Питання для самоконтролю

1. Що являє собою Міжнародна фінансова корпорація?

2. Які кредити надає Міжнародна фінансова корпорація і які особливості цих кредитів?

3. Які обмеження в кредитуванні має Міжнародна фінансова корпорація?

4. Коли і з якою метою була створена Міжнародна асоціація розвитку?

5. Назвіть ті особливості в кредитуванні, які мають місце за кредитами, що їх надає Міжнародна асоціація розвитку.

6. Коли і з якою метою було створено Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій?

7. Назвіть ті некомерційні ризики страхування, яких бере на себе Багатостороннє агентство по гарантіях інвестицій.

8. Коли і ким було засновано Європейський банк реконструкції і розвитку?

9. Які політичні умови треба виконати, щоб отримати кредити від Європейського банку реконструкції і розвитку?

10. Які функції має Європейський банк реконструкції і розвитку?

11. У чому особливості кредитів, які надає Європейський банк реконструкції і розвитку?

12. Охарактеризуйте співпрацю України з Європейським банком реконструкції і розвитку.

Бібліографічний список до теми

3,11,12,19

Модуль 1. Міжнародні валютно-кредитні відносини

Змістовий модуль 2. Організація та механізми міжнародних розрахунків. Міжнародний кредит

Тема 9. Операції з золотом та ризики в міжнародних валютно-кредитних відносинах

Мета: закріплення, поглиблення, розширення і систематизація знань, отриманих під час аудиторних занять, щодо здійснення операцій із золотом та мінімізації ризиків в міжнародних валютно – кредитних відносинах.

План вивчення теми

1. Світові ринки золота.

2. Поняття ризиків в міжнародних валютно – кредитних відносинах. Фактори, що їх визначають.

3. Види ризиків та шляхи їх уникнення.

4. Методи управління валютними ризиками

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При підготовці до першого питання, студенти повинні з’ясувати механізми функціонування золотих аукціонів.

Золоті аукціони (ринки золота) - спеціальні центри торгівлі золотом, де здійснюється регулярна його купівля-продаж.

Золото на ринки постачається у вигляді стандартних зливків. Сьогодні функціонує понад 50 ринків золота:

• 11 — у Західній Європі (Цюрих, Париж, Лондон, Женева та ін.);

• 14 — в Америці, в т. ч. 5 — у США;

• 19 — в Азії;

• 8 — в Африці.

Провідне місце належить ринкам золота в Лондоні та Цюриху.

Залежно від режиму, який надає держава, ринки золота поділяються на:

• світові ринки (Лондон, Цюрих, Нью-Йорк,Гонконг, Дубай та ін.);

• внутрішні вільні (Париж, Мілан, Стамбул,Ріо-де-Жанейро);

• місцеві контрольовані (Афіни, Каїр);

• чорні (Бомбей та ін.)

Після Другої світової війни виник вільний ринок золота. У 1961 р. було організовано Золотий пул, до якого ввійшли США та провідні країни Західної Європи. Мета пулу — підтримувати ціну золота на вільному ринку на офіційному рівні. Проіснував він до 1968р.

На зміну Золотому пулу в 70-ті роки прийшли золоті аукціони — продаж золота з публічних торгів. Такі аукціони періодично проводились МВФ, урядами США, Індії, Португалії та ін.

Наприкінці 90-х років намітилась тенденція продажу золота центральними банками низці країн і МВФ з метою поновлення своїх валютних резервів. Лише в 1997 р. 14 центральних банків продали 825т золота.

У передкризовий період центральні банки деяких країн розпочали активний збут своїх золотих активів. Це пояснюється тим, що ключова роль у забезпеченні гарантій стабільності національних валют все більше належала не золоту, а стабільності й силі власних економік та економік країн — емітентів і постачальників резервних валют.

Спостерігалася і протилежна тенденція. Так, віце-президент Швейцарського національного банку Жан-П'єр Рот зазначає, що золото продовжує відігравати роль валютного резерву, особливо під час кризи, й ті, хто очікує великого продажу золота, будуть дуже розчаровані.

Провідні світові країни, особливо емітенти резервних валют, поки що не наважуються реалізувати свої золоті запаси, а деякі країни, що розвиваються, користуючись тимчасовим зниженням цін на світових ринках, активно закуповують благородний метал.

Слід зазначити, що на діяльність світових ринків золота впливає подвійний статус цього металу, який, будучи цінним стратегічним сировинним товаром, одночасно є реальним резервним і фінансовим активом (див. табл. 3.1).

Таблиця 3.1.