- •Топографічні карти
- •1.1 Загальні відомості про топографічні карти
- •1.1.1 Геометрична сутність картографічного зображення поверхні Землі на картах і планах
- •1.1.2 Класифікація і характеристика топографічних і спеціальних карт, що застосовуються в артилерії
- •1.1.3 Розграфлення і номенклатура топографічних карт. Збірні таблиці, їх призначення і використання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •1.1.4 Вимоги до використання інформації в галузі
- •1.2 Масштаби топографічних карт. Визначення і відкладення відстаней на карті
- •1.2.1 Масштаби топографічних карт. Числовий, лінійний масштаби. Величини масштабу. Визначення відстаней на карті з використанням лінійного і числового масштабів
- •1.2.2 Поперечний масштаб. Визначення відстаней із використанням поперечного масштабу
- •1.2.3 Способи вимірювання на топографічних картах прямих, кривих і ламаних ліній. Визначення і відкладення відстаней по карті різними способами
- •1.3 Зображення рельєфу і місцевих предметів на топографічних картах
- •1.3.1 Суть зображення рельєфу місцевості на картах горизонталями. Зображення типових форм рельєфу горизонталями та умовними знаками
- •1.3.2 Абсолютні і відносні висоти точок на карті
- •1.3.3 Класифікація місцевих предметів, що зображуються на топографічних картах. Види умовних позначень та їх характеристика. Головні точки позамасштабних умовних знаків
- •1.3.4 Зображення на картах об’єктів місцевості
- •1.4 Властивості місцевості та її використання підрозділами у бою
- •1.4.1 Місцевість як елемент бойової обстановки
- •1.4.2 Вивчення місцевості по карті
- •1.4.3 Вивчення умов спостереження і маскування
- •1.4.4 Вивчення умов ведення вогню
- •1.4.5 Вивчення захисних властивостей місцевості
- •1.4.6 Вивчення умов прохідності місцевості
- •1.4.7 Вивчення місцевості командиром механізованого підрозділу в наступі (варіант)
- •Питання для повторення і самоконтролю, задачі
- •Розділ 2 системи координат
- •2.1 Системи географічних та прямокутних координат
- •2.1.1 Поняття про координати і системи координат, що застосовуються в артилерії
- •2.1.2 Географічна система координат. Астрономічні координати. Геодезичні координати. Система прямокутних координат
- •Визначення географічних координат по карті
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Питання для повторення і контролю, задачі
- •Приклади
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •П'ятипроцентна поправка, її сутність, умови та порядок її врахування
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •3.1.2 Магнітне схилення, зближення меридіанів та їх визначення. Поправка бусолі, її визначення за картою та уточнення при переміщенні
- •Розв’язання:
- •Розв’язання: (за допомогою артилерійської логарифмічної лінійки)
- •Приклад. Розв’язання задачі за допомогою табл. 3.3 Розв’язання:
- •Визначення зближення меридіанів за графіком.
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Визначення величини магнітного схилення.
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Визначення поправки бусолі на місцевості. Поправку бусолі на місцевості визначають шляхом порівняння відомого дирекційного кута з магнітним азимутом одного і того ж орієнтирного напрямку, рис.3.19.
- •Визначення поправки бусолі за даними карти. Поправка бусолі за даними карти визначається за формулою
- •3.2 Вимірювання і побудова кутів на карті
- •3.2.1 Прилади, що застосовуються для вимірювання і побудови кутів на карті
- •3.2.2 Вимірювання і побудова кутів на карті за допомогою хордокутоміра та ак-3
- •Побудова і вимірювання кутів за допомогою хордокутоміра
- •3.2.3 Точність кутових вимірів на карті
- •Питання для повторення і задачі
- •Розділ 4 орієнтування на місцевості по карті і без карти
- •4.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти
- •4.1.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти. Способи визначення сторін горизонту. Особливості орієнтування вночі
- •4.1.2 Призначення і будова артилерійського компасу. Визначення сторін горизонту, магнітних азимутів за допомогою компасів
- •4.2 Орієнтування на місцевості по карті
- •4.2.1 Підготовка карти до роботи: орієнтування карти, звіряння карти з місцевістю
- •4.2.2 Визначення свого місцезнаходження різними способами
- •Рекогносціювання
- •Питання для повторення і задачі
- •Розділ 5 способи визначеннякоординат і висот точок, що прив’язуються
- •5.1 Визначення координат точок на геодезичній основі
- •5.1.1 Визначення координат точок ходами
- •5.1.2 Визначення координат точок прямою засічкою
- •5.1.3 Визначення координат точок зворотною засічкою
- •5.2 Визначення координат точок по карті (аерознімку)
- •5.2.1 Визначення координат точок за допомогою приладів
- •Розв’язання:
- •Розв’язання
- •5.2.2 Визначення координат точок за допомогою топоприв’язувача
- •Розв’язання:
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Закінчення
- •Глосарій
- •Додатки Додаток а деякі довідкові дані щодо місцевості
- •1. Ознаки лавинонебезпечних і камнепадонебезпечних місць
- •2. Класифікація по механічного складу пухких ґрунтів
- •Характерні ознаки пухких ґрунтів
- •3. Класифікація і тактико-технічна характеристика ґрунтів
- •4. Деякі орієнтовні дані щодо прохідності місцевості а) приблизна швидкість руху по цілині на підйом за умови сухого твердого ґрунту, км/год.
- •Б) приблизна швидкість руху по сніговій цілині, км/год.
- •В) доступність вертикальних стінок (обривів, ескарпів) і канав ( промоїн) за умови сухого твердого ґрунту
- •Г) прохідність річок у брід
- •Д) прохідність річок по льоду
- •Е) приблизна прохідність незамерзлих суцільних торф’яних боліт
- •Ж) приблизна прохідність замерзлих боліт
- •Додаток б нормативи для топогеодезичних підрозділів
- •Нормативи з військової топографії
- •Додаток в обробка результатів польових вимірювань під час визначення координат стартових (вогневих) позицій
- •Список використаної літератури
5.1.3 Визначення координат точок зворотною засічкою
Зворотною (оберненою) засічкою називається спосіб визначення координат точки вимірюванням кутів між напрямками на чотири вихідні точки, рис.5.13. Основною перевагою зворотної засічки є те, що у цьому способі польова робота зводиться до вимірювання кутів α, β і γ на точці, що визначається, що можна зробити досить швидко. Залежно від того, як розташована точка, що визначається, стосовно вихідних пунктів, розрізняють три випадки оберненої засічки.
Рисунок 5.13 – Обернена засічка
Нехай надані вихідні пункти А,В, іС, рис.5.14. Проведемо через ці пункти коло, з’єднаємо їх попарно прямими лініями, які подовжимо далі.
Точка, що визначається, може зайняти одне з таких положень:
всередині трикутника АВС(точка 1);
поза трикутником, проти однієї з його вершин (точка 2);
проти однієї із сторін трикутника (точка 3).
Під час вибору вихідних пунктів А,В, іС необхідно враховувати, що обернена засічка найбільш надійно вирішується у першому і другому випадках. Якщо ж точка, що визначається, випадково опиниться на колі (точка 4), то задача із визначення координат не вирішується. У тому випадку, якщо точка опиниться проти однієї із сторін трикутника, задача вирішується надійно, але коли точка, що визначається, знаходиться поблизу кола, точність зворотної засічки різко знижується.
Рисунок 5.14 – Схема різних випадків розташування точки,
що визначається стосовно вихідних пунктів
Для обчислення зворотної засічки досить знати координати трьох вихідних пунктів і виміряти кути α і β, рис.5.13, але таке рішення було б безконтрольним. Додаткове вимірювання кута γ дозволяє перевірити правильність визначення координат точки Р.
Обчислення зворотної засічки за таблицями логарифмів найчастіше проводиться за формулами з допоміжними кутами φ і ψ.
Обчислення зворотної засічки за таблицями логарифмів проводять у такій послідовності, схема 5.7:
1 Позначають вихідні точки буквами А,В,С, а контрольну точку – буквоюД. ТочкиА,ВіСповинні розташовуватися за ходом годинникової стрілки. Точка Д може займати будь-яке положення по відношенню до точокА,ВіС. Кути позначають: α – між напрямками на точкиАіВ, β – між напрямками на точкиВіС, γ – між напрямками на точкиАіД.
2 Розв’язанням зворотних геодезичних задач знаходять дирекційні кути і логарифми вихідних сторін: (АВ), (ВС), lg, lg. Отримані дані записують у бланк рішення засічки (рядки 40, 54, 4 і 5).
3 Виписують у бланк виміряні кути α, β і γ (рядки 1,2 і 3). У нашому прикладі α = 109054’,0; β = 112039’,4; γ = 49011’,7.
4 Знаходять логарифми синусів кутів α і β і обчислюють різниці логарифмів вихідних сторін і синусів кутів їм протилежних для обох трикутників:
lg- lg sin α = 3,75200 – 9,97326 = 3,77874 (рядок 8);
lg- lg sin β = 3,68861 – 9,96512 = 3,72349 (рядок 9).
5 Обчислюють кути φ і ψ біля точок АіС.Порядок дій показаний на схемі.
У нашому прикладі φ = 21056’,4; ψ = 25006’,4.
6 Обчислюють кути, яких не вистачає, у трикутниках АВРіВСР(біля точки В), як доповнення до 1800, знаходять логарифми синусів цих кутів і кутів φ і ψ, а потім обчислюють логарифми сторін:
lg= 3,77874 + 9,57245 = 3,35119,
lg= 3,77874 + 9,87216 = 3,65090 і т.д.
7 Обчислюють дирекційні кути (АР) і (СР) або (ВР):
(АР) = 51005’,6 + 21056’,4 = 73002’,0 (рядок 42);
(СР) = 320041’,8 – 25006’,4 = 295035’,4 (рядок 56).
8 Розв’язанням прямих геодезичних задач знаходять координати точки Рз точокАіСабоАіВ.
Порядок показано на схемі. У нашому прикладі Хсер= 74621;Yсер= 19290,2.
Схема 5.7 – Обчислення зворотної засічки за таблицями логарифмів
9 Проводять контроль засічки, для цього двічі обчислюють дирекційний кут (РД) і знаходять різницю:
∆(РД) = 302012’,7 – 302013,7 = 1’,0.
Допустима величина ∆(РД) = 24’/ 3,1 = 7’,7.
Якщо на точці, що визначається, відомий дирекційний кут орієнтирного напрямку або на точці попередньо визначено вихідний напрямок за допомогою гірокомпаса або із астрономічних спостережень, і з неї є видимість ще на три пункти геодезичної мережі, то засічку можна виконати орієнтованим приладом, рис.5.15.
Рисунок 5.15 – Засічка орієнтованим приладом
У цьому випадку на точці, що визначається, вимірюють дирекційні кути на три вихідних пункти і, змінивши їх на 1800, отримують дирекційні кути (АР), (ВР) і (СР). Координати точки, що визначається, знаходять за формулами (5.9) і (5.10), використавши координати вихідних пунктів і отримані дирекційні кути напрямків з них на точку, що визначається, або переходять до рішення прямої засічки за формулами (5.7) з використанням таблиць логарифмів.
На визначення координат однієї точки способом зворотної засічки по чотирьох пунктах потрібно у середньому 50 хвилин.