Основні види комерційного кредиту

Фірмовий	Традиційна форма кредитування експорту, при якій експортер надає кредит іноземному покупцеві (імпортеру) у форм відстрочки платежу
Вексельний	Оформлюється шляхом виставлення переказного векселя на імпортера, який акцептує його після одержання товаросупровідних і платіжних документів
Обліковий	Купівля векселя банком до настання терміну оплати по ньому. Вексель, пред’явлений до обліку негайно оплачується банком, тобто векселетримач одержує кредит від банку
Кредит за відкритим рахунком	Надається в розрахунках між постійними контрагентами при періодичних постачаннях партій однорідних товарів (розрахунки за відкритим рахунком)
Овердрафт	Негативний баланс на поточному рахунку клієнту банку. Форма короткострокового кредиту, наданого шляхом списання банком коштів з рахунку клієнту понад його залишок.
Акцептний кредит	Кредит, наданий банком у формі акцепту переказного векселя (трати), що виставляється на банк експортерами й імпортерами. Експортер одержує можливість виставляти на банк векселі на визначену суму в рамках кредитного ліміту. Банк акцептує векселі, гарантуючи їх оплату боржником. Операція рефінансування – банк імпортера акцептує тратту, виставлену на нього імпортером, обліковує ії і сплачує експортерові готівку.
Рамбурс	У міжнародній торгівлі означає оплату купленого товару за посередництвом банку у формі акцепту банком імпортера трат, виставлених експортером. В операцію по акцепту тратти включаються банки інших країн, які приймають на себе відповідальність перед банками акцептантами за своєчасний переказ (рамбурсування ) на їхні рахунки валютних коштів для оплати акцептованих тратт.
Факторинг	Специфічний різновид короткострокового кредитування експорту і посередницької комерційної діяльності.
Форфей-тування	Форма кредитування експорту банком або ФК шляхом купівлі ними без обороту на продавця векселів і інших боргових вимог по зовнішньоторговельних операціях.
Лізинг	Форма руху позикового капіталу, який надається насамперед у формі кредиту з наступним правом купівлі товару

Залежно від того, хто є кредитором, розрізняють кредити приватні, урядові та кредити міжнародних і регіональних організацій.

Приватні кредити надаються приватними фірмами та банками і, у свою чергу, поділяються на фірмові та банківські.

Урядові кредити (міжурядові, державні позики) надаються урядовими кредитними установами.

Кредити міжнародних організацій надаються переважно через Міжнародний валютний фонд (МВФ), структури Світового банку (СБ), Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), регіональні банки розвитку країн "третього світу" та інші кредитно-фінансові інститути. Причому МВФ та СБ є не лише великими кредиторами, а й координаторами міжнародного кредиту.

Змішані кредити — це кредити, в яких беруть участь приватні підприємства, компанії і відповідні державні органи.

За цільовим призначенням міжнародні кредити поділяють на виробничі й невиробничі.

До виробничих кредитів належать кредити, призначені для розвитку економіки країни, що їх одержує: для закупівлі промислового обладнання, матеріалів, ліцензій, "ноу-хау", оплати виробничих послуг, забезпечення внутрішньо торговельних операцій та інших господарських потреб.

Невиробничі кредити використовуються на утримання державного апарату, армії, закупівлі зброї, погашення зовнішньої заборгованості за раніше одержаними кредитами тощо.

Необхідно пам'ятати, що на сучасному етапі поширюється використання факторингу, форфейтингу, лізингу Студентам необхідно приділити достатню увагу вивченню цих форм комерційного фінансування експортної торгівлі. Загальним для них є те, що фінансування здійснюють банки і фінансові корпорації.

Організація факторингової операції та її учасники

1.

Відвантаження постачальником покупцеві товарів (робіт, послуг).

2. Оформлення та акцепт покупцем боргових вимог за товари (роботи, послуги).

3. Переуступка постачальником боргових вимог банку.

4. Аналіз банком кредитоспроможності постачальника та вивчення іншої інформації про діяльність, якість боргових вимог. У разі позитивного результату банк укладає з клієнтом договір факторингу.

5. Авансування оборотного капіталу клієнта-постачальника (оплата 70-90 % суми боргових вимог, придбаних фактором).

6. Виставлення фактором боргових вимог для оплати їх покупцем (боржником).

6. Оплата покупцем виставлених на нього фактором боргових вимог.

7. Перерахування банком клієнту залишку коштів (10—30%) за мінусом плати за факторингове обслуговування та процентів за наданий дисконтний кредит (після одержання платежу від покупця).

П ослідовність здійснення форфейтингової операції

1. Експортер та імпортер домовляються про поставку товарів та визначають порядок їх оплати.

2. Ініціювання угоди експортером, проведення переговорів з форфейтером про розміри дисконту, вимоги сторін тощо.

3. Збір та аналіз інформації про зміст і характер угоди, аналіз ризиків.

4. Інформування експортера про можливість укладення угоди форфейтингу.

5. Імпортер оформляє векселі та передає їх у банк, який авалює або гарантує векселі.

6. Векселі направляються у банк експортера.

7. Експортер відвантажує товари імпортеру.

8. Банк експортера отримує дозвіл від банку імпортера на передачу векселів експортеру.

9. Експортер одержує векселі від свого банку.

10. Гарантовані векселі продаються форфейтеру без права регресу вимог.

11. Надходження коштів експортеру від наданих векселів.