Методи хеджування від валютного ризику

Хеджування – процедура врівноваження продажу і купівлі активів з тим, щоб на ринку не було відкритої нетто-позиції.

У вузькому смислу хеджування означає страхування ризику шляхом створення зустрічних вимог та зобов’язань в іноземної валюті.

Якщо не ставиться мета спекулювати іноземною валютою можна мінімізувати операційний валютний ризик шляхом хеджування:

• на форвардному валютному ринку;

• на тісно пов’язаних із ним ринках іноземної валюти ф’ючерсів і опціонів;

• за допомогою операцій „спот” і грошових ринків (арбітрах позичальника).

Управління валютним ризиком базується на виборі відповідної стратегії менеджменту ризику, що містить у собі такі основні елементи:

1. використання всіх можливих засобів уникнення ризику, який приводить до значних збитків;

2. контроль ризику та мінімізація сум імовірних збитків, якщо немає можливості уникнути його повністю;

3. Страхування валютного ризику в разі неможливості його усунення.

Питання для самоконтролю

1. Що таке ризик як економічна категорія?

2. Перелічіть основні фактори, що визначають ризики в міжнародних валютних, кредитних і фінансових операціях.

3. З чим пов’язані комерційні ризики?

4. Поясніть схему класифікації основних ризиків, що виникають при здійсненні міжнародних кредитно-фінансових операцій.

5. Охарактеризуйте основні види кредитних ризиків

6. Які чинники можуть впливати на неповернення боргу позичальником?

7. Які існують способи захисту від кредитного ризику?

8. Охарактеризуйте основні види ризиків у зовнішній торгівлі та шляхи їх уникнення.

9. Поясніть схему класифікації валютних ризиків.

10. Охарактеризуйте методи прогнозування валютних курсів.

11. Охарактеризуйте методи хеджування від валютного ризику.

12. Перелічіть основні елементи стратегії менеджменту валютного ризику.

Бібліографічний список до теми

5,10,11,17,18,21

4. Методичні рекомендаії до виконання індивідуальних завдань

Індивідуальна робота студентів є однією з форм організації навчального процесу.

З метою створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів викладачем використовується така форма організації навчального процесу, як індивідуальні завдання. Їх мета - поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Завдання для індивідуальної роботи, у вигляді тем для написання реферату з дисципліни, студенти отримують у лектора.

Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно під керівництвом викладачів.

Студентам пропонуються наступні теми для виконання індивідуальних завдань.

Тематика індивідуальних завдань

1. Еволюція світової валютної системи.

2. Основні риси й особливості сучасної світової валютної системи.

3. Валютна система України й етапи її розвитку.

4. Особливості світових кредитного та фінансового ринків.

5. Ринки золота. Міжнародна торгівля золотом.

6. Діяльність Національного банку України на валютному ринку.

7. Проблеми формування офіційного валютного резерву в Україні.

8. Роль комерційних банків на валютному ринку України.

9. Державне регулювання валютних операцій комерційних банків.

10. Функції комерційних банків, як агентів державного валютного контролю.

11. Відкриття та ведення валютних рахунків у комерційних банках

12. Історія створення міжнародної платіжної системи СВІФТ.

13. Гарантування безпеки в мережі СВІФТ.

14. Міжнародні платіжні системи.

15. Розвиток Інтернет –технологій у сфері банківського бізнесу.

16. Особливості розвитку системи пластикових карток в Україні.

17. Застосування чекової форми розрахунків в Україні.

18. Вексельна форма розрахунків в Україні.

19. Міжнародні кореспондентські відносини банків.

20. Відображення операцій по кореспондентських рахунках лоро та ностро.

21. Застосування розрахунків за допомогою банківських переказів у міжнародній банківській практиці.

22. Особливості розрахунків за допомогою банківських переказів в Україні.

23. Застосування інкасової форми розрахунків в Україні.

24. Переваги акредитивної форми розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

25. Аналіз досвіду використання акредитивної форми розрахунків в Україні.

26. Види та форми документарних акредитивів.

27. Використання банківських гарантій при проведенні міжнародних розрахунків.

28. Уніфікація схеми платіжного балансу за методиками МВФ.

29. Стан платіжного балансу України на сучасному етапу.

30. Основні методи регулювання платіжного балансу.

31. Міжнародний кредит як економічна категорія.

32. Роль міжнародного кредиту у розвитку виробництва.

33. Форми міжнародного кредиту.

34. Міжнародні методики проведення кредитного аналізу.

35. Кредитний моніторинг по зарубіжних кредитних лініях.

36. Кредитування експортно-імпортних операцій українських суб’єктів господарської діяльності.

37. Проблеми та перспективи лізингу в Україні.

38. Перспективи факторингу в Україні.

39. Світова криза зовнішньої заборгованості.

40. Зовнішня заборгованість України: динаміка і перспективи.

41. Ефективність використання Україною міжнародних кредитів.

42. Управління валютним ризиком у комерційному банку.

43. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності, способи їх усунення.

44. Застосування ф’ючерсних стратегій для хеджування валютних ризиків зовнішньоекономічної діяльності та процентних ризиків валютних позичок.

45. Опціонні стратегії та хеджування валютних ризиків зовнішньоекономічної діяльності.

46. Міжнародний валютний фонд: проблеми створення і діяльності.

47. Вплив МВФ на проведення ринкових реформ у Україні.

48. Міжнародний банк реконструкції та розвитку: офіційні цілі, органи управління, капітал та ресурси, кредитні механізми.

49. Удосконалення діяльності міжнародних валютно-фінансових інституцій.