Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
НМП_МВКВ_2010[ЗАО].doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
10.11.2018
Размер:
2.01 Mб
Скачать

Тема 7. Конверсійні операції банків

Мета: закріплення, поглиблення, розширення і систематизація знань, отриманих під час аудиторних занять, щодо суті валютних операцій, їх видів, економічного змісту категорій „валютний курс”, „конвертованість валюти”.

План вивчення теми

1. Валютні цінності та валютний ринок.

2. Валютний курс і конвертованість валюти.

3. Міжнародний ринок обміну валют

4. Валютна позиція.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Студентам необхідно усвідомити, що ключовим поняттям для розуміння суті валютних операцій є поняття „валютні цінності”.

Валютними цінностями називають такі цінності, по відношенню до яких валютним законодавством країни встановлено особливий режим обігу на території країни та при перетині її кордонів.

Згідно з чинним законодавством України до валютних цінностей віднесено:

  • валюта України - грошові знаки, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших фінансових установах на території України;

  • платіжні документи та інші цінні папери виражені у валюті України;

  • іноземна валюта - іноземні грошові знаки, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України;

  • платіжні документи та інші цінні папери виражені в іноземній валюті або банківських металах;

  • банківські метали.

Головне місце серед валютних цінностей посідає валюта.

"Валюта України" розуміється як власне валюта України, так і платіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті України;

"Іноземна валюта" розуміється як власне іноземна валюта, так і банківські метали, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або банківських металах.

До іноземної валюти також належать міжнародні розрахункові одиниці, які створюються міжнародними економічними та валютно-фінансовими організаціям для використання у міжнародних валютних відносинах: СДР, ЄВРО, КФА.

Студенти повинні знати, що згідно Декрету Кабінету Міністрів „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Валютні операції" визначаються як:

  • операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

  • операції пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

  • операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Необхідно звернути увагу на те, що валютний ринок як економічна категорія відображає певну сукупність відносин щодо здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, інших валютних цінностей, цінних паперів та руху іноземних капіталів.

З практичної точки зору під валютним ринком розуміють офіційні фінансові центри, в яких зосереджено здійснення валютних операцій.

Розрізняються такі валютні ринки: регіональні ринки, національні ринки, ринки за видами валютних операцій (ф’ючерсні, опціонні, форвардні, депозитні тощо), спеціальні ринки (відсоткових ставок на іноземні валюти, конверсійних операцій, окремих міжнародних розрахункових одиниць тощо).

Залежно від рівня організації розрізняються біржовий та позабіржовий валютні ринки.

При вивченні другого питання студентам необхідно зрозуміти, що основою валютної політики країни є вибір режиму валютних курсів, який відповідає економічному стану держави та її зовнішньоекономічним відносинам

Валютний курс як економічна категорія становить ціну грошової одиниці однієї країни, виражену в грошових одиницях інших країн.

На рівень і динаміку валютного курсу впливає ціла низка чинників.

До структурних чинників належать: показники економічного зростання, обсяг грошової маси в обігу, рівень інфляції, рівень облікової ставки, стан і структура платіжного балансу країни, обсяг дефіциту державного бюджету, платоспроможність країни та довіра до національної валюти на зовнішньому та внутрішньому ринках, обсяг внутрішніх та зовнішніх запозичень

Кон’юнктурними чинниками можна вважати: спекулятивні валютні операції, формування інфляційних очікувань, часті зміни урядів, лобіювання у вищих ешелонах влади інтересів певних політичних та економічних структур, рівень розвиненості інших секторів фінансового ринку.

Головні функції валютного курсу:

  • Сприяння інтернаціоналізації грошових відносин

  • Сприяння об’єднанню та стабільному розвитку фінансових ринків

  • Порівняння рівнів та структури цін, а також результатів виробничої діяльності

  • Порівняння національної та інтернаціональної вартості на національних та світових ринках

  • Перерозподіл національного продукту між окремими країнами.

  • Інтернаціоналізація господарських зв’язків.

Студенти повинні з’ясувати, що у сучасних умовах основою визначення та порівняння валютних курсів є купівельної спроможності окремих іноземних валют.

Купівельна спроможність валюти визначається вартістю певного набору товарів чи послуг, які можна придбати за відповідну грошову одиницю у порівнянні із базовим періодом.

Співвідношення купівельної спроможності окремих валют до певної групи товарів та послуг у двох країнах визначає паритет купівельної спроможності – PPP (purchasing power parity). Існують кілька методів визначення РРР.

Зокрема, у відповідності до Індексного методу визначення РРР:

Ippp = (IфIц)а / (IфIц)b,

де Ippp – індекс паритету купівельної спроможності, Iф – індекс фізичного обсягу внутрішнього валового продукту за певний проміжок часу, Iц – індекс цін, а,b – визначають значення відповідних індексів у країнах А і В.

Визначення паритету купівельної спроможності дає змогу зробити висновок, що валютний курс визначається відносною вартістю грошей в двох країнах, яка, в свою чергу, залежить від рівня цін, а останні – від кількості грошей в обігу.

Необхідно чітко уявляти сутність поняття „конвертованість”. Найпоширенішим визначення в економічній літературі - здатність валюти певної країни вільно обмінюватись на валюти інших країн та міжнародні платіжні засоби за діючим курсом. Але не слід ігнорувати економічну сутність і звести проблему конвертованості до звичайної технічної акції обміну.

Конвертованість як економічна категорія визначається як такий стан і характер економічної і валютно-фінансової системи, за якого для власників коштів у національній валюті забезпечується свобода здійснення тих чи інших операцій як у власній країні, так і за кордоном.

За класифікацією форм конвертованості (оборотності) за видами та суб'єктами зовнішньоекономічних операцій розрізняють валюти вільно конвертовані (ВКВ), частково конвертовані (ЧКВ) і неконвертовані (НКВ).

За зовнішньої конвертованості (оборотності) повна свобода обміну зароблених у певній країні грошей для закордонних розрахунків надається лише іноземним фізичним і юридичним особам (нерезидентам), тоді як громадяни та юридичні особи цієї країни (резиденти) такою свободою не володіють.

За режиму внутрішньої конвертованості свободу обміну національних грошей на іноземні валюти мають лише резиденти.

Запровадження внутрішньої конвертованості вимагає від країни більших зусиль, зокрема нагромадження валютних резервів, зближення структури цін на внутрішньому і світовому ринках тощо. Тому після її запровадження створюються необхідні умови для переходу до часткової та повної конвертованості.

Загалом для досягнення істинної конвертованості необхідно дотримуватися у крайньому разі двох умов:

  • мати внутрішній ринок товарів, послуг, валюти і капіталів, до якого мали б вільний доступ нерезиденти;

  • створити необхідні умови для виникнення зацікавленості в іноземних покупців у придбанні гривні за іноземну валюту.

При вивченні третього питання теми студенти повинні чітко усвідомлювати сутність конверсійних операцій, їх особливості/відмінності та цілі проведення, техніку здійснення.

Конверсійні операції – це угоди агентів валютного ринку за купівлі-продажу (конверсії) певних сум грошей однієї країни на валюту іншої країни за погодженим курсом на певну дату.