізом у дослідженні політики може використовуватись ретродукція.

Ретродукція – стрибок уяви, фантазії, який використовується для пояснення політичних явищ, подій.

База даних політичного аналізу – певна сукупність фактів, даних.

Процедури з даними

A систематизація даних;

A ієрархізація даних;

A квантифікація даних ( переведення якісних показників в кількісні;

Складові бази даних:

1) статистичні соціологічні дані;

2) дані контент-аналізу політичних текстів;

3) аналіз чуток, анекдотів;

4) дані про політичних лідерів:

A основні політичні переконання - ідеали;

A мотивація до практичної діяльності;

A мета діяльності;

A засоби для досягнення мети;

A біографія;

A особливості поведінки у стресовій ситуації;

A психологічні комплекси.

Мета та завдання політичного аналізу визначаються від характеру самого аналізу.

Типи аналізу політики:

1. Науковий аналіз;

2. Публіцистичний аналіз;

3. Аналіз на замовлення;

Завдання аналізу залежить від:

1. Засобів досягнення результатів аналізу:

- інформаційні ресурси;

- ресурси здібностей;

2. Гіпотези дослідження;

3. Урахування багатоваріантності результатів;

Наукові якості, необхідні для здійснення політичного аналізу:

1. Освіта;

2. Оволодіння і використання на практиці певних методик дослідження;

3. Виявлення причинно-наслідкових зв’язків у політичних явищах і процесах;

Мистецькі якості, необхідні для здійснення політичного аналізу:

1. Інтуїція;

2. “Відчуття світу політики”;

3. Самовдосконалення;

4. Практичний досвід аналітичної роботи;

Політична дія – свідоме і добровільне втручання окремої людини або групи людей у відносини влади певної політичної системи.

Характеристики події:

A Аналіз політичних подій: інвент-аналіз.

A Вимір події: вона є обмеженою у просторі і часі.

A Характер політичної події: позитивний або негативний.

A Раціональність та ірраціональність події.

Політична подія – продукт політичної діяльності, той або інший вплив на розподіл і здійснення політичної влади.

Кожна подія має розглядатися в контексті політичної ситуації.

Політична ситуація – стан політичної системи та комплекс взаємодії між її суб’єктами у певний період часу.

Аналіз політичної ситуації:

A збір інформації;

A опис політичної інфраструктури з акцентом на тих складових, що безпосередньо задіяні в ситуації;

A опис змісту дій домінуючого політичного суб’єкта; A опис станів і політичної поведінки інших суб’єктів; A опис впливу зовнішніх факторів;

A інтерпретація мотивів дій домінуючого суб’єкта;

A інтерпретація мотивів дій інших суб’єктів;

A аналіз можливостей впливу зовнішніх факторів на дії суб’єктів;

A аналіз адекватності досягнутих результатів цілям і задачам суб’єктів ситуації