54. Науково-методологічні підходи до поняття земель с/г призначення.

Відповідно до ч.1 ст. 22 ЗК ЗСГП – землі, надані для виробництва с/г продукції , здійснення с/г науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей. Під формулюванням «землі, призначені для цих цілей» (тобто для «виробництва с.г продукції , здійснення с/г науково-дослідної та навчальної діяльності»), слід розуміти, наприклад, ЗСГП, що перебувають у запасі, а також ті, що підлягають с/г рекультивації після видобування корисних копалин; цілину, болота, піски, ділянки з чагарниками та малопродуктивним лісом, що підлягають с/г освоєнню відповідно до певного акту.

55. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення.

Особливості:

1. Пріоритет с/г використання земель. Земельні ділянки повинні використовуватись насамперед у спосіб, що забезпечить їх максимальне наближення до природного стану, і лише в другу чергу, по-можливості – використання для с/г потреб.

2. Особливий порядок розподілу та перерозподілу ЗСГП. Особливий порядок встановлений для приватизації ЗСГП для ведення ФГ, ОСГ, садівництва.

3. Специфічні обов’язки щодо охорони та відновлення родючості ЗСГП.

• Обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування

• Захист с/г угідь від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб

• Захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, забруднення різними відходами

• Консервація деградованих і малопродуктивних с/г угідь.

4. Особливий режим ЗСГП у зонах затоплення. Для різних типів річок або окремих їх ділянок і різних зон ризику, передбачається певний порядок їх використання у с/г виробництві.

5. Особливі правила оподаткування. ЗУ «Про плату за землю»:

6. Ст.. 6 ставка земельного податку з 1 га с/г угідь встановлюється у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах: для ріллі, сіножатей -0,1; для багаторічних – 0,03.

56. Проблеми поняття та особливості правового режиму земель населених пунктів (житлової та громадської забудови).

Чинний ЗК (на відміну від чинних раніше кодексів) не виділяє землі населених пунктів як окрему категорію земель. Натомість, в окрему категорію виділені землі житлової та громадської забудови (ст.. 38 ЗК). «До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування».

Проблема - Поняття «землі населених пунктів» та «землі житлової та громадської забудови» співвідносяться як загальне і конкретне. Мотивом заміни «ЗНП» на «ЗЖГЗ» стало те, що категорії земель населених пунктів, виділялася, на думку багатьох вчених не за критерієм цільового призначення, а за критерієм територіального розміщення. Призначенням ЗНП є створення територіальної основи для компактного розселення людей. Крім того, чинний ЗК і при виділенні земель житлової та громадської забудови не відмовився ввід критерію територіального розміщення. Насправді ж ЗНП наділені однорідним і усталеним режимом , а ЗЖГЗ –ні, адже використання земель житлової та громадської забудови повною мірою стосується всіх земель населених пунктів.

Особливості: У складі цих земель закон окремо виділяє:

• ЗД для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва. Детальних положень з приводу режиму присадибних ділянок закон не містить, натомість такі положення вміщені в деяких ДБН (Планування і забудова міських і сільських поселень). Рішеннями ОМС може обмежуватись або заборонятись надання у власність ЗД для гаражного будівництва в районах багатоповерхової забудови

• Земельні ділянки житлово-будівельних і гаражно-будівельних кооперативів та ЗД багатоквартирних житлових будинків. Конфігурація та режим ділянок визначаються на підставі нормативних документів у галузі будівництва.