- •Міністерство аграрної політики україни
- •Тематичний план
- •Загальні положення
- •Вступ Інформація
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Альдоза сн2он ─ (снон)n ─ со ─ сн2он Кетоза
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 1.3. Ліпіди, жиророзчинні пігменти Інформація
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •Тест на тему «Ліпіди, жиророзчинні пігменти»
- •1.4. Білки і нуклеїнові кислоти
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •Тест на тему «Білки і нуклеїнові кислоти»
- •1.5. Рослинні речовини вторинного походження Інформація
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Питання для самоконтролю
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •Тест на тему: «Ферменти – біологічні каталізатори»
- •Тема 2.2. Вітаміни. Інформація.
- •Запам’ятайте
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Питання для самоконтролю
- •2.3 Обмін вуглеводів. Інформація
- •Запам’ятайте
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Бактеріохлоролфіл
- •Запам’ятайте
- •Зверніть увагу
- •С2н12о6 2сн3 – сн(он) – соон
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Інформація
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Запам'ятайте
- •Зверніть увагу
- •Питання для самоконтролю
- •2.6. Обмін білків, амінокислот і нуклеїнових кислот Інформація
- •Прочитайте
- •Зверніть увагу
- •Запам'ятайте
- •Зверніть увагу
- •Питання для самоконтролю
- •Основи біохімії хлібопекарського виробництва
- •Тема 3.1: хімічний склад основних зернових культур і хлібопекарського борошна.
- •1. Хімічний склад житнього і пшеничного борошна.
- •Тема 3.2: біохімічні процеси при замісі тіста
- •Контрольні питання.
- •Тема 3.3: Біохімічні процеси при бродінні пшеничних напівфабрикатів
- •Тема 3.4: біохімічні процеси при бродінні житніх і житньо-пшеничних напівфабрикатів
- •Тема 3.5: біохімічні процеси при впіканні хліба
- •3. Процеси, що обумовлюють колір скоринки хліба та впливають на смак і аромат виробів
- •Тема3.6: Біохімічні процеси та способи поліпшення якості хліба
- •1 Ферментні препарати
- •Тема 3.7 Біохімія черствіння хліба.
- •Контрольні запитання:
- •Тест на тему: «Основи біохімії хлібопекарського виробництва»
- •Тема 4: біохімія макаронного виробництва
- •2. Макаронні властивості борошна
- •4. Біохімічні процеси, що відбуваються під час замішування тіста.
- •Контрольні запитання :
- •Тема 5: біохімія кондитерського виробництва
- •1. Хімічний склад сировини кондитерського виробництва.
- •2. Біохімічні процеси в технології шоколадних виробів
- •Контрольні запитання:
- •Тема 6: біохімія харчоконцентратного виробництва
- •Тема 6.1: особливості біохімії виробництва харчових концентратів План
- •Тема 6.2: Харчова цінність продуктів харчування
- •1. Енергетична цінність хлібних виробів
- •2. Білкова цінність хлібних виробів
- •3. Вуглеводи хлібних виробів як джерело енергії та харчових волокон
- •4. Жири хлібних виробів
- •5. Органічні кислоти хлібних виробів
- •6. Вітамінна цінність хлібних виробів
- •7. Мінеральна цінність хлібних виробів
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури
Запам’ятайте
Вітаміни – це група органічних біологічно активних речовин різноманітної хімічної природи, які необхідні для нормальної життєдіяльності людей та тварин у невеликих кількостях.
Прочитайте
Л-3, с. 176-204.
Зверніть увагу
При нестачі вітамінів у їжі розвивається захворювання гіповітаміноз, а при повній відсутності – авітаміноз. У разі надлишку вітамінів може виникнути порушення обміну речовин і функцій організму, що називається гіпервітамінозом.
Водорозчинні вітаміни добре розчинні у воді. До них належать:
- тіамін (вітамін В1), нестача цього вітаміну в харчовому раціону людини викликає хворобу бері-бері, яка супроводжується швидкою втратою маси тіла та неврологічними порушеннями. Тіамін у кислому середовищі стійкий до дії високої температури. Під час стерилізації без кисню (температура 130-140ºС) не втрачає своєї біологічної активності. Добова потреба в тіаміні для людини становить близько 2 мг, надходить у організм із хлібом, м’ясом, картоплею;
- рибофлавін (вітамін В2). Має яскраво-жовте забарвлення, стійкий до високої температури. При зниженні кількості рибофлавіну в раціоні з’являються захворювання: запалення рогівки ока (кератит), запалення язика, шкіри. Добова потреба в рибофлавіні – 2-3 мг. Рибофлавін міститься в продуктах рослинного та тваринного походження (печінка, нирки, яйця, зерно пшениці, морква, дріжді);
- пантотенова кислота ( вітамін В3). Поширена в природі (приставка „пан” означає „всюди, скрізь”), нестійка до дії високих температур, особливо в кислому та лужному середовищах, яким пов’язано перетворення вуглеводів, жирів і амінокислот. Добова кількість пантотенової кислоти міститься в дріжджах, горосі, пшеничному борошні, серці, нирках, яйцях.
- нікотинова кислота (вітамін РР, В5), ніацин, антипелагричний вітамін. Містяться в тих продуктах, де є багато вітаміну В2 , В6 (дріжджі, рис, рисові висівки тощо). Нестача в їжі ніацину викликає захворювання, яке називається пелагрою („шершава шкіра”).
Добова потреба людини в ніацині 20-30 мг;
- піридоксин (вітамін В6 ,адермін). Стійкий до нагрівання у сильно кислому та сильно лужному середовищах, але дуже швидко руйнується під впливом світла та внаслідок окиснення. Добова потреба людини у вітаміні В6 2-3 мг. Він надходить у організм людини з такими продуктами, як пшеничне борошно, дріжджі, кукурудзяне борошно та крупа, печінка, нирки, м’ясо та ін. Мікроорганізми кишечника синтезують у середньому 0,5-0,7 мг цього вітаміну.
Нестача вітаміну В6 викликає порушення білкового обміну, а також тканинного дихання. Авітаміноз В6 супроводжується змінами функції нервової системи;
- біотин (вітамін Н). Стійкий до дії високих температур, впливу кислого та лужного середовища. Біотин бере участь у біосинтезі жирних кислот, пуринових основ та інших реакціях переносу карбоксильних груп.
Добова потреба людини у біотині – 10-20 мг. Найбільше біотину є в тканинах печінки, яєчних жовтках, бобових рослинах та інших продуктах харчування;
- фолієва кислота (вітамін Вс , В10 , В11 , птероїлглутамінова кислота). Відсутність у їжі Фотієвої кислоти викликає анемію та лейкопенію (порушення синтезу еритроцитів і лейкоцитів), а також зміни обміну речовин. Добова потреба людини в фолієвій кислоті становить 0,2-0,5мг. У значних кількостях фолієва кислота знаходиться в листках рослин, овочах і фруктах, особливо багато її в суницях, а також у продуктах тваринного походження – в печінці, м’язах, серці;
- вітамін В12 (протианемічний). Це загальна назва, яка об’єднує кілька сполук, що близькі за своєю будовою й називаються ще кориноїдами.
У складі вітаміну В12 є кобальт – реакційно здатна ділянка коферменту.
Вітамін В12 майже не синтезується рослинами та тваринами. Його синтезують гриби та деякі види мікроорганізмів. Мікрофлора кишечника жуйних тварин синтезує вітамін В12 у необхідних для тварин кількостях. Добова потреба людини в цьому вітаміні – 3-10 мкг;
- вітамін С (аскорбінова кислота) – попереджує розвиток цинги (скорбуту).
Аскорбінова кислота добре окислюється киснем повітря, особливо за наявності іонів важких металів (Купруму, Феруму та ін.), з підвищенням рН температури. Без кисню аскорбінова кислота може витримати нагрівання до 100ºС. Середньодобова потреба людини у вітаміні С – 50-90 мг. Для запобігання цинги достатньо всього 10 мг цього вітаміну.
Біологічна роль аскорбінової кислоти пов’язується з її участю в окисно-відновних процесах.
Жиророзчинні вітаміни добре розчинні в неполярних розчинниках і жирах. До них належать вітаміни таких груп: А (каротиноїди), D(кальцифероли), Е (токофероли), К(філохінони).
1. Вітамін А (каротиноїди, антиксерофтальмічний фактор). Під назвою вітамін А об”єднається група рослинних пігментів – каротинів. При нестачі вітаміну А виникає захворювання очей – ксерофтальмія, послаблюється імунітет проти інфекційних захворювань, затримується ріст. Середньодобова потреба людини у вітаміні А - 0,75-1,5 мг.
Чистий вітамін А міститься в печінці, особливо в печінці риб, риб’ячому жирі, вершковому маслі, молоці.
Продукти рослинного походження містять каротини, якими багаті перець, червона морква, люцерна.
2. Вітамін D(холекальциферол, антирахітичний). Це загальна назва групи похідних стеролів рослинного і тваринного походження. Вітаміни групи D стійкі до дії високої температури, але швидко руйнуються під впливом окисників і мінеральних кислот.
Нестача вітамінів групи D в організмі призводить до захворювання – рахіту, ознакою якого є розм’якшення кісткової тканини внаслідок порушення обміну кальцію і фосфору.
Добова потреба людини у вітаміні D – 17-40 мкг. Великі дози його можуть спричинити явище гіпервітамінозу, що також негативно впливає на процеси окостеніння і ріст організму.
Основним джерелом вітаміну D для людини є печінка, жовтки яєць, вершкове масло, риб’ячий жир.
3. Вітамін Е (токоферол, анти стерильний вітамін). Це загальна назва групи хімічних сполук, із яких найпоширенішими є α- , β- і γ-токофероли.
Нестача токоферолів викликає у людей дегенерацію печінки та порушення функції мембран, порушується обмін речовин, особливо в м’язах.
Вважають, що для організму необхідно щодобово 10-20 мг вітаміну Е, але потреба людини в цьому вітаміні вивчена ще недостатньо. Найбільш багаті вітаміном Е салат, зародки пшениці, різна олія, м’ясо, яйця та ін.
4. Вітамін К (філохінон, антигеморагічний вітамін) – вітамін коагуляції, бере участь у механізмі зсідання крові.
Вміст вітаміну К як вітаміну Е, в звичайних продуктах харчування значно перевищує мінімальну добову потребу й тому нестача цих вітамінів у разі нормального харчування – явище дуже рідкісне. Вітамін К синтезується мікроорганізмами товстого кишечника.
У 1943 р. О.В.Палладін синтезував препарат вітаміну К – вікасол, який розчинний у воді.
Вітаміноподібні речовини – це різноманітні хімічні сполуки, які мають вітаміноподібні властивості, але частково синтезуються в організмі й іноді входять до складу тканин.
До вітаміноподібних речовин належить:
- інозитол – шестиатомний циклічний спирт, поширений у рослинному і тваринному світі. Необхідний для росту мікроорганізмів, нормального розвитку та життєдіяльності тварин. У людини нестача інозитолу практично не спостерігається.
Добова потреба людини в інозитолі – 1-1,5 г;
- вітамін Р або біофлавоноїди, поліфеноли. Це група речовин, які містять дифеніл пропановий карбоновий скелет. Представником флавонів є: гесперидин (цитрин), який знаходиться у цедрі цитрусових; рутин – одержують із листків гречки; катехін із листків чаю.
- вітамін U (метилметіонін). У великих кількостях міститься в соках сирих овочів, особливо в капустяному. Метил метіонін виявляє стимулюючу дію під час пошкодження шлунково-кишкового тракту;
- вітамін В13 (оротова кислота) – похідне піримідину. Стимулює ріст мікроорганізмів, рослин і тварин. Калій оротат використовують для лікування захворювань печінки, серця, деяких видів анемії;
- вітамін В15 (пангамова кислота) – естер глюконової кислоти та диметилгліцину.