Практична робота №6 ситуаційні задачі з екологічної етики

Мета: ознайомлення студентів з основними поняттями і концепціями екологічної етики. Розкрити вміст екологічної етики, встановити місце в системі прикладної етики і прикладних наук в цілому; показати різні підходи до визначення етичних принципів в стосунках «людина-природа» на конкретних випадках і в конкретних ситуаціях.

Матеріали і обладнання: роздатковий матеріал з текстом ситуації, яку необхідно розв’язати з точки зору екологічної етики.

1. Аналіз ситуації «Проблема бездомних тварин».

2. Аналіз ситуації «Проблема утримання домашніх тварин».

1. Проблема бездомних тварин

Проблема бездомних тварин (БЖ) є складним і багатогранним завданням, що вимагає глибокого комплексного підходу. Всесторонній аналіз даної проблеми дозволяє виділити в ній три основних складових, кожна з яких повинна вирішуватися за допомогою свого арсеналу засобів, але з врахуванням взаємовпливу частин:

Перша складова - це власне проблема існування в міському середовищі популяції бездомних тварин. Вочевидь, що виходячи з етичних, санітарно-епідеміологічних і соціальних точок зору, не можна допускати, аби тварини бездоглядно жили і гинули на вулицях.

Друга складова - це економічна проблема надвиробництва домашніх тварин, яка полягає в тому, що заводчики і безвідповідальні власники виробляють для продажу тварин більше, ніж їх можна продати. Вона найтіснішим чином пов'язана з першою, оскільки домашні тварини, що не зажадалися, у результаті, поповнюють популяцію бездомних. Вочевидь, що, не перекривши цього каналу доставки тварин на вулиці міста, проблеми в цілому не вирішити.

Третя складова - розглядається окремо виключно виходячи з її хворобливості і неоднозначності в сприйнятті суспільством. Це проблема вилучення з міського середовища явно або потенційно агресивних тварин, що представляють небезпеку для людей.

На жаль, жодна з програм скорочення чисельності БЖ, що існують на сьогоднішній день, не диференціює загальну проблему БЖ таким чином. У результаті, пропонуються спрощені однобічні рішення, що мають обмежені можливості вплинути на одну із складових проблеми, але не здатні вирішити її в цілому.

Так, звичайна для російських міст практика винищування бездомних тварин є абсолютно неефективній і безперспективній як засіб ліквідації популяції БЖ. Фундаментальна біологічна властивість саморегулювання популяції забезпечує відновлення її чисельності навіть після масового відстрілу. Крім того, дана методика абсолютно не задається питанням про інше джерело проблеми, зокрема, питанням про надвиробництво домашніх тварин. Таким чином, антинаукова практика безперервних вбивств не досягає і не може досягти основної мети - скорочення чисельності БЖ. Завдяки своїй нескінченності вона виявляється украй дорогою для міського бюджету. Вбивство тварин неприйнятне з етичної точки зору і служить джерелом постійного соціального роздратування. Також слід зазначити, що непродумана дія на популяцію значно збільшує ризик виникнення і поширення вогнищ сказу.

Сучасні технології контролю популяції БЖ спираються на біологічні і екологічні моделі життєвого циклу популяції. Науково обгрунтована програма масової стерилізації і вакцинації БЖ з їх поверненням в середу проживання, є найбільш перспективним вирішенням проблеми БЖ за умови чіткого виконання всіх її тимчасових і кількісних розпоряджень (для підривання репродуктивного потенціалу популяції необхідно стерилізувати не менше 70-80% самок протягом одного репродуктивного циклу). Вона успішно працює у ряді країн з “запущеною” проблемою БЖ (Індія, Туреччина, Бангладеш і так далі). Проте і ця програма є неповною без врахування економічних чинників надвиробництва домашніх тварин (ДЖ), властивих саме Росії і в ще більшій мірі розвиненим країнам. Програми по стерилізація бездомних собак і кішок з метою скорочення їх чисельності, зазвичай стикається з великими труднощами, оскільки у випадку якщо стерилізується менше 70% самок бездомних і власницьких собак і кішок ці програми наводять замість зменшення до збільшення чисельності популяції. Зменшення кількості новонароджених тварин має тенденцію наводити до збільшення виживаності популяції. Не охоплені стерилізацією вагітні і годуючі самки зустрічають менше конкуренції, тому і збільшуються шанси на здобуття видобутку. Одержуючі кращу якість і кількість корму щенята і котенята менш схильні до хвороб і так як вони довше залишаються з матір'ю, вони менш схильні до зовнішніх погроз. Поки 70% популяцій собак і кішок не стерилізовані, стерилізація деяких, але не всіх, може насправді наводити до репродуктивного вибуху.

Питання:

1. Чи допустимі рейди служб знищення тварин і якщо допустимі, то в якому випадку. Обгрунтуйте свою відповідь. Чим повинна обмежуватися область діяльності такої служби.

2. Дайте етичну оцінку ситуації з точки зору антропоцентризму, біоцентризму, екоцентризму.

3. Найбільші зоозащитные організації (Усесвітнє суспільство захисту тварин (WSPA); HSUS і PETA в США) вважають, що приспати тварину гуманніше, ніж кинути його напризволяще на вулиці і приректи на ранню і жорстоку смерть. Чи згодні ви з ех думкою і чому.

4. Які методи для зниження чисельності бездомних тварин вам відомі, які з них є найбільш гуманними по відношенню до тварин.

5. Чи повинне стояти питання про відповідальність господарів собак і кішок, що випускають своїх вихованців «погуляти», які не замислюються про те, що десь з'являться безпритульні щенята і котенята, і не турбуються, куди прибудувати потомство.

6. Чи можливо взагалі етичне відношення до тварин, чи володіють вони моральним статусом або моральною цінністю?

7. Чи властиві моральна цінність або права твариною самим по собі?

8. Чи є підстави відноситися до загибелі тварин в ході експерименту, а також до болю, ними випробовуваною, з етичної точки зору?

9. Чи вважаєте Ви використання тварин аморальними? Чому?

10. Чи можете Ви назвати використання тварин жорстокістю?