§ 3. Зловживання правом

Зловживання правом — особливий вид поведінки у правовій сфері, який полягає у соціально шкідливих учинках суб'єкта права, що полягає у використанні недозволених конкретних форм у межах дозво­леного законом загального типу поведінки, що суперечить цільовому призначенню права.

Ознаки зловживання правом:

1) наявність у особи суб'єктивного права (зловживати можна тільки суб'єктивним правом);

2) діяльність особи, що спрямована на реалізацію суб'єктивного права;

3) використання цього права всупереч його соціальному призначен­ню і заподіяння цим використанням шкоди суспільним чи особистим інтересам; застосування таких форм його реалізації, що виходять за встановлені законом межі;

4) відсутність порушення конкретних юридичних заборон (їх додер­жання) або невиконання обов'язків (їх виконання), тобто невиразність протиправності поведінки як юридичної ознаки правопорушення;

5) юридичні наслідки не традиційні: відсутня юридична відповідаль­ність, що характерна для правопорушення — юридична відповідаль­ність наступає тільки у разі встановлення факту зловживання суб'єк­тивним правом, а це можливо, якщо зловживання правом заподіює істотну шкоду інтересам, що охороняються законом.

Будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки воно є мірою свобо­ди, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах. Зловживання суб'єктивним правом — це використання суб'єктивного права з порушенням меж його дії, ненормальне (марне, незвичайне, шкідливе, аморальне) здійснення права, яке виражається в недозволе­них конкретних діях, що завдають шкоди іншій особі чи загрожують чужому праву.

Види зловживання правом за ступенем прихованостї:

Правове (легалізоване, але аморальне чи недоцільне)	Протиправне (нелегалізоване)
— явно не виходить за межі встанов­леного законом суб'єктивного права, зовні правомірне, однак виражається в соціально шкідливій поведінці пра­вомочної особи — заподіює шкоду не-охоронюваним законом відносинам (замовчування ЗМІ суспільно значи­мої інформації або передбачення в публікації судового рішення)	— явно виходить за межі встано­вленого законом обсягу суб'єк­тивного права, є соціально небез­печним, винним діянням (журна­ліст, зловживаючи свободою ЗМІ, може здійснити такі злочини, як наклеп, образа, породження наці­ональної, расової або релігійної ворожнечі)

Види зловживання правом за правовими спільностями (в Англії і США зловживання правом термінологічно звучить як «шкідли­вість»): приватна — задимлення території сусіда; розміщення на сусі­дній землі виробництва, що створює підвищений шум; публічна — дії, що зачіпають інтереси суспільства).

Види зловживання правом за галузевою ознакою: у сфері конститу­ційного права («чорний піар»^ використовуваний у передвиборній агі­тації); у сфері сімейного права (фіктивні шлюби; зловживання батьків­ськими правами — заподіяння фізичної, психічної, моральної шкоди дитині); у сфері цивільного права (зловживання домінуючим станови­щем на ринку; підкуп службовців конкурентом; несумлінна реклама з метою створення умов для збуту товарів) та ін.

Види зловживання правами за їх субординацією в правовому регу­люванні: 1) зловживання матеріальними правами; 2) зловживання про­цесуальними правами (можливо на будь-якій стадії судового прова­дження).

Види зловживання правом за суб'єктивною стороною:

Необережне	Навмисне
— вчиняється без наміру, але об'єктивно спричиняє настання шкоди (відмова члена сім'ї наймача жит­лового приміщення без на­міру та будь-яких причин дати згоду на його обмін)	— вчинене с наміром нашкодити іншій осо­бі; найбільш відомим видом зловживання цивільним правом є ш и к а н а, що полягає в здійсненні навмисних дій в галузі договірних, зобов'язальних та інших цивільно-правових відносин з наміром заподіяти іншій особі майнову шкоду (зменшення або втрата дохо­ду потерпілим) та моральну шкоду (зазіхан­ня на гідність, ділову репутацію тощо)

При зловживанні суб'єктивним правом поведінка суб'єкта права полягає у створенні ситуації, яка лише має видимість законної. Особа, чиї права і законні інтереси порушені, почуває себе особливо неспромо­жною і беззахисною. Довести зловживання суб'єктивним правом дуже складно або просто неможливо. Залежно від обставин конкретної спра­ви настають такі наслідки зловживання правом: визнання їх недійсними (його наслідків), заборона дій, припинення здійснення суб'єктивного права без його позбавлення тощо. Запобігання і припинення зловжи­вання правом входить до компетенції всіх державних органів. Стри­мування зловживання правом — це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними виявами правової поведінки, що завдають шкоди особі, суспільству, державі.

Зловживання правом слід відрізняти від перевищення прав (ненале­жного здійснення прав).