6.3.8. Порука

За договором поруки поручитель зобов’язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов’я­зання в повному обсязі або в частині.

Порука має похідний характер від забезпеченого нею зобов’язання. Договір поруки укладається між кредитором за основ­ним зобов’язанням і поручителем для забезпечення виконання основного зобов’язання. У договорі поруки повинна бути виявлена воля поручителя покладення на себе відповідальності за невиконання зобов’язання боржником. Договір поруки повинен бути укладений у письмовій формі. Недодержання сторономи цієї вимоги тягне не загальні наслідки недодержання письмової форми угод, передбачені ст. 46 Цивільного кодексу, а недійсність договору з наслідками, передбаченими ст. 48 Цивільного кодексу.

Відповідно до п. 27 Iнструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мінюсту України від 14 червня 1994 р. № 18/5, нотаріуси посвідчують угоди, щодо яких законодавством установлено обов’язкову нотаріальну форму. Однак за бажанням сторін посвідчуються й інші угоди, для яких законодавство не вимагає обов’язкової нотаріальної форми.

Отже, якщо за бажанням кредитора та поручителя договір поруки був посвідчений нотаріусом, то за цих обставин на підставі п. 1 Переліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, нотаріус має право вчинити виконавчий напис про стягнення грошових сум.

Слід мати на увазі, що державним підприємствам забороняється укладати договір поруки.

У разі невиконання зобов’язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше не встановлено договором поруки.

Поручитель відповідає в тому ж обсязі, як і боржник, зокрема, відповідає за сплату відсотків, за відшкодування збитків, за сплату неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які разом поручились, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 192 Цивільного кодексу).

За договором поруки зобов’язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Таким чином, кредитор має право одночасно звернутися з позовом до бор­жника і до поручителя.

Поручитель, який виконав зобов’язання, набуває всіх прав кредитора по цьому зобов’язанню.

Кожний з кількох поручителів має право зворотної вимоги до боржника в розмірі виплаченої цим поручителем суми (ст. 193 Цивільного кодексу).

Виконання поручителем зобов’язання замість боржника створює правовідносини, в силу яких поручитель сам стає кредитором і набуває право зворотної вимоги у розмірі сплаченої ним суми кредитору. У такому випадку до поручителя від кредитора повинні перейти всі документи, які засвідчують право вимоги кредитора до боржника.

Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання. Порука також припиняється, якщо кредитор протягом трьох місяців з дня настання строку зобов’язання не пред’я­вить позову до поручителя. Якщо строк виконання зобов’язання не зазначений або визначений моментом вимоги, то за відсутності іншої угоди відповідальність поручителя припиняється після закінчення одного року з дня укладення договору поруки (ст. 194 Цивільного кодексу).

Законодавством установлений скорочений строк відповідальності поручителя — три місяці або один рік. До строку відповідальності поручителя не застосовуються правила про зупинення, перерив і поновлення строків позовної давності. Стососовно зобов’язання самого боржника, то строки позовної давності застосовуються на загальних підставах.