76.Які чотири системи для підбору стилю керівництва,що базуються на оцінці поведінки менеджерів,запропонував америк.Дослідник Ренсіс Лайкерт

Ренсіс Лайкерт та група його послідовників запропонували класифікувати стилі керівництва порівнянням автократичного і демократичного континнуумів поведінки керівника.

За Лайкертом кожен керівник тяжіє до однієї з крайнощів, - при дослідженнях не знайшлося жодного з двома якостями.

В результаті Лайкерт запропонував чотири базових системи стилю керівництва :

1. Експлуатаційно – авторитарна – типові автократи з диктаторськими нахилами, їм властива жорстка вимогливість та експлуатація підлеглих.

2. Прихильно-авторитарна – система , в якій поєднують тоталітарні риси з врахуванням ініціативи підлеглих . Мотивація будується не тільки примусом , але й через винагороди (батіг – пряник ).

3. Консультативно – демократичний стиль – демонструє значну довіру до підлеглих. Тут є двостороннє спілкування і повна довіра обох сторін. Важливі рішення ухвалює керівник , а виконання конкретизується підлеглими.

4. Стиль заснований на участі – групові рішення приймаються за пропозицією підлеглих і ґрунтовного спільного обговорення . На думку Лайкерта ця система лідерства найдієвіша : стосунки дружні і є атмосфера довіри , превалює орієнтація на людину ( в частині реалізації виробничих завдань )

77.Які стилі керівництва запропонували америк. Дослідники Роберт Блей іДжейн Моутон??

Адміністратор — менеджер, яка орієнтована влади на рішення істотних завдань і високий рівень відносин із урахуванням ситуації, які забезпечують прийняття ефективних решений.Угодовець — менеджер, який застосовує високий рівень орієнтації на завдання й на відносини у ситуації, яка цього вимагає. Тому такий менеджер менш ефективний. Він слабкий прийняття рішень, дозволяє впливати він різним чинникам тиску й краще мінімізувати існуюче тиск, ніж максимізувати виробництво перспективе.Доброзичливий автократ — менеджер, який застосовує високу ступінь орієнтації на завдання й низьку ступінь орієнтації на відносини у ситуації, яка сприймає таку поведінку; отже, він більше ефективний. Це людина, знаний, чого хоче, та чудово знає, як отримати це, не викликавши образи чи негодования.

Автократ — менеджер, який застосовує високий рівень орієнтації на завдання й низьку ступінь орієнтації у кризовій ситуації, які сприймають такого поведінки; й тому він менш ефективний. Це людина, не упевнений у інших, нечемний і зацікавлений лише у поточних делах.Прогресист — менеджер, який застосовує високий рівень орієнтації на стосунки держави й низьку ступінь орієнтації на завдання у ситуації, яка сприймає таку поведінку, що робить шкіряного більш ефективним. Це людина, має повна довіра до людей й у першу чергу стурбований їх розвитком як личностей.

Місіонер — менеджер, який застосовує високий рівень орієнтації на стосунки держави й низьку ступінь орієнтації на завдання у ситуації, яка сприймає такої поведінки, що робить її менш ефективне. Це людина, переважно зацікавлений у гармонии.

Бюрократ — менеджер, який застосовує низьку ступінь орієнтації на завдання й на відносини у ситуації, яка сприймає таку поведінку, що робить шкіряного більш ефективним. Це людина, насамперед зацікавлений у правила і процедурах як і таким чином контролювати ситуацію для власної вигоди. Це сумлінні люди.

Дезертир — менеджер, який застосовує низьку ступінь орієнтації на завдання й на відносини у ситуації, які сприймають такої поведінки, що робить її менш ефективне. Це пасивний человек.