- •Топографічні карти
- •1.1 Загальні відомості про топографічні карти
- •1.1.1 Геометрична сутність картографічного зображення поверхні Землі на картах і планах
- •1.1.2 Класифікація і характеристика топографічних і спеціальних карт, що застосовуються в артилерії
- •1.1.3 Розграфлення і номенклатура топографічних карт. Збірні таблиці, їх призначення і використання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •1.1.4 Вимоги до використання інформації в галузі
- •1.2 Масштаби топографічних карт. Визначення і відкладення відстаней на карті
- •1.2.1 Масштаби топографічних карт. Числовий, лінійний масштаби. Величини масштабу. Визначення відстаней на карті з використанням лінійного і числового масштабів
- •1.2.2 Поперечний масштаб. Визначення відстаней із використанням поперечного масштабу
- •1.2.3 Способи вимірювання на топографічних картах прямих, кривих і ламаних ліній. Визначення і відкладення відстаней по карті різними способами
- •1.3 Зображення рельєфу і місцевих предметів на топографічних картах
- •1.3.1 Суть зображення рельєфу місцевості на картах горизонталями. Зображення типових форм рельєфу горизонталями та умовними знаками
- •1.3.2 Абсолютні і відносні висоти точок на карті
- •1.3.3 Класифікація місцевих предметів, що зображуються на топографічних картах. Види умовних позначень та їх характеристика. Головні точки позамасштабних умовних знаків
- •1.3.4 Зображення на картах об’єктів місцевості
- •1.4 Властивості місцевості та її використання підрозділами у бою
- •1.4.1 Місцевість як елемент бойової обстановки
- •1.4.2 Вивчення місцевості по карті
- •1.4.3 Вивчення умов спостереження і маскування
- •1.4.4 Вивчення умов ведення вогню
- •1.4.5 Вивчення захисних властивостей місцевості
- •1.4.6 Вивчення умов прохідності місцевості
- •1.4.7 Вивчення місцевості командиром механізованого підрозділу в наступі (варіант)
- •Питання для повторення і самоконтролю, задачі
- •Розділ 2 системи координат
- •2.1 Системи географічних та прямокутних координат
- •2.1.1 Поняття про координати і системи координат, що застосовуються в артилерії
- •2.1.2 Географічна система координат. Астрономічні координати. Геодезичні координати. Система прямокутних координат
- •Визначення географічних координат по карті
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Питання для повторення і контролю, задачі
- •Приклади
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •П'ятипроцентна поправка, її сутність, умови та порядок її врахування
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •3.1.2 Магнітне схилення, зближення меридіанів та їх визначення. Поправка бусолі, її визначення за картою та уточнення при переміщенні
- •Розв’язання:
- •Розв’язання: (за допомогою артилерійської логарифмічної лінійки)
- •Приклад. Розв’язання задачі за допомогою табл. 3.3 Розв’язання:
- •Визначення зближення меридіанів за графіком.
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Визначення величини магнітного схилення.
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Визначення поправки бусолі на місцевості. Поправку бусолі на місцевості визначають шляхом порівняння відомого дирекційного кута з магнітним азимутом одного і того ж орієнтирного напрямку, рис.3.19.
- •Визначення поправки бусолі за даними карти. Поправка бусолі за даними карти визначається за формулою
- •3.2 Вимірювання і побудова кутів на карті
- •3.2.1 Прилади, що застосовуються для вимірювання і побудови кутів на карті
- •3.2.2 Вимірювання і побудова кутів на карті за допомогою хордокутоміра та ак-3
- •Побудова і вимірювання кутів за допомогою хордокутоміра
- •3.2.3 Точність кутових вимірів на карті
- •Питання для повторення і задачі
- •Розділ 4 орієнтування на місцевості по карті і без карти
- •4.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти
- •4.1.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти. Способи визначення сторін горизонту. Особливості орієнтування вночі
- •4.1.2 Призначення і будова артилерійського компасу. Визначення сторін горизонту, магнітних азимутів за допомогою компасів
- •4.2 Орієнтування на місцевості по карті
- •4.2.1 Підготовка карти до роботи: орієнтування карти, звіряння карти з місцевістю
- •4.2.2 Визначення свого місцезнаходження різними способами
- •Рекогносціювання
- •Питання для повторення і задачі
- •Розділ 5 способи визначеннякоординат і висот точок, що прив’язуються
- •5.1 Визначення координат точок на геодезичній основі
- •5.1.1 Визначення координат точок ходами
- •5.1.2 Визначення координат точок прямою засічкою
- •5.1.3 Визначення координат точок зворотною засічкою
- •5.2 Визначення координат точок по карті (аерознімку)
- •5.2.1 Визначення координат точок за допомогою приладів
- •Розв’язання:
- •Розв’язання
- •5.2.2 Визначення координат точок за допомогою топоприв’язувача
- •Розв’язання:
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Закінчення
- •Глосарій
- •Додатки Додаток а деякі довідкові дані щодо місцевості
- •1. Ознаки лавинонебезпечних і камнепадонебезпечних місць
- •2. Класифікація по механічного складу пухких ґрунтів
- •Характерні ознаки пухких ґрунтів
- •3. Класифікація і тактико-технічна характеристика ґрунтів
- •4. Деякі орієнтовні дані щодо прохідності місцевості а) приблизна швидкість руху по цілині на підйом за умови сухого твердого ґрунту, км/год.
- •Б) приблизна швидкість руху по сніговій цілині, км/год.
- •В) доступність вертикальних стінок (обривів, ескарпів) і канав ( промоїн) за умови сухого твердого ґрунту
- •Г) прохідність річок у брід
- •Д) прохідність річок по льоду
- •Е) приблизна прохідність незамерзлих суцільних торф’яних боліт
- •Ж) приблизна прохідність замерзлих боліт
- •Додаток б нормативи для топогеодезичних підрозділів
- •Нормативи з військової топографії
- •Додаток в обробка результатів польових вимірювань під час визначення координат стартових (вогневих) позицій
- •Список використаної літератури
5.2 Визначення координат точок по карті (аерознімку)
Під час топогеодезичної прив’язки по карті (аерознімку) координати позицій, пунктів, постів визначають стосовно найближчих контурних точок карти (аерознімка). Обробку результатів вимірювань проводять аналітичним або графічним методом.
Для забезпечення найбільшої точності визначення координат точок, що прив’язуються, і дирекційних кутів по карті як вихідні точки необхідно брати надійно розпізнані на карті і на місцевості контурні точки. Тоді необхідно враховувати таке: на картах з особливою ретельністю наносять споруди, що спостерігаються здалеку (труби заводів, радіощогли і т.п.), контурні точки і предмети, добре помітні на місцевості (перехрестя доріг, мости і т.д.). У населеному пункті точно наносять на карту тільки зовнішній контур, головні вулиці і будівлі, найближчі до перехрестя головних вулиць і провулків. Середина між двома лініями, які відображають на карті дорогу (просіку), відповідає осьовій лінії дороги (просіки) у натуральному вигляді, самі ж лінії краям дороги не відповідають; умовний знак фабрики, заводу ставиться на карті у тому місці, де на місцевості знаходиться фабрична труба, а якщо її немає, то на місці найвищої будівлі заводу. Якщо є значна кількість однорідних місцевих предметів (млинів, сараїв і т. ін.), що зосереджені на деякій площині, тільки крайні з них на карту наносяться точно.
За місцеположення предмета, який зображено на карті поза масштабним умовним знаком, береться:
центр знаку – у знаків, що мають форму правильних геометричних фігур (пункти геодезичної мережі, окремі будівлі і т.п.);
середина основи знаку – у знаків, які мають форму фігури з широкою основою (заводські і фабричні труби, пам’ятники і т.п.);
вершина прямого кута – у знаків, що мають форму фігур із прямим кутом в основі (покажчики доріг, окремі дерева, бензоколонки, заправочні станції і т.п.);
центр нижньої фігури – у знаків, які становлять сполучення різних фігур (спостережні вишки, трансформаторні будки і т.п.).
Під час використання для топогеодезичної прив’язки по аерознімку як вихідні дані можуть бути взяті будь-які контурні точки і місцеві предмети, що надійно розпізнані на аерознімку (окремий кущ, поворот окопу, вирва від снаряду, будь-яка будівля і т.д.). Основною перевагою аерознімка перед картою є значно більша деталізація зображення місцевості. Крім того, аерознімок дає можливість отримати дані про місцевість.
Топогеодезична прив’язка по аерознімку з координатною сіткою проводиться так само, як і по карті.
Визначення координат точок на аерознімку з координатною сіткою проводиться за допомогою лінійки з міліметровими поділками.
Для визначення абсциси точки А міліметрову лінійку накладають на аерознімок так, щоб нульовий штрих лінійки був суміщений з нижньою (південною) горизонтальною лінією квадрата, у якому розташована точка, а штрих з відміткою 10 см – з верхньою (північною) горизонтальною лінією так, щоб край лінійки торкався точки А, рис.5.16. Відлік по лінійці від 0 до точкиАз урахуванням прийнятої оцінки поділок є координатаХточкиА. У нашому прикладіХ= 6082610.
Рисунок 5.16 – Визначення координат точок на плановому аерознімку
Для визначення координати YточкиАлінійку прикладають так, щоб штрихи лінійки, які відповідають відлікам 0 і 10 см, збилися відповідно з лівою (західною) і правою (східною) вертикальними лініями, а край лінійки з поділками повинен торкатися точкиА. У нашому прикладі відлік по лінійці від 0 до точки А дорівнює 380 м, повне значенняYбуде 7397380.
Точність положення контурних точок на аерознімку характеризується серединною помилкою 0,4 мм у масштабі топографічної карти, з якої була перенесена координатна сітка на аерознімок. Точність визначення координат точок, що прив’язуються по аерознімку, така ж, як і під час прив’язки по топографічній карті.