18. Провідні редактори й публіцисти укр преси періоду нац.-визв змагань (1917-1920). Формування тогочасною жур-кою громадської думки.

За періодичністю в 1917—1920 переважав тип тижневика. Упродовж 1917—1920 років урядові структури Укр шляхом видання законів, постанов, інструкцій тощо допомагали організації самого процесу видання журналів, газет, здійснювали облік та контроль над пресою. Скасування будь-яких обмежень та заборон щодо укр преси, яке відбулося після 1917 року, відкрило шлях до вільного та бурхливого її розвитку. Відновлювали свою роботу деякі дореволюційні видання і почали друкуватись у великій кількості нові журнали.

Першим укр органом у цей час стає щоденна газета під назвою "Нова Рада"1917 р. за ред А. Ніковського. Були тут М. Грушевський, Є. Чикаленко, С. Єфремов, І. Шрам та інші. «Нова рада» стала офіційним виданням УПСФ, лідером якої був С. Єфремов. Ця партія патронувала й кілька місцевих газет — “Рідний край” у Гадячі, яку редагувала Олена Пчілка, уманську “Вільну Україну”. Часопис “Робітнича газета” за ред Винниченка. 1 травня 1917 р. Журнал «Боротьба» перетворився на газету “Боротьба”: редактор: публіцист М. Шрага; відомі публіцисти: М. Шаповал, П. Христюк. Щоденна газета "Трудова Громада", що виходила в 1919—1920 рр. під веденням В. Голубовича. На сторінках цього часопису, вперше виступив популярний пізніш гуморист-сатирик Остап Вишня, який писав туг під псевдонімом П. Грунський.

Союз автономістів-федералістів випускає в Умані за ред. В. Камінського свій тижневик під назвою "Вільна Україна". У Києві з 1918 р. – тижневик "Самостійник" Української партії самостійників-соціалістів – М. Міхновським.

З преси народних управ (земств) у першу чергу треба згадати "Київську Земську Газету", що виходила в 1917 р. за редакцією В. Прокоповича, та "Народну Справу", що виходила в 1918—1919 рр. з участю С. Петлюри, В. Садовського, Н. Григорієва, В. Ігнатієнка, М. Добриловського та інших.

У вересні 1917р. виходить у Києві перша книжка критико-бібліографічного журналу під назвою "Книгар", який починає видавати видавниче товариство "Час" за редак В. Старого.

Врешті, 1917—1919 pp. виходить літ-наук місячник під назвою "Шлях". На початку виходив за редакцією Хв. Коломійченка. З публіцистичними статтями виступили тут О. Ковалевський, А. Товкачевський.

19. Фейлетон як один із провідн жанрів укр. Публіцистики 19ст. - 1пол 20ст. (на прикладі кільк авторів і їхніх творів).

У худ-публіц творчості Г. Квітки можна спостерегти зародження та ґенезу таких видів фейлетону, як фейлетон-лист, театральний фейлетон і фейлетон-рецензія. Свої ранні фейлетони, статті, жартівливі вірші Квітка-Основ’яненко публікував переважно в харківській періодиці. З творів цього періоду найбільший інтерес читача викликали «Письма Фалалея Повинухина» — цикл сатиричних прозових фейлетонів, написаних у формі листів до видавців журналу від поміщика-невігласа. Г. Квітка викриває вади провінційного дворянства у щирих і наївних листах неосвіченого, обмеженого і затурканого дружиною поміщика Фалалея Повинухіна. Укр фейлетоніст підкреслює „територіальну приналежність” описаного ним типу – це представник слобідського дворянства, якому затишно в своєму закритому, „камерному” світі. Загрозу для спокійного життя Повинухіна становить губернське місто Харків. Досвід вибагливого „театрала” Фалалея засвідчує цілковиту „непотрібність” губернського театру, який не здатен презентувати справді „рідкісних речей”, окрім як блазнювання актора та вищання актриси. Це позиція обмеженої людини, яка вважає візит до театру звичайною розтратою грошей. У другому листі Фалалей уявляє себе великим письменником, майбутні мемуари якого варто друкувати.

Свою творчість Остап Вишня почав з політ памфлетів та фейлетонів і написав їх кілька сотень. Фейлетон «Усипка, утечка, усушка й утруска» вперше надрукований в газеті «Вісті ВУЦВК» спрямований проти розкрадачів народного добра. Взагалі, фейлетон, як і всякий газетний жанр, — річ недовговічна: відгукнувся «на злобу дня», висміяв конкретні факти, виконав свою функцію — і в архів. Але з даним фейлетоном Вишні трапилося по-іншому. І через більш ніж півстоліття він виявився актуальним, бо порушив проблему зла у вигляді крадіжки.