Зміст дисципліни (програмні вимоги, методичні завдання, рекомендації)

Тема 1

Вступ

Ознайомлення студентів з метою, завданнями, змістом, науковими засадами навчальної дисципліни, практичним значенням курсу (загальні відомості). Освоєння принципів добору аудио та відео записів для розшифровки (використання джерел, робота з експедиційними матеріалами).

Література: 3,9, 10 (С. 313-330), 15. 18.

Тема 2. Історико-теоретичні засади транскрипції народної музики

До питання історії нотації ( ХУІІІ – першої половини ХІХ ст., другої половини ХІХ – початок ХХст., ХХ ст.). Про діяльність перших збирачів музичного фольклору (Трутовський, Львов, Прач). Збирацька практика Максимовича, Аляб’єва, Маркевича, Лисенка, Сокальського, Ліньової, Танцюри, Колесси. Три етапи нотації:

• перший етап – композиторський, що визначався потребами творчої практики і становленням національних композиторських шкіл; слуховий запис (транскрипція) безпосередньо від носіїв фольклору, його переваги і недоліки;

• другий етап розвитку транскрипції народної музики пов’язаний з використанням механічного запису з допомогою фонографа, його особливості;

• третій етап – аналітичний, головною ознакою якого є аналітичне структурування записів музичного фольклору.

Засвоєння термінології і понять: транскрипція, розшифровка, транскриптор, транскрибування, нотація.

Література: 9, 10, 16.

Завдання для самостійної роботи

1. Опрацювання рекомендованої літератури.

2. Пошук, підгтовка фонозаписів для розшифровки.

Запитання для самоперевірки

1. Назвати етапи розвитку транскрипції народної музики. Які їх особливості?

2. Що означають поняття: транскрипція, транскриптор, нотація?

3. Яких відомих збирачів і транскрипторів музичного фольклору Ви знаєте?

Тема 3 Методика нотацій

Освоєння методики нотацій вимагає фольклорно-теоретичної підготовки. Набуття навичок слухового аналізу, зонного інтонування музичних інтервалів, відчуття ладових особливостей музичного зразка та особливостей ритмомелодики. Емпіричний метод транскрипції полягає у фотографічно достовірній нотній фіксації виконуваної пісні носіями фольклору. Цей метод вимагає від транскриптора інтелектуально-абстрагованого аналізу зразка, щоб виявити в ньому архітектонічні закономірності характерні для мелодики даного регіону або місцевості. Аналітична нотація є різновидом емпіричної, характеризується синтаксичним аналізом (виявленням формотворчих елементів) та розташуванням пісенної строфи вертикально „за ранжиром” („міркою”), що передбачає запис заспіву і синтаксичних частин форми кожної строфи пісні в окремі рядки (нота проти ноти, склад проти складу). Таким чином по вертикалі виявляються зміни в процесі виконання пісні у кожній строфі чи в окремих строфах. Модельована нотація (архітектонічна). Цей спосіб нотації вперше обгрунтував Климентій Квітка. Сутність її полягає у виявленні „норми” (закономірної особливості) через моделювання ритмо-структурного типу на осонові порівняльного аналізу пісенних зразків (варіантів), що надає можливість відкинути помилкове, випадкове, фальшиве у виконаному варіанті. Таким чином зразок правиться транкриптором і доводиться до норми. Використання модельованої нотації сприяє виявленню формотворчих елементів, що можуть бути наявними у різних строфах пісні. В сучасних дослідженнях народно-пісенної творчості модельована нотація є найбільш актуалізованою. Комплексна нотація передбачає використання різних способів нотного запису транскрибованого зразка, запис коментарів транскриптора про походження пісні, побут і особливості автентичної культури виконавців, а також заповнення розширеного паспорту виконаної пісні за існуючою схемою.

Література: 1,2,3,9.