- •НаціональнА академія внутрішніх справ
- •Витяг з навчального плану для студентів
- •Історія україни
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Тематика та плани лекцій
- •Українська мова (за професійним спрямуванням)
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем Нормативно – правова база
- •Навчальні посібники
- •Тематика і плани лекцій
- •Тема 3. Юридична термінологія
- •Література до теми
- •Методичні рекомендації
- •Практична частина
- •Тема 4. Норми української літературної мови у професійному мовленні
- •Література до теми
- •Методичні рекомендації
- •Література до теми
- •Методичні рекомендації
- •Практична частина
- •Питання для підготовки до екзамену
- •Історія української культури
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем:
- •Інформаційні ресурси
- •Тематика і плани лекцій
- •Теорія держави та права
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Тематика та плани лекцій
- •Тема 2. Об'єктивне право: поняття, ознаки, внутрішня будова
- •Література до теми
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Тема 3. Правотворчість та правореалізація
- •Тема 6. Основні правові системи сучасності
- •Література до теми
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації щодо написання
- •Тематика курсових робіт
- •Тема 1. Предмет та методологія теорії держави і права
- •Література:
- •Тема 2. Держава і політична система суспільства
- •Література:
- •Тема 3. Шляхи формування правової держави в Україні
- •Література:
- •Тема 4. Поняття, суть і зміст права
- •Література:
- •Тема 5. Правовий статус особи
- •Література:
- •Тема 6. Форми держави
- •Література:
- •Тема 7. Норми права та інші соціальні норми
- •Література:
- •Тема 8. Закони та підзаконні нормативно-правові акти
- •Література:
- •Тема 9. Праворозуміння та його значення для юридичної практики
- •Література:
- •Тема 10. Норма права і стаття нормативно-правового акта
- •Література:
- •Тема 11. Реалізація норм права
- •Література:
- •Тема 12. Застосування правових норм
- •Література:
- •Тема 13. Механізм правового регулювання
- •Література:
- •Тема 14. Державний апарат України
- •Література:
- •Тема 15. Правові відносини
- •Тема 16. Юридичні факти
- •Література:
- •Тема 17. Загальнотеоретична характеристика правової свідомості та правової культури
- •Література:
- •Тема 18. Загальнотеоретична характеристика правового виховання
- •Література:
- •Тема 19. Законність, правопорядок, суспільний порядок і дисципліна
- •Література:
- •Тема 20. Правова поведінка
- •Література:
- •Тема 21. Правопорушення
- •Література:
- •Тема 22. Юридична відповідальність: поняття, підстави, види
- •Література:
- •Тема 23. Тлумачення норм права
- •Література:
- •Тема 24. Основні напрямки реформування правової системи України
- •Література:
- •Тема 25. Основні правові системи сучасності
- •Література:
- •Перелік питань до складання екзамену
- •Історія держави та права зарубіжних країн
- •Основні поняття та категорії з історії держави та права зарубіжних країн:
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Тематика і плани лекцій
- •Література до теми
- •Література
- •Юридична деонтологія
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем Нормативно – правові джерела
- •Навчальні посібники
- •Додаткова література:
- •Інтеренет джерела
- •Тематика та плани лекцій
- •Теми для рефератів
- •Література до теми
- •Перелік питань до складання заліку
- •Безпека життєдіяльності
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Тематика та плани лекцій
- •Філософія
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Інтернет джерела
- •Плани семінарських занять
- •Тема 1. Філософія як наука та світогляд
- •Проблеми для обговорення:
- •Контрольні запитання:
- •Проблемні ситуації та вправи:
- •Література
- •Тема 2. Історичні типи філософії
- •Проблеми для обговорення:
- •Контрольні запитання:
- •Проблемні ситуації та вправи:
- •Література до
- •Тема 3. Філософські проблеми онтології та гносеології
- •Проблеми для обговорення:
- •Контрольні запитання:
- •Проблемні ситуації та вправи:
- •Література до теми
- •Тема 4. Суспільство. Культура. Цивілізація. Право
- •Проблеми для обговорення:
- •Контрольні запитання:
- •Проблемні ситуації та вправи:
- •Література до теми
- •Перелік питань для складання екзамену
- •Іноземна мова
- •Зміст іспиту
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Допоміжна література Англійська мова
- •Німецька мова
- •Французька мова
- •Інформаційні ресурси
- •Німецька мова
- •Французька мова
- •Історія держави та права україни
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Тематика і плани лекцій
- •Тема 3. Національна державність і право України у 1917 – 1921 рр.
- •Теми рефератів:
- •Конституційне право україни
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Тематика і плани лекційних занять
- •Тема 1. Конституційне право України – провідна галузь національного права України. Конституція України та її розвиток
- •Тема 2. Конституційний лад і його закріплення в Конституції України
- •Тема 3. Народне волевиявлення
- •Література до теми
- •Тема 3. Основи правового статусу людини і громадянина. Громадянство України. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства
- •Література до теми
- •Тема 5. Народне волевиявлення
- •Література до теми
- •Перелік питань для складання екзамену
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Тематика і плани лекцій
- •Література до теми
- •Риторика
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •1. Тематика і плани лекцій
- •Творчі завдання
- •Тема 4. Культура професійного мовлення правника
- •Методичні рекомендації
- •Питання для дискусії
- •Творчі завдання
- •Тема 2. Методика підготовки та особливості виголошення промови
- •Методичні рекомендації
- •Практична частина
- •Перелік питань до складання заліку
- •Основи римського цивільного права
- •Основні терміни дисципліни
- •Тематичний план
- •Література до всіх тем
- •Тематика і плани лекцій:
- •Плани семінарських і практичних занять
Основні терміни дисципліни
Гуманізм (від humanism) – це сукупність положень, що проголошують людину найвищою цінністю, утверджуючи ідеї поваги до честі та гідності людини свободи та рівності, прав людини, створення сприятливих умов для забезпечення гармонійного розвитку особистості, утвердження моральних прав людини.
Деонтологія — наука про належне.
Етика – галузь філософських знань, наука про мораль, моральні відносини як специфічну форму суспільної свідомості та життєдіяльності людини.
Кваліфікація юриста– ступінь підготовленості, кількісно-якісна характеристика наявності спеціальних правових знань, вмінь і практичних навичок, необхідних для виконання професійних обов’язків.
Мораль (від лат. mores.) – предмет, що вивчається етикою; сукупність норм, цінностей, ідеалів, настанов, які регулюють людську поведінку і є найважливішими складовими культури.
Предмет юридичної деонтології– оптимальна система правил – норм-рекомендацій і норм-вимог, норм-заборон і норм-дозволів (психічних, політичних, економічних, екологічних, етичних, естетичних, інформаційних тощо), що в сукупності визначають соціально-правовий режим професійного спілкування юриста з колегами і клієнтами, його професійну поведінку в процесі практичної юридичної діяльності.
Принципи юридичної деонтології– основні засади професійної юридичної діяльності, які виконують функцію соціальних орієнтирів його поведінки в різноманітних ситуаціях.
Професійна орієнтація– це комплексна науково обґрунтована система форм, методів та засобів впливу на особу з метою оптимізації її професійного самовизначення на основі врахування особистісних характеристик кожного індивідуума та потреб ринку праці.
Професійні стандарти - сукупність нормативних вимог юридичного або морального змісту або зразків поведінки, результатів діяльності, що ставляться до представників певної професії, напряму або виду професійної діяльності, забезпечують стабільність соціального регулювання у певній галузі застосування професійної праці, єдність практики.
Професіоналізм– невід‘ємна властивість юридичної діяльності, що передбачає належне оволодіння своєю професією, тобто володіння правовими знаннями, досвідом, вміннями, навичками.
Професія юриста– широка сфера діяльності, яка вимагає наявності фахових юридичних знань, вмінь і навичок, необхідних для виконання певної роботи в правовій сфері соціальних послуг.
Справедливість – правильне, об‘єктивне, неупереджене ставлення до кого-, чого-небудь; людські відносини, дії, вчинки, які відповідають морально-етичним і правовим нормам; категорія моральної, правової, політичної свідомості, що реалізується в системі моральних відносин і повсякденній моральній практиці людей. Для правоохоронної діяльності категорія справедливість є її підґрунтям, змістом, метою; справедливість – відповідність людських стосунків, дій, вчинків тощо моральним та правовим нормам, що означає рівну віддачу за певну дію.
Феміда(від грец. Themis) – у давньогрецькій міфології – богиня правосуддя, яка зображувалася з пов‘язкою на очах (символ неупередженості), з терезами в одній руці і з мечем – у другій.
Юридична деонтологія – галузь юридичної науки і навчальна дисципліна, що є узагальненою системою знань про внутрішній імператив службового обов‘язку юриста, про кодекс його професійної поведінки. Термін «юридична деонтологія» у вузькому розумінні – це наука про застосування загальних норм моралі у специфічних умовах діяльності юристів-професіоналів; у широкому розумінні – наука, що аналізує (поряд із моральними) фахові, психологічні, політичні, етичні та естетичні вимоги, які регламентують ставлення спеціаліста до об‘єкта праці – клієнта, а також до своїх колег і забезпечують у цілому режим найоптимальнішого поводження осіб у стані їхньої взаємозалежності.
Юридична діяльність — вид соціальної діяльності, що здійснюється юристами професіоналами на основі норм права з метою забезпечення реалізації прав, свобод та обовязків людини та громадянина.
Юридична спеціальність– вузька сфера професійно-трудової діяльності юриста з чітко визначеними повноваженнями, що вимагає конкретних правових знань, вмінь і навичок, необхідного рівня професійно-правового мислення і діяльності.
Юрист(від нім. jurist – правознавець, законодавець; від лат. jus (juris) – право) – професіонал, який має фундаментальні та спеціальні правові знання, глибоко переконаний у винятковому призначенні права і законності для суспільства, кваліфіковано користується юридичним інструментарієм при розв‘язанні юридичних проблем в ім‘я захисту прав і законних інтересів громадян.
Юстиція (від лат. justicia – справедливість, законність; jus – право) – сукупність судових установ і міністерства юстиції та їхня діяльність у здійсненні правосуддя, а також у забезпеченні охорони прав і законних інтересів державних та громадських організацій і громадян, організації роботи судів, систематизації і підготовці пропозицій щодо кодифікації законодавства тощо. Залежно від виду і сфери судочинства розрізняють кримінальну, цивільну, адміністративну, конституційну, міжнародну, електоральну, ювенальну та інші юстиції.