Визначення поправки бусолі за даними карти. Поправка бусолі за даними карти визначається за формулою

, (3.28)

де  – зближення меридіанів для даної точки, визначається за формулами (3.9, 3.10) або за графіком;

–магнітне схилення поточного року; визначається за формулою (3.19).

Поправка бусолі, що визначена за даними карти, не може використовуватися для визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків, бо вона не враховує інструментальну поправку , тобто

. (3.29)

Інструментальна поправка  може бути визначена як різниця поправки бусолі, визначеної на місцевості за формулою (3.24) і визначеної за даними карти за формулою (3.28) для однієї і тієї ж точки:

, (3.30)

а потім у новому районі додається зі своїм знаком до поправки бусолі, визначеної за даними карти за формулою (3.28).

Дані щодо величини поправки та її складових, зближення меридіанів і магнітного схилення розміщують у вигляді схеми на полях карти, під нижньою стороною її рамки, рис.3.21. Ці дані про поправку бусолі (напрямку) необхідні для того, щоб можна було швидко переходити від дирекційних кутів, що виміряні по карті, до відповідних ним магнітних азимутів і навпаки.

У військовій практиці при використанні компаса (бусолі) звичайно приходиться мати справу з магнітними азимутами і дирекційними кутами і переходити від дирекційних кутів, що виміряні по карті, до магнітних азимутів на місцевості або, навпаки, від магнітних азимутів, виміряних на місцевості, до дирекційних кутів на карті.

Рисунок 3.21 – Схема магнітного схилення, зближення меридіанів і

поправки напрямку, яка розміщується на полях карти

3.1.3 Поняття про магнітні аномалії

Оцінка магнітометричного стану місцевості. Оцінка магнітометричного стану місцевості проводиться з метою встановлення можливості застосування магнітної стрілки бусолі для визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків у даному районі.

За основну характеристику магнітометричного стану місцевості береться максимальне значення градієнта магнітного схилення , яке визначається по ізогонах – лініям однакового магнітного схилення, що зображуються на картах масштабу 1 : 1 000 000 та 1 : 500 000 пунктирними лініями малинового кольору або порівнянням магнітних схилень двох суміжних карт великого масштабу.

Визначення по карті масштабу 1 : 1 000 000 або 1 : 500 000

1. Нанести на карту межі району, магнітометричний стан якого оцінюється, рис.3.22.

2. Виміряти найкоротшу відстань S км (через позначений район) між сусідніми ізогонами, значення магнітного схилення яких відрізняється на 1 (0-17).

Рисунок 3.22 – Оцінка магнітометричного стану району

3. Обчислити максимальне значення градієнта магнітного схилення за формулою:

(3.31)

Визначення по двох суміжних аркушах карти.

1. Визначити для поточного року величини магнітного схилення ідля кожного аркуша карти за формулою (3.20).

2. Виміряти відстань між центрами аркушів карт S км, рис.3.23.

Рисунок 3.23 – Визначення по двох суміжних аркушах карти

3. Обчислити максимальне значення градієнта магнітного схилення за формулою:

(3.32)

Якщо обчислене максимальне значення градієнту магнітного схилення перевищує допустиме значення – 0-10 на 10 км, – то використовувати магнітну стрілку для визначення дирекційних кутів не дозволяється.

У районах площинних аномалій та точкових аномалій (позначаються на картах масштабу 1 : 1 000 000 або 1 : 500 000 малиновою штриховкою і крапками малинового кольору відповідно) використання магнітної стрілки для визначення дирекційних кутів також не дозволяється.

Через значний вплив магнітних збурень на значення магнітного схилення не можна визначати дирекційний кут за допомогою магнітної стрілки бусолі і у районах, географічна широта яких перевищує 65.