Бібліографічний список до самостійної роботи

2,10,11,17,18,20

Модуль 1. Міжнародні валютно-кредитні відносини

Змістовий модуль 2. Організація та механізми міжнародних розрахунків. Міжнародний кредит

Тема 4. Форми міжнародних розрахунків

Мета: закріплення, поглиблення, розширення і систематизація знань, отриманих під час аудиторних занять, щодо форми міжнародних розрахунків та фінансування експорту.

План вивчення теми

1. Чисте та документарне інкасо – сутність, форми розрахунків та механізм реалізації.

2. Акредитив – сутність форми розрахунків та механізм реалізації.

3. Види акредитивів у міжнародній практиці

4. Фінансування міжнародної торгівлі.

Готуючись до обговорення першого питання студенти повинні усвідомлювати, що міжнародні розрахунки здійснюються переважно у безготівковій формі. Основними посередниками в міжнародних розрахунках є банки. між якими виникають кореспондентські відносини. На основі міжбанківських кореспондентських відносин здійснюється рух валюти між різними країнами.

Міжнародні розрахунки — це система організації і регулювання платежів у сфері міжнародних економічних відносин.

Нині немає єдиного, закріпленого багатосторонньою угодою, універсального механізму валютних розрахунків між країнами. Тільки в рамках окремих економічних і фінансових угруповань країн можливі, певною мірою, єдині механізми розрахунків. У сучасній системі світогосподарських зв'язків розрахунки за торговельними та неторговельними операціями регулюються основними принципами, закріпленими в Женевській конвенції про чеки та векселі, а також зведеннями постанов Міжнародної торгової палати (Париж).

Студенти повинні з’ясувати суть і механізми основних форм міжнародних розрахунків – інкасо, акредитива, гарантії, бути в змозі оперувати цими інструментами. У кожній конкретній зовнішньоекономічній операції необхідно ураховувати як достатній ступінь захисту від ризиків, так і ступень привабливості для експортеру чи імпортеру.

У випадку використання документарного інкасо продавець повинний попередньо виконати своє договірне зобов'язання шляхом виробництва і відправлення товару або шляхом виконання договірних послуг.

Інкасо – це доручення експортера (кредитора) до свого банку одержати від імпортера (платника, боржника) безпосередньо або через іноземний банк певну суму або підтвердження (акцепт) того, що ця сума буде виплачена у встановлений термін.

Залежно від видів документів, за якими здійснюється інкасова угода, визначають два види інкасо:

Чисте інкасо – інкасо тільки фінансових документів.

Документарне інкасо – інкасо комерційних документів, які іноді супроводжуються фінансовими документами, або інкасо тільки комерційних документів.

Процес інкасо можна узагальнити у вигляді схеми:

3.Документи та інкасове доручення

функції учасників інкасо – у вигляді таблиці:

Учасник	Крок	Функція, яку виконує
Продавець	1	- Погоджується укласти контракт
	2	- Відправляє товар та представляє документи до свого банку
Банк Експортера	3	- Перевіряє наявність всіх документів та відсилає їх до країни покупця з розпорядженням про отримання сплати
	7	- Сплачує Експортеру коли отримує кошти від банку -отримувача
Банк Інкасо	4	- Передає вексель покупцю для оплати або акцепту
	5	- Коли інструкції Експортера виконані, передає документи покупцю
	6	- Переказує надходження за векселем до Банку переказувала згідно з наказом (за винятком виплат за телеграми та інш.)
Покупець імпортер	1	- Погоджується укласти контракт
	5	- Сплачує за векселем, або акцептує його

Порядок використання інкасо регламентується «Уніфікованими правилами для інкасо» – публікацією Міжнародної торговельної палати № 522.

Студенти повинні усвідомлювати, що сучасну міжнародну торгівлю не можна представити без акредитива як кредитного інструмента і засобу забезпечення та здійснення платежу.

Акредитив – це умовне зобов'язання банку здійснити за дорученням і відповідно до вказівок імпортера оплату визначеної грошової суми продавцеві товарів або послуг при своєчасному наданні експортером «чистих» (відповідних до умов акредитива документів), що підтверджують відправлення товарів або виконання договірної послуги.

Схема розрахунків за акредитивом

1. Експортер та імпортер укладають між собою контракт.

2. Покупець надає інструкції банку-емітенту про відкриття акредитива.

3. Банк-емітент відкриває акредитив

4. Авізуючий банк сповіщає експортера про відкриття та умови акредитива.

5. Якщо експортер приймає умови відкритого на його користь акредитива, він відвантажує товар в указані в контракті строки та одержує транспортні документи.

6. Експортер надає документи за акредитивом до банку-виконавця.

7. Банк - виконавець перевіряє документи та сплачує суму акредитива.

8. Банк - виконавець відправляє документ банку-емітенту.

9. Банк-емітент перевіряє документи та відшкодовує витрати банка –виконавця.

10. Імпортер повертає необхідну суму банку-емітенту.

11. Банк-емітент надає документи покупцю.

12. Імпортер, отримавши від банку-емітента комерційні документи, вступає у володіння товаром.

Акредитив може використовуватися не тільки при постачанні товарів, але й в інших цілях:

• у забезпеченні спорудження «під ключ» виробничих комплексів;

• при обслуговуванні контрактів, що передбачають здійснення періодичних платежів або наявність зобов'язань гарантійного типу;

• для одержання кредиту (наприклад, у випадку транзитної торгівлі).

Студенти повинні розуміти, що у міжнародній торгівлі покупцеві товару або замовникові послуг складно оцінити професійні і фінансові можливості постачальника. Тому покупець справедливо вимагає забезпечення виконання продавцем договірних зобов'язань. З цією метою сторони домовляються про банківську гарантію забезпечення виконання.

Під банківською гарантією розуміється безвідкличне зобов'язання банку про виплату грошової суми на випадок невиконання третьою стороною договірного зобов'язання. Таким чином, гарантія – спосіб захисту від ризиків та інструмент забезпечення здійснення платежів у зовнішньоторговельних операціях.

Використання банківської гарантії або резервного акредитива (акредитива гарантійного характеру) як інструментів забезпечення платежу обмежується використанням їх у виді гарантії платежу (Payment Guarantee) і резервного акредитива (Standby Letter of Credit).

Порядок використання документарних/резервних акредитивів регламентується «Уніфікованими правилами і звичаями для документарних акредитивів» - публікацією Міжнародної торговельної палати № 600.

Необхідно звернути увагу, на зв’язок методів фінансування міжнародної торгівлі та проведенням операцій за окремими типами і видами акредитивів.

Фінансування банківським акцептом

Банківській акцепт є окремою та відмінною від документарного акредитива операцією, але часто повстає як результат операції на підставі акредитиву.

Для того, щоб імпортер зміг отримати та продати товар перед тим, як сплатити за нього, можливо відкриття акредитиву, згідно якого експортер має представити строковий вексель. Експортер представляє вексель та документи до банку. Якщо документи в порядку. Банк здійснює банківський акцепт шляхом акцептування векселя. Це є банківським безвідзивним зобов’язанням щодо сплати, незалежно від того, чи банку заплатить його клієнт.

Трансферабельний акредитив

Згідно акредитиву, що може бути переданий іншій особі, бенефіціару (першому бенефіціару) дозволяється передати права та зобов’язання за акредитивом іншій стороні (другому бенефіціару, або кількам бенефіціарам). Акредитивом користуються повністю чи частково один чи кілька бенефіціарів. Часто використовується для фінансування торговельних посередників.

Акредитив може стати таким, що передається в результаті наступного:

• первинний акредитив відкривається як такий, що може бути переданий іншій особі

• в акредитив вносяться зміни щодо бенефіціара.

Переуступка надходжень є ще одним методом надання можливості іншій стороні, окрім бенефіціара, користуватися надходженням по акредитиву.

Компенсаційний акредитив: згідно цього акредитиву бенефіціар акредитиву користується ним для відкриття другого акредитиву.

Акредитив з червоною статтею містить спеціальне положення, згідно якого банк, що підтверджує акредитив, чи інший уповноважений банк, має повноваження здійснити оплату за акредитивом авансом до надання документів.

Згідно револьверному акредитиву його сума поновлюється, або доповнюється до первинної без внесення змін. Звичайно використовується коли йдеться про періодичні, чи постійні поставки.

Резервний акредитив відкривається на випадок невиконання зобов’язань чи відсутності дій з боку імпортеру.