6. Підсумковий контроль Загальні положення

Результати контролю знань студентів виражаються оцінкою. Оцінка – це визначення та вираження (в умовних знаках – балах, а також оціночних судженнях викладача) ступеня засвоєння студентами знань і вмінь, встановлених навчальною програмою дисципліни.

Оцінка фіксується в учбових документах (журналі обліку проведення занять викладача, відомості обліку успішності, заліковій книжці), відображаючи рівень досягнень студента.

Знання та вміння студентів з дисципліни “Міжнародні валютно-кредитні відносини” під час опитування на практичних заняттях та лекціях оцінюється за чотирьохбальною шкалою.

Оцінка є характеристикою результатів навчальної діяльності студента, дає уяву про стан його знань та вмінь і міру їх відповідності вимогам державних стандартів.

Об’єктивно виставлена оцінка є важливим стимулом розвитку пізнавальних інтересів студентів, формування у них працелюбства, відповідальності, самостійності та інших важливих якостей особистості.

Критерії оцінки рівня знань до виконання індивідуального завдання

Початковий момент в оцінці – орієнтація на бажаний результат навчання. З ним співвідноситься досягнутий результат. Бажаний результат виступає в ролі головного критерію кінцевої результативності навчання.

При оцінці знань та вмінь студента необхідно приймати до уваги повноту, глибину, міцність, оперативність, свідомість (якісні характеристики).

Важливим критерієм оцінки є вміння студентів обґрунтовано вирішувати професійні завдання, ступінь самостійності в оволодінні програмним матеріалом із дисципліни.

Рівень виконання оцінюється в балах та оцінках:

• 90-100 відмінно - А– коли студент дає обґрунтовані, теоретично і практично вірні відповіді на головні запитання теми, проаналізовано статистичні дані щодо проблеми, демонструє знання навчально-методичної літератури, законодавчих і нормативних актів, наводить узагальнення і висновки та акуратно оформлює завдання,

• “80-89 –добре - В” – коли студент знає питання та матеріал із індивідуального завдання на рівні «відмінно», але ним допущені незначні помилки у формуванні термінів, категорій, розрахунків, коли за допомогою викладача студент швидко орієнтується і знаходить правильні відповіді.

• “70-79 – добре –С’- Загалом добрі знання, але з помітними помилками.

• “60-69 – задовільно-D” – коли студент дає частково неправильну відповідь на одне запитання або на всі запитання завдання, дає малообґрунтовані, невичерпні відповіді, припускається помилок у розрахунках і тільки за допомогою викладача може виправити допущені помилки.

• “50-59 - задовільно -Е” – коли студент дає неправильні відповіді на 50% роботи, припускається грубих помилок у розрахунках і не може їх виправити.

• “21-49 – незадовільно – FX” – коли студент дає неправильні відповіді на 75% з можливістю повторного виконання.

• “0-20 – незадовільно – F” – коли студент дає неправильні відповіді, з обов’язковим повторним курсом вивчення дисципліни.