49. Що належить до недоліків лін-функціон структури

Функціональна організаційна структура. Для виконання певних функцій управління утворюються окремі управлінські підрозділи, які передають виконавцям обов’язкові для них рішення, тобто функціональний керівник в межах своєї сфери діяльності здійснює керівництво виконавцями

Серед недоліків лінійно-функціональної побудови організації можуть бути розбіжності між лінійними і функціональними службами. Лінійні службовці часто протидіють роботі функціональних експертів. Розбіжності можуть виявитися й у неправильному тлумаченні одержаної від експертів інформації, переданої лінійним службовцям-виконавцям.

Недоліки лінійно-функціональної структури:

- відсутність тісних взаємозв'язків і взаємодії на горизонтальному рівні між виробничими відділеннями;

- недостатньо чітка відповідальність, тому що той, хто приймає рішення, як правило, в його реалізації не участь бере;

- надмірно розвинута система зв'язків по вертикалі, тобто тенденція до надмірної централізації.

50. На чому базується мотивації. Іі основні категорії

Мотивація — це управлінська діяльність, яка забезпечує процес спонукання себе та інших працівників на дії, спрямовані на досягнення особистих цілей або цілей організації.

Мотивація - процес спонукання себе й інших до певної діяльності, спрямованої на досягнення особистих цілей або цілей організації. В основі цього процесу лежить використання різноманітних мотивів, серед яких можна виділити матеріальні, соціально - психологічні, духовні, творчі і т.п.

Мотивація базується на двох категоріях: потребах (відчутті фізіологічної або психологічної нестачі чого-небудь) і винагородах (це те, що людина вважає цінним для себе).

Потреби бувають первинні (фізіологічні) і вторинні (психологічні), а винагороди — внутрішні (дає сама робота: зміст трудового процесу, самоповага тощо) і зовнішні (дає організація: зарплата, кар'єра, кабінет, службове авто, додаткова відпустка тощо).

51. Основні класичні теорії мотивації

Теорії мотивації активно стали розроблятися в XX столітті, хоча багато із мотивів, стимулів і потреб були відомі в стародавньому світі. Розрізняють дві категорії теорій мотивації: змістовні і процесуальні.

Змістовні теорії мотивації грунтуються на виявленні тих внутрішніх спонукань (званих потребами), які змушують людей діяти так, а не інакше. До цієї групи відносяться теорії Абрахама Маслоу, Девіда Мак Клелланда, Фредеріка Герцберга, Скіннера Бернарда.

Процесуальні теорії мотивації (більш сучасні) засновані на моделях поведінки людей з урахуванням їх сприйняття і пізнання (теорія очікування, теорія справедливості і модель мотивації Портера - Лоулера).

Перелічені категорії теорій мотивації не є взаємовиключними, а мають певні області застосування. Теорія потреб Д. Мак Клелланда особливий акцент робить на потребах вищих рівнів за ієрархією А. Маслоу. Мак Клелланд вважав, що людям у найбільшою мірою притаманні три потреби: влади, успіху і причетності.

Потреба влади виражається як бажання впливати на інших людей. У цьому сенсі управління залучає до себе можливістю покористуватися владою, виявити та реалізувати свої задуми, почуття і бажання. Потреба успіху задовольняється процесом доведення роботи до позитивного завершення (вийшло те, що задумувалося). Потреба причетності відчувають люди, які зацікавлені в наявності компанії знайомих, налагодженні дружніх стосунків, надання допомоги іншим.