Тема 2.10. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень.

1. Загальні вимоги до розміщення та території підприємств.

Санітарно-захисні зони.

2. Вимоги виробничої санітарії до виробничих приміщень.

3. Вимоги виробничої санітарії до допоміжних приміщень.

4. Водопостачання і каналізація промислових підприємств.

1. Промислові підприємства розміщують на території населених пунктів у спеціально відведених для них районах, а у деяких випадках – за межами населених пунктів.

Майданчики для будівництва підприємств вибираються з урахуванням аерокліматичної характеристики і рельєфу місцевості а також з урахуванням умов розсіювання в атмосфері виробничих викидів.

Підприємства, їх окремі будівлі і споруди з технологічними процесами, що являються джерелами виділення в навколишнє середовище шкідливих і з неприємним запахом речовин, а також джерела підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвуку, електромагнітних випромінювань, іонізуючого випромінювання, слід відокремлювати від житлової забудови санітарно-захисними зонами.

Розмір санітарно-захисної зони до житлової забудови встановлюються безпосередньо від джерел небезпеки.

Промислові підприємства в залежності від шкідливих речовин, що виділяються, і умов технологічного процесу, а також з урахуванням проведення заходів з очищення шкідливих викидів в атмосферу поділяються на 5 класів. До 1-го класу відносяться підприємства різних галузей виробництва (хімія, металургія, машинобудування та ін.), які викидають в атмосферу найбільшу кількість шкідливих речовин. До 5-го класу відносяться підприємства з мінімальною кількістю шкідливих викидів (невеликі машинобудівні, харчові, легкої промисловості та ін.).

Ширина санітарно-захисної зони:

1-й клас – 1000м;

2-й клас – 500м;

3-й клас – 300м;

4-й клас – 100м;

5-й клас – 50м;

У санітарно-захисній зоні допускається розташовувати пожежні депо, гаражі, склади та ін., рекомендується озеленення.

На території підприємства, у свою чергу, між окремими будівлями і спорудами повинні бути санітарні розриви, що забезпечують незатінення віконних пройм і відділяють об’єкти один від одного і від решти споруд. Курні об’єкти а також пов’язані з шумом розташовують в залежності від панівного напрямку вітру.

Розриви між будівлями використовують під зелені насадження.

Сама територія повинна відповідати не тільки вимогам виробництва, але і усім санітарним нормам: повинна бути рівною, добре освітленою, мати достатньої ширини проходи та проїзди. Проїжджа частина доріг повинна мати тверде покриття і ширину, яка відповідала б інтенсивності руху .

2. Для забезпечення оптимальних санітарно-гігієнічних умов праці визначним є тип будівлі, розташування в ній робочих приміщень, їх об’єм та площа, що припадає на одного працівника і т. ін. Вибір типу будівлі диктується технологічним процесом, можливістю боротьби з шумом і забрудненням повітря. Наявність великих віконних пройм та світлових ліхтарів повинні забезпечувати високі рівні природного освітлення. Обов’язкове також улаштування вентиляції.

Об’єм і площа виробничого приміщення, що повинні припадати на одного працівника за існуючим санітарними нормами повинні бути не менше відповідно 15м³ і 4,5м². Висота виробничих приміщень повинна бути не менше 3,2 м. При малій висоті важко забезпечити раціональне освітлення та провітрювання.

Стіни та стеля повинні бути малотеплопровідними і такими, щоб не затримувати на собі пил. Підлога повинна бути тепла, рівна та неслизька.

Якщо роботи пов’язані з застосуванням отруйних, радіоактивних речовин, до внутрішнього опорядкування приміщень висуваються спеціальні вимоги.

3. Допоміжні приміщення поділяються на:

• санітарно-побутові (гардеробні, душові, умивальні, вбиральні, кімнати особистої гігієни жінок, відпочинку, паління та ін.);

• медичні (медпункти, поліклініки, профілакторії);

• громадського харчування (їдальні, буфети, кімнати для приймання їжі);

• культурного обслуговування (бібліотеки, зали засідань, спортзали);

• адміністративні та конструкторські бюро.

Допоміжні приміщення розташовують, як правило, разом у одній будівлі та в місцях з найменшим впливом виробничих факторів.

Санітарно побутові приміщення розташовують з максимальним наближенням до робочих місць. Кількість їх розраховується в залежності від максимальної кількості одночасно працюючих у найбільш чисельну зміну.

Розташування, розміри, обробка допоміжних приміщень обумовлена цілою низкою санітарних вимог. Наприклад, вбиральні розташовуються, як правило, на кожному поверсі на відстані не більше 75 м від робочих місць, душові – в кімнатах, суміжних з гардеробними біля внутрішніх стін і таке ін.

4. До якості питної води висуваються підвищені вимоги. Вона не повинна мати кольору, запаху, поганого присмаку, розчинених газів та солей, хвороботворних мікробів. Якщо вода із джерела не відповідає цим вимогам, вона піддається обробці: відстоюванню, фільтруванню, коагуляції, дегазації, дезінфекції. Для цього передбачаються очисні споруди.

Розподіл води по об’єктах проводиться по системі водопроводів, необхідний тиск у яких створюється водонапірними баштами або насосами.

Витрати води на господарсько-питне водоспоживання на 1 людину у зміну за санітарними нормами складає: у цехах з підвищеним тепловиділенням – 45 л, у решті виробництв – 25 л. На одну сітку душа – 500 л/людину.

Для споживання питної води застосовуються фонтанчики, закриті бачки.

Збір та відведення дощових, талих, побутових та виробничих стічних вод потребує улаштування на території підприємства загальносплавної або роздільної каналізації. Доцільно застосовувати закриту роздільну каналізацію. Для виключення скидання забруднених виробничих стічних вод у водойми, пласти рекомендується застосування замкненої оборотної системи водопостачання з повторним використанням очищених стоків у технологічному циклі для охолодження, промивання та ін. За рахунок цього виключається забруднення навколишнього середовища. Очищення забруднених стічних вод здійснюється у спеціальних очисних спорудах.

Матеріали для контрольних заходів до модуля 2

Питання до семінару №2

1. Поняття «виробнича санітарія» та «гігієна праці», фактори, що обумовлюють санітарно-гігієнічні умови праці.

2. Мікроклімат та його вплив на організм людини.

3. Гігієнічна класифікація шкідливих речовин за характером дії на організм людини та класи небезпечності шкідливих речовин.

4. Основні методи профілактики отруєнь та професійних захворювань.

5. Гігієнічне нормування забруднення повітря шкідливими речовинами.

6. Основні правила першої допомоги при отруєннях.

7. Поняття «вентиляція», «кондиціювання повітря».

8. Класифікація вентиляційних систем та їх призначення, організація повітрообміну в приміщенні.

9. Види виробничого освітлення, його значення.

10. Вимоги до виробничого освітлення.

11. Системи штучного освітлення, обмеження до їх використання.

12. Межі сприймання шумів органами слуху людини.

13. Дія шуму на організм людини.

14. Методи захисту від шуму.

Питання до підсумкового заняття з модуля 2

1. Поняття про гігієну праці та виробничу санітарію.

2. Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”.

3. Основи фізіології фізичної праці.

4. Основи фізіології розумової праці.

5. Поняття про втому і її профілактика.

6. Мікроклімат виробничого середовища і його вплив на людину.

7. Повітря робочої зони, його склад і джерела забруднення.

8. Небезпечні та шкідливі для здоров’я людей речовини і їх ГДК.

9. Класифікація шкідливих речовин за їх небезпечністю.

10. Призначення та класифікація систем вентиляції.

11. Основні вимоги до систем вентиляції.

12. Природна вентиляція.

13. Штучна вентиляція.

14. Значення виробничого освітлення і вимоги до нього.

15. Природне освітлення.

16. Штучне освітлення.

17. Причина виникнення вібрації і її дія на людину.

18. Заходи по зниженню вібрації машин і обладнання.

19. Засоби індивідуального захисту від вібрації і профілактичні заходи по попередженню її шкідливої дії.

20. Шум і його на людину.

21. Методи та засоби захисту від шуму.

22. Ультразвук, його дія на людину і захист від шкідливої дії.

23.Інфразвук, його дія на людину і захист від шкідливої дії.

24. Застосування радіоактивних речовин і рентгенівського випромінювання на виробництві.

25. Дія іонізуючих випромінювань на людину.

26. Захист від дії іонізуючих випромінювань.

27. Застосування електромагнітних випромінювань і їх шкідлива дія на людину.

28. Захист від шкідливої дії електромагнітних випромінювань.

29. Інфрачервоне випромінювання, його вплив на людину та захист від шкідливої дії.

30. Ультрафіолетове випромінювання, його вплив на людину та захист від шкідливої дії.

31. Лазерне випромінювання, його вплив на людину і захист від небезпечної дії.

32. Загальні вимоги до розміщення та території підприємств.

33. Санітарно-захисні зони.

34. Вимоги виробничої санітарії до виробничих приміщень.

35. Вимоги виробничої санітарії до допоміжних приміщень.

36. Водопостачання і каналізація промислових підприємств.

МОДУЛЬ 3

Основи техніки безпеки.