Тема 1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності

1. Мета і методи аналізу травматизму.

2. Основні причини травматизму та професійної захворюваності.

3. Заходи щодо профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності.

1. Аналіз нещасних випадків на виробництві сприяє правильній розробці і здійсненню заходів, спрямованих на боротьбу з травматизмом. Вивчення нещасних випадків дозволяє встановити причини виникнення травм в окремих галузях виробництва, види робіт і операцій, при виконанні яких нещасні випадки стаються найчастіше.

При аналізі використовуються матеріали розслідування нещасних випадків. Для аналізу виробничого травматизму застосовують такі основні методи: статистичний, топографічний, монографічний, економічний, метод анкетування.

Статистичний метод базується на вивченні травматизму за такими документами, як звіти, акти, журнали реєстрації. Це дозволяє групувати випадки травматизму за певними ознаками: за професіями потерпілих, за робочими місцями, цехами, стажем, віком, причинами травматизму, обладнанням, яке спричинило травму.

Для оцінки рівня травматизму розраховують показники його частоти та тяжкості:

П_чт = А х 1000/Т

П_тт = Д/А

де П_чт - показник частоти травматизму;

П_тт - показник тяжкості травматизму;

А - кількість випадків травматизму за звітний період;

Д - кількість днів непрацездатності.

Показник непрацездатності – це число людиноднів непрацездатності, що припадає на 1000 працівників:

П_нт = 1000Д/Т

Ці показники дозволяють вивчати динаміку травматизму на підприємстві, порівнювати його з іншими підприємствами.

Монографічний метод полягає в детальному обстеженні всього комплексу умов праці, технологічного процесу, обладнання робочого місця, прийомів праці, санітарно-гігієнічних умов, засобів колективного та індивідуального захисту. Іншими словами, цей метод полягає в аналізі небезпечних та шкідливих виробничих факторів, притаманних лише тій чи іншій (моно) дільниці виробництва, обладнанню, технологічному процесу. За цим методом поглиблено розглядають всі обставини нещасного випадку, якщо необхідно, то виконують відповідні дослідження та випробування. Дослідженню підлягають: цех, дільниця, технологічний процес, основне та допоміжне обладнання, трудові прийоми, засоби індивідуального захисту, умови виробничого середовища, метеорологічні умови в приміщенні освітленість, загазованість, запиленість, шум, вібрація, випромінювання, причини нещасних випадків, що сталися раніше на даному робочому місці. Таким чином, нещасний випадок вивчається комплексно.

Топографічний метод ґрунтується на тому, що на плані цеху (підприємства) відмічають місця, де сталися нещасні випадки. Це дозволяє наочно бачити місця з підвищеною небезпекою, які вимагають ретельного обстеження та профілактичних заходів. Повторення нещасних випадків у певних місцях свідчить про незадовільний стан охорони праці на даних об’єктах. На ці місця звертають особливу увагу, вивчають причини травматизму. Шляхом додаткового обстеження згаданих місць вивчають причини, котрі викликали нещасні випадки, формують поточні та перспективні заходи щодо запобігання нещасним випадкам для кожного окремого об’єкта.

Економічний метод полягає у вивченні та аналізі втрат, що спричинені виробничим травматизмом.

Метод анкетування. Розробляються анкети для робітників. На підставі анкетних даних розробляють профілактичні заходи щодо попередження нещасних випадків.

2. Причини виробничого травматизму прийнято поділяти на 4 групи: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні та психофізіологічні.

Організаційні причини: недоліки у навчанні та інструктуванні працівників, відсутність контролю, порушення вимог інструкцій, правил, стандартів, порушення правил експлуатації обладнання, транспортних засобів, інструменту, незадовільна організація робочих місць, незадовільний режим праці та відпочинку, неякісний спецодяг, відсутність або низька якість індивідуальних засобів захисту.

Технічні причини: несправність виробничого устаткування, механізмів, інструменту; недосконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки обладнання; недосконалість або відсутність огороджень, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування.

Санітарно-гігієнічні причини: несприятливі метеорологічні умови, недостатнє освітлення, підвищений рівень шуму та вібрації, забруднення повітря отруйними газами та пилом, наявність радіоактивного випромінювання, порушення правил особистої гігієни тощо.

Психофізіологічні причини: помилкові дії внаслідок втоми через надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність праці; хворобливий стан працівника; необережність; невідповідність психофізіологічних або антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі.

3. Для забезпечення здорових і безпечних умов праці застосовуються заходи, які можна поділити на: технічні, організаційні, санітарно-гігієнічні, правові та економічні. Технічні заходи полягають в автоматизації небезпечних і шкідливих процесів, дистанційному керуванні, удосконаленні технологічних процесів, модернізації і заміні діючого обладнання, розробці і удосконаленні засобів техніки безпеки, широкому застосуванні огороджуючих і запобіжних засобів, блокувань, систем сигналізації, забезпеченні необхідних розривів і габаритів безпеки, проведенні планово-попереджувальних ремонтів і профілактичних випробовувань. Організаційні заходи полягають у забезпеченні підприємств нормативно-технічною документацією з безпеки праці, організації навчання робітників безпечних прийомів і методів праці, проведенні інструктажів, проведенні перевірок стану техніки безпеки, аналізі стану охорони праці в підрозділах, зміцненні трудової і виробничої дисципліни, матеріальному стимулюванні і пропаганді безпечних методів праці. Санітарно-гігієнічні заходи полягають в усуненні шкідливих умов праці на об’єктах, правильній експлуатації вентиляційного обладнання, герметизації виробничих процесів, де використовуються шкідливі речовини, поліпшенні використання систем освітлення, санітарно-побутових приміщень, виявленні джерел шуму, вібрації, приведення їх до нормативних значень або повне усунення, створення нормальних умов праці (повітряні і водяні завіси, опалення і т. п.). Правові заходи визначають виконання законодавчих актів, норм і правил з охорони праці. Економічні заходи передбачають правильне і раціональне використання коштів, спрямованих на охорону праці.

Матеріали для контрольних заходів до модуля 1

Питання до семінару №1

1. Основні поняття в галузі охорони праці.

2. Розділи курсу «Основи охорони праці» та перелік тем розділів.

3. Основні законодавчі акти про охорону праці.

4. Міжгалузеві і галузеві нормативні акти про охорону праці і їх кодування.

5. Управління охороною праці на державному і галузевому рівнях.

6. Органи державного нагляду за охороною праці.

7. Громадський контроль за охороною праці.

8. Відповідальність за невиконання вимог з охорони праці.

9. Відшкодування збитків працівникам у разі ушкодження їх здоров’я і моральних збитків.

10. Навчання з питань охорони праці при підготовці працівників, при прийняті на роботу та в період роботи.