3. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.

На результати ураження електричним струмом впливають такі фактори:

1. сила струму;

2. опір тіла людини;

3. вид та частота струму;

4. тривалість проходження струму;

5. шлях проходження струму;

6. індивідуальні властивості людини.

Сила струму.

Розрізняють такі порогові значення струму:

• пороговий відчутний струм: 0,5 – 1,5 мА змінного і 5 – 7 мА постійного струму;

• пороговий невідпускаючий струм: 10 – 15 мА змінного і 50 – 80 мА постійного струму;

• пороговий фібриляційний струм: 100 мА змінного і 300 мА постійного струму.

Опір тіла людини.

Величина опору тіла людини знаходиться в межах 300 – 400 000 Ом. Для практичних розрахунків прийнято 1000 Ом.

Вид та частота струму.

Найнебезпечнішим є струм частотою 50 Гц. Подальше підвищення частоти супроводжується зниженням небезпеки смертельного ураження, котра зникає при частоті 450 – 500 Гц. Зберігається небезпека опіків як зовнішніх, так і внутрішніх.

Постійний струм у 4 – 5 разів безпечніший, ніж змінний частотою 50 Гц. Порівняння справедливе для напруг до 500 В.

Тривалість проходження струму істотно впливає на наслідки ураження: зі зростанням часу впливу зростає імовірність важкого або смертельного випадку через зростання сили струму внаслідок зниження опору тіла людини.

Шлях протікання струму.

Найнебезпечнішим шляхом протікання струму є такий, при якому на шляху протікання виявляються життєво важливі органи: серце, легені, головний мозок. Найбільш безпечним шляхом протікання є шлях нога – нога.

Індивідуальні властивості людини.

Відомо, що здорові та фізично міцні люди легше переносять електричні удари, ніж хворі та слабкі. Особливо сприйнятливими є особи, що нездужають на захворювання шкіри, серцево-судинної системи, органів внутрішньої секреції, легенів, мають нервові хвороби. Велике значення має також психологічна підготовка. Несподіваний удар навіть при низькій напрузі може призвести до тяжких наслідків. Має значення також досвід роботи.

У зв’язку з перерахованими факторами запроваджені попередні та періодичні медичні огляди.

4. Причини нещасних випадків при експлуатації електроустаткування.

Основними причинами електротравматизму є:

• недостатня навченість, несвоєчасна перевірка знань та присвоєння груп кваліфікації;

• порушення правил улаштування, технічної експлуатації та техніки безпеки електроустановок;

• неправильна організація праці;

• неправильне розташування пускової апаратури та розподільних пристроїв, захаращеність підходів до них;

• порушення правил виконання робіт в охоронних зонах ЛЕП, електричних кабелів та ліній зв’язку;

• несправність ізоляції, через що неструмовідні частини обладнання виявляються під напругою;

• обрив заземлювального провідника;

• використання електрозахисних пристроїв, котрі не відповідають умовам проведення робіт;

• виконання електромонтажних та ремонтних робіт під напругою;

• застосування проводів та кабелів, котрі не відповідають умовам виробництва та використовуваній напрузі;

• низька якість з’єднань та ремонту;

• недооцінка небезпеки крокової напруги;

• ремонт обірваного нульового провідника повітряної лінії при невимкненій мережі і приєднаному однофазовому навантаженні;

• живлення декількох споживачів від загального пускового пристрою з захистом запобіжниками, розрахованими на вимкнення більш потужного з них або від однієї групи розподільної шафи;

• недооцінка необхідності вимкнення електроустановки в неробочі періоди;

• виконання робіт без індивідуальних засобів електрозахисту або використання захисних засобів, котрі не пройшли своєчасного випробування;

• невиконання періодичних випробувань, зокрема перевірок опору ізоляції та опорів заземлюючих пристроїв;

• користування електроустановками, опір ізоляції котрих не перевищує нормативних значень; використання електроустановок кустарного виготовлення, виготовлених з порушенням правил електробезпеки;

• некваліфікований інструктаж робітників, котрі використовують ручні електромашини;

• відсутність контролю з боку ІТП або виконавців робіт;

• відсутність маркування, запобіжних плакатів, блокувань, тимчасових огороджень місць електротехнічних робіт.

Ці причини можна згрупувати за наступними чинниками:

• дотик до струмоведучих частин під напругою внаслідок недотримання правил безпеки, дефектів конструкції та монтажу електрообладнання;

• дотик до неструмоведучих частин, котрі опинились під напругою внаслідок пошкодження ізоляції, перехрещування проводів;

• помилкове подання напруги в установку, де працюють люди;

• відсутність надійних захисних пристроїв.