3. Чиї видавничі проекти та наукова діяльність вплинули на розвиток журн Києва 1-ї половини 19 ст.

Велике значення мала поява першої газети в Києві «Киевские объявления»у 1835-1839 роках. У 1837 році засновано газету «Воскресное чтение»

У 1838 році почали з’являтись друковані органи у губернських центрах України. Такі губернські відомості виходять і в Києві під назвою «Киевские губернские ведомости». Їх матеріали не піддавали цензурі.

Великий внесок у розвиток журн в Києві зробив перший ректор універу ім. Св.Володимира М. О. Максимович. У 1840 році він започати. видання альманаху «Киевлянин». Вийшло 3 номери цього альманаху, у 1840 і 1841 роках у Києві і у 1850 у Москві. Альманах публікував історичні документи, статті, літ худ твори Євгена Гребінки, Гр.Квітки-Основ'яненка, Пант. Куліш, літературознавчі статті.

Критика (Г. Квітка-Основ’яненко, В. Бєлінський та ін) тепло зустріла появу збірника. Бєлінський визначив «Киевлянин» М.О.Максимовича як «більш учений, ніж літ-ний альманах»

У 60-ті роки 19 ст. кількість період видань збільш.

У 1882 році заснований журнал «Киевская старина», який перетворився на головний друков орган Київської громади.

На розвиток журн в Києві також вплинули видавничі органи, що видавалися за межами Ук.

В умовах піднесення укр.руху, в Петербурзі було засновано журнал «Основа» Кир-Мефод товариством. Частина матеріалів друкувалися укр. Наприкінці 19 ст. заснували «Громаду».

4. Роль п.Куліша, в.Білозерського, т.Шевченка, м. Костомарова у виданні журналу Основа (Петерб 1861-62)

КУЛІШ став найпалкішим пропагандистом доцільності домагатися дозволу видання укр часопису. 1857 р. Просив грошей у Гр.Галагана і у Василя Тарнавського. Вів бібліографічний відділ, був головним критиком журналу, попри це писав публіцистичні статті. Великою заслугою «Основи» (і особисто П. Куліша) було вдосконалення укр.правопису, основні норми якого запанували в укр.писемності (так звана «кулішівка»).

Згодом у 1861-1862 років за редакцією П.Куліша, М.Драгоманова, В.Білозерського й О.Кістяківського видавався перший укр.щоміс. «Основа», який став осередком згуртування провідних учених, діячів культури та літератури України. Саме для «Основи» він відредагував низку відомих творів Тараса Шевченка, зокрема, друге видання «Кобзаря» (1860 рік) та ін. Суб’єктивність і волюнтаризм Куліша-редактора, його надміру опікунське ставлення до авторів та вільне втручання в їхні тексти викликало подеколи невдоволення письменників. Тарас Шевченко без остраху віддав свої твори Кулішеві на редагування. Хоча серед науковців широкого поширення набула думка про те, що Куліш під час правки тексту «Заповіту» Шевченка додав до поезії рядок «Я не знаю бога», закріпивши за ТГ клеймо атеїста.

ВАСИЛЬ БІЛОЗЕРСЬКИЙ став гол. редактором журналу. Крім того, він постійно вів рубрику «Южнорусская современная летопись». 1861-го вийшла збірка віршів ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, друкована під заголовком «Кобзар». Текст надрукований кулішівкою і має наголоси на словах із кількома складами.

Найбільш глибоку аналітичну розробку національна ідея на сторінках "Основи" знайшла у статтях М. КОСТОМАРОВА. В часописі вперше були опубліковані знамениті статті історика "Две русские народности", "Правда москвичам о Руси" та "Правда полякам о Руси", в яких була розгорнута теза про відмінність українців як від росіян, так і від поляків. Він дуже серйозно готувався до нового видання. Основне завдання видання - боротьба з “ворогами” укр.мови, які не визнавали її самобутності і намагалися за допомогою різних теорій віднести її до т.зв. “наріччя” рос. або польської мов.