- •Топографічні карти
- •1.1 Загальні відомості про топографічні карти
- •1.1.1 Геометрична сутність картографічного зображення поверхні Землі на картах і планах
- •1.1.2 Класифікація і характеристика топографічних і спеціальних карт, що застосовуються в артилерії
- •1.1.3 Розграфлення і номенклатура топографічних карт. Збірні таблиці, їх призначення і використання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •1.1.4 Вимоги до використання інформації в галузі
- •1.2 Масштаби топографічних карт. Визначення і відкладення відстаней на карті
- •1.2.1 Масштаби топографічних карт. Числовий, лінійний масштаби. Величини масштабу. Визначення відстаней на карті з використанням лінійного і числового масштабів
- •1.2.2 Поперечний масштаб. Визначення відстаней із використанням поперечного масштабу
- •1.2.3 Способи вимірювання на топографічних картах прямих, кривих і ламаних ліній. Визначення і відкладення відстаней по карті різними способами
- •1.3 Зображення рельєфу і місцевих предметів на топографічних картах
- •1.3.1 Суть зображення рельєфу місцевості на картах горизонталями. Зображення типових форм рельєфу горизонталями та умовними знаками
- •1.3.2 Абсолютні і відносні висоти точок на карті
- •1.3.3 Класифікація місцевих предметів, що зображуються на топографічних картах. Види умовних позначень та їх характеристика. Головні точки позамасштабних умовних знаків
- •1.3.4 Зображення на картах об’єктів місцевості
- •1.4 Властивості місцевості та її використання підрозділами у бою
- •1.4.1 Місцевість як елемент бойової обстановки
- •1.4.2 Вивчення місцевості по карті
- •1.4.3 Вивчення умов спостереження і маскування
- •1.4.4 Вивчення умов ведення вогню
- •1.4.5 Вивчення захисних властивостей місцевості
- •1.4.6 Вивчення умов прохідності місцевості
- •1.4.7 Вивчення місцевості командиром механізованого підрозділу в наступі (варіант)
- •Питання для повторення і самоконтролю, задачі
- •Розділ 2 системи координат
- •2.1 Системи географічних та прямокутних координат
- •2.1.1 Поняття про координати і системи координат, що застосовуються в артилерії
- •2.1.2 Географічна система координат. Астрономічні координати. Геодезичні координати. Система прямокутних координат
- •Визначення географічних координат по карті
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Питання для повторення і контролю, задачі
- •Приклади
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •П'ятипроцентна поправка, її сутність, умови та порядок її врахування
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •3.1.2 Магнітне схилення, зближення меридіанів та їх визначення. Поправка бусолі, її визначення за картою та уточнення при переміщенні
- •Розв’язання:
- •Розв’язання: (за допомогою артилерійської логарифмічної лінійки)
- •Приклад. Розв’язання задачі за допомогою табл. 3.3 Розв’язання:
- •Визначення зближення меридіанів за графіком.
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Визначення величини магнітного схилення.
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Визначення поправки бусолі на місцевості. Поправку бусолі на місцевості визначають шляхом порівняння відомого дирекційного кута з магнітним азимутом одного і того ж орієнтирного напрямку, рис.3.19.
- •Визначення поправки бусолі за даними карти. Поправка бусолі за даними карти визначається за формулою
- •3.2 Вимірювання і побудова кутів на карті
- •3.2.1 Прилади, що застосовуються для вимірювання і побудови кутів на карті
- •3.2.2 Вимірювання і побудова кутів на карті за допомогою хордокутоміра та ак-3
- •Побудова і вимірювання кутів за допомогою хордокутоміра
- •3.2.3 Точність кутових вимірів на карті
- •Питання для повторення і задачі
- •Розділ 4 орієнтування на місцевості по карті і без карти
- •4.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти
- •4.1.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти. Способи визначення сторін горизонту. Особливості орієнтування вночі
- •4.1.2 Призначення і будова артилерійського компасу. Визначення сторін горизонту, магнітних азимутів за допомогою компасів
- •4.2 Орієнтування на місцевості по карті
- •4.2.1 Підготовка карти до роботи: орієнтування карти, звіряння карти з місцевістю
- •4.2.2 Визначення свого місцезнаходження різними способами
- •Рекогносціювання
- •Питання для повторення і задачі
- •Розділ 5 способи визначеннякоординат і висот точок, що прив’язуються
- •5.1 Визначення координат точок на геодезичній основі
- •5.1.1 Визначення координат точок ходами
- •5.1.2 Визначення координат точок прямою засічкою
- •5.1.3 Визначення координат точок зворотною засічкою
- •5.2 Визначення координат точок по карті (аерознімку)
- •5.2.1 Визначення координат точок за допомогою приладів
- •Розв’язання:
- •Розв’язання
- •5.2.2 Визначення координат точок за допомогою топоприв’язувача
- •Розв’язання:
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Закінчення
- •Глосарій
- •Додатки Додаток а деякі довідкові дані щодо місцевості
- •1. Ознаки лавинонебезпечних і камнепадонебезпечних місць
- •2. Класифікація по механічного складу пухких ґрунтів
- •Характерні ознаки пухких ґрунтів
- •3. Класифікація і тактико-технічна характеристика ґрунтів
- •4. Деякі орієнтовні дані щодо прохідності місцевості а) приблизна швидкість руху по цілині на підйом за умови сухого твердого ґрунту, км/год.
- •Б) приблизна швидкість руху по сніговій цілині, км/год.
- •В) доступність вертикальних стінок (обривів, ескарпів) і канав ( промоїн) за умови сухого твердого ґрунту
- •Г) прохідність річок у брід
- •Д) прохідність річок по льоду
- •Е) приблизна прохідність незамерзлих суцільних торф’яних боліт
- •Ж) приблизна прохідність замерзлих боліт
- •Додаток б нормативи для топогеодезичних підрозділів
- •Нормативи з військової топографії
- •Додаток в обробка результатів польових вимірювань під час визначення координат стартових (вогневих) позицій
- •Список використаної літератури
1.4.6 Вивчення умов прохідності місцевості
Умови прохідності місцевості характеризуються ступенем її придатності для руху бойових і транспортних машин, її впливом на швидкість пересування, можливість маневрування і дотримування потрібних напрямків руху.
Під час пересування поза дорогами ці умови залежать в основному від характеру рельєфу, ґрунту і рослинного покриття, гідрографічної мережі, а під час руху по дорогах – від їх гущини, класу і напрямку, стану полотна і мостів, наявності об’їздів, а також від характеру і стану населених пунктів, через які проходять дороги.
Класифікація місцевості за умовами
прохідності. Місцевість за умовами
прохідності у даних конкретних погодних
і сезонно-кліматичних умовах поділяють
на легкопрохідну, прохідну,
Легкопрохідна місцевість допускає безперешкодний рух поза дорогами колісних і гусеничних машин у будь-якому напрямку; по одному сліду можуть пройти машини кількох підрозділів. Відсутність або поганий стан доріг суттєво не знижу загальну прохідність місцевості.
Прохідна місцевість допускає безперешкодне пересування поза дорогами гусеничних машин у будь-якому напрямку; колісні машини можуть проходити поза дорогами тільки у визначених напрямках.
Важко прохідна місцевість доступна поза дорогами тільки для руху гусеничних машин за окремими напрямками, а можливості маневрування обмежені, і витримувати загальний напрямок руху важко через перешкоди і непрохідні ділянки. Колісні машини можуть пересуватися тільки по дорогах або упорядкованими колонними шляхами.
Непрохідна місцевість недоступна для руху всіх видів машин без виконання значних робіт з обладнання доріг і колонних шляхів.
Порядок і основні об’єкти вивчення місцевості під час оцінки умов прохідності. Попередню загальну оцінку умов прохідності місцевості командири підрозділів проводять по карті. Однак карта не дає повних відомостей щодо прохідності. Наприклад, по ній неможливо встановити з необхідними подробицями характер ґрунту, глибину і ширину кюветів, можливість з’їзду з дороги, крутизну коротких, але крутих схилів, крутизну входу і виходу із води під час подолання водних перешкод, ширину вулиць у населених пунктах і т.п. Крім того, на карті, природно, можуть бути відсутні дані щодо змін на місцевості – руйнування мостів, доріг, появи лісових завалів, затоплених ділянок і т.п. Тому відомості, які отримуємо по карті, повинні бути обов’язково доповнюватися і уточнюватися розвідкою місцевості.
Об’єкти, що вивчаються, і необхідні дані про них під час оцінки умов прохідності наводяться у табл.1.14.
Таблиця 1.14 – Об’єкти місцевості та їх параметри, що вивчаються
Дорожня мережа |
Гущину, протяжність, напрямок, клас доріг; покриття і стан полотна, його ширину; виїмки і насипи, їх місцеположення; крутизну підйомів і спусків; упорядковані з’їзди; глибину і ширину кюветів і можливість з’їзду;можливість руху на обочині і у смузі поряд з дорогою; перешкоди і їх об’їзди; наявність гравію, піску і лісоматеріалів поблизу дороги; характер ґрунту на дорогах без покриття |
Мости |
Стан, вантажопідйомність, ширину, довжину, висоту над перешкодами, матеріал будови; характер перешкоди і можливість його подолання, наявність лісоматеріалів поблизу мосту |
Населені пункти |
Загальне планування, характер забудови; протяжність, ширину і розташування проїздів і наявність завалів, водних перешкод і шляхи їх подолання |
Рельєф |
Пересіченість рівчаками, промоїнами, лощинами, їх напрямок відносно напрямку руху, протяжність, ширину, характер схилів; крутизну і протяжність скатів пагорбів, водорозподільних хребтів, схилів річних долин; наявність обривів, їх характеристику |
Річки |
Ширину, глибину, швидкість течії; наявність бродів і переправ, гребель, шлюзів та інших гідротехнічних споруд; підступи, характер і стан ґрунту пойми, берегів і дна; крутизну спусків до води і виходів на протилежний беріг |
Канали |
Ширину, глибину, характер укосів; наявність і характер переправ; наявність ділянок з рівнем води вище навколишньої місцевості |
Озера |
Конфігурацію і розміри; характер берегів і схилів озерних котловин; глибину, наявність бродів і переправ; шляхи об’їзду; характер і стан ґрунту берегів і дна, підступи |
Болота |
Конфігурацію, розміри і вид; вологість, глибину до твердого ґрунту, товщину торф’яного шару і його несучу спроможність; наявність рослинності з деревини і кущів; наявність гряд, їх протяжність і конфігурацію; наявність осушних канав, їх ширину, глибину і розташування; шляхи обходу болота і перешкод |
Ліси і кущі |
Розміри, конфігурацію; гущину, висоту, товщину і породи дерев і кущів; наявність доріг, просік, стежок і їх характеристику; галявини, вирубки, ділянки горілого лісу, лісові завали, їх розміри і розташування; наявність і характер перешкод (рівчаків, обривів, боліт і ін.). |
Ґрунт |
Характер і стан ґрунту за умови зміни вологості на різних ділянках (на схилах і водорозподільних ділянках, на дні рівчаків, балок і т.п.); наявність ділянок, що покриті валунами і уламками каменів |
Умови прохідності за заданим маршрутом або у напрямку дій підрозділу вивчають у такій послідовності:
встановлюють наявність і характер доріг у потрібному напрямку і оцінюють умови пересування поза дорогами;
виявляють перешкоди на шляху руху, шляхи їх об’їзду або способи подолання;
оцінюють можливу швидкість руху за окремими ділянками і в цілому за маршрутом;
визначають заходи щодо удосконалення прохідності у смузі руху.
У результаті такого вивчення намічають сприятливі шляхи пересування.
Вплив окремих елементів місцевості на прохідність. Розглянемо вплив окремих елементів місцевості на прохідність гусеничних і колісних машин.
Рельєф.Дані щодо доступності схилів різної крутизни наведені вище. Швидкість руху бойових і транспортних машин на підйомах дана у додатку А-4,а,б.
Рівчаки, промоїни, канави і рви шириною більше 2,5 м, обриви і вертикальні стінки висотою 1 м під час підйому і 3 м під час спуску недоступні для всіх видів машин, відповідно до вимог додатка А-4,в.
Річки.Дані щодо прохідності річок у брід і по льоду наведені у додатку А-4,г, д.
Болота.Для колісних машин болота всіх видів у теплу пору року, як правило, непрохідні.
Дані щодо прохідності суцільних торф’яних боліт наводяться у додатку А-4,е. Для гусеничних машин болота з крихким торф’яним покриттям прохідні, якщо товщина торф’яного шару не менше 0,5 м і він лежить на твердій основі. Прохідність замерзлих боліт зазначена у додатку А-4,ж.
Ліси.Для колісних машин і бронетранспортерів ліс прохідний, якщо відстані між деревами не менше 6-8 м. Для танків ліс прохідний, якщо число, що виражає у сантиметрах товщину стволів дерев, не перевищує числового вираження половини ваги танку у тоннах або якщо відстань між деревами не менше 8 м.
Ширина лісових доріг і просік, яка допускає рух колісних машин, повинна бути не менше 3 м, а гусеничних – не менше 4 м.
Рослинність з дерев на гірських схилах і пагорбах різко ускладнює прохідність. Так ліс, прохідний для танків на рівному місці, стає непрохідним на схилах крутизною більше 100.
Кущі.Густі суцільні кущі звичайно непрохідні для колісних машин. Швидкість руху гусеничних машин по таких кущах знижується на 50-60%.
Луки.Швидкість руху колісних машин по сухих луках, а також по луках з високою трав’яною рослинністю знижується на 25-30%. Під час руху по луках велику небезпеку викликають невеликімочажини, які зображуються на карті двома – трьома синіми точками на умовному знаку луки. Такі мочажини бувають непрохідними, і їх потрібно обходити.
Снігове покриття. Рух колісних машин по неутрамбованому сніговому покриттю (рівнині) можливий за умови його товщини не більше 0,35 м, а гусеничних машин – за умови товщини не більше 0,8 – 1 м. Можлива швидкість руху машин по сніговому покриттю залежно від його товщини показана у додатку А-4,б. Рух танків на підйом по снігу глибиною 30 см можливий, якщо крутизна схилу не більше 20-250, а колісних машин, якщо глибина снігового покриття 10 см – до 8 – 100.