- •Розглянуто та рекомендовано до друку на засіданні циклової комісії професійної та практичної підготовки із спеціальності «Економіка підприємства».
- •5.020211 «Перукарське мистецтво та декоративна косметика» освітньо-кваліфікаційного рівня – молодший спеціаліст.
- •Зміст предмету «Економіка та організація діяльності»
- •Тема 2. Виробничі фонди суб‘єктів господарювання.
- •Тема 3. Персонал, продуктивність праці і заробітна плата.
- •Тема 4. Витрати і ціни на продукцію, роботи, послуги.
- •Тема 5. Фінансово – економічні результати діяльності.
- •Тема 6. Організація виробництва: принципи, типи, методи, форми.
- •Тема 7. Маркетингова діяльність суб‘єктів господарювання.
- •Тема 8. Якість і конкурентоспроможність продукції, робіт, послуг.
- •Тема 9. Планування діяльності суб‘єктів господарювання.
- •Тема 1. Підприємницька діяльність суб‘єктів господарювання в сучасних умовах. План.
- •1. Натуральна і товарна форми суспільного виробництва; ринок та його функції.
- •2. Принципи та передумови підприємництва. Економічна свобода - як основна передумова розвитку підприємництва.
- •3. Суть і функції та процес розвитку підприємництва. Пріоритети його розвитку в Україні.
- •4. Потреба виникнення та суб‘єкти бізнесу.
- •5. Особливості ведення бізнесу у сфері послуг.
- •6. Поняття підприємства. Місія, цілі напрями діяльності підприємства.
- •7. Правові засади функціонування підприємств в Україні.
- •8. Класифікація підприємств за різними ознаками, різновиди об‘єднань підприємств та господарських товариств.
- •9. Державне регулювання та державна підтримка національного та розвиток міжнародного бізнесу(сам.Вивч.).
- •Література
- •Тема 2. Виробничі фонди суб‘єктів господарювання.
- •Шляхи підвищення ефективності використання основних фондів підприємства в сучасних умовах господарювання (сам. Вивч.)
- •Загальна характеристика капіталу і виробничих фондів підприємства: склад та класифікація.
- •Первісна, відновна й залишкова вартість основних фондів.
- •Знос та форми відтворення основних фондів підприємства. Показники стану використання основних фондів підприємства.
- •Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації.
- •Нематеріальні активи. Амортизація нематеріальних активів.
- •Готова продукція на складі підприємства;
- •Кошти підприємства в розрахунках.
- •Норми витрат ресурсів і норми запасів. Оптимізація використання оборотних коштів на підприємстві.
- •Література
- •Тема 3. Персонал, продуктивність праці і заробітна плата. План
- •1. Трудові ресурси підприємства, його склад і структура.
- •1. За трудомісткістю виробничої програми:
- •2. За нормами обслуговування:
- •3. За нормами виробітку:
- •Для встановлення норми виробітку використовують норму часу:
- •5. Продуктивність праці, показники та методи її визначення, резерви зростання продуктивності праці.
- •Література
- •Тема 4. Витрати і ціни на продукцію, роботи, послуги.
- •1. Види і показники собівартості. Собівартість продукції та принципи її формування.
- •2. Витрати підприємства та їх характеристика.
- •3. Зміст та методика обчислення кошторису виробництва.
- •4. Об’єкти калькулювання й калькуляційні одиниці. Обчислення основних статей калькуляції.
- •3) Основна та додаткова заробітна плата виробничих робітників.
- •6. Поняття цін, їх види та функції.
- •1. Залежно від особливостей процесу купівлі, продажу та сфери економіки.
- •7. Основні методи ціноутворення в умовах ринку, проблеми та шляхи вдосконалення ціноутворення в Україні.
- •Література
- •Тема 5. Фінансово – економічні результати діяльності.
- •1. Фінансово-економічні результати діяльності підприємства: суть і завдання.
- •2. Структура фінансового плану (бюджету) підприємства.
- •3. Показники оцінки фінансового стану підприємства.
- •4. Показники ефективності виробництва, резерви і фактори її підвищення.
- •Література
- •Тема 6. Організація виробництва: принципи, типи, методи, форми.
- •1. Поняття і основні елементи виробничого процесу. Принципи організації виробничого процесу.
- •2. Організаційні типи виробництва. Методи організації виробництва.
- •3. Сутність і значення застосування різних форм організації виробництва.
- •4. Загальна характеристика виробничої інфраструктури.
- •Література
- •Тема 7. Маркетингова діяльність суб‘єктів господарювання.
- •1. Суть та значення торгівлі, комерційні угоди і посередництво; маркетинг, як складова комерційної діяльності.
- •2. Характеристика основних концепцій та принципів маркетингу.
- •3. Розробка комплексу маркетингу.
- •4. Маркетингове середовище підприємства.
- •5. Маркетингова товарна, цінова, та збутова політика підприємства.
- •1. Впровадження товару на ринок.
- •2. Зростання ринку (обсягів продажу).
- •3. Ринкова зрілість товару.
- •4. Спад продаж і прибутку.
- •Література
- •Тема 8. Якість і конкурентоспроможність продукції, робіт, послуг.
- •1. Загальна сутнісна характеристика продукції. Номенклатура й асортимент продукції.
- •2. Формування виробничої програми підприємства. Показники виробничої програми.
- •3. Якість і конкурентоспроможність продукції.
- •5. Стандартизація та сертифікація продукції, як інструменти державного регулювання якості.
- •Література
- •Тема 9. Планування діяльності суб‘єктів господарювання.
- •1. Мета, принципи й методи прогнозування.
- •2. Планування як вид діяльності. Види, принципи і методи планування.
- •3. Сутність та основні етапи стратегічного планування.
- •4. Бізнес-планування: сутність і призначення.
- •5. Тактичне й оперативне планування та організація їх розробки на підприємстві.
- •Література
- •Перелік залікових питань з дисципліни «економіка та організація діяльності»
- •Шляхи підвищення ефективності використання основних фондів підприємства в сучасних умовах господарювання.
- •Список літературних джерел
4. Показники ефективності виробництва, резерви і фактори її підвищення.
Ефективність виробництва – це узагальнене і повне відображення кінцевих результатів використання засобів, предметів праці і робочої сили на підприємстві за певний проміжок часу. Загальну економічну ефективність виробництва ще називають загальною продуктивністю виробничої системи.
Загальна методологія визначення економічної ефективності полягає у відношенні результату виробництва до затрачених ресурсів (витрат), тобто одержаного економічного ефекту до витрат на його досягнення.
Проблема підвищення ефективності виробництва полягає в забезпеченні максимально можливого результату на кожну одиницю затрачених трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.
Кількісне вираження цього результату відображається через систему показників економічної ефективності виробництва. Ця система містить такі групи показників:
І. Узагальнюючі показники економічної ефективності виробництва (рівень задоволення потреб ринку, виробництво продукції на одиницю витрат ресурсів, витрати на одиницю товарної продукції, прибуток на одиницю загальних витрат, рентабельність виробництва, народногосподарський ефект від використання одиниці продукції).
ІІ. Показники ефективності використання живої праці (трудомісткість одиниці продукції, відносне вивільнення працівників, темпи росту продуктивності праці, частка приросту продукції за рахунок росту продуктивності праці, коефіцієнт ефективності використання робочого часу, економія фонду оплати праці, випуск продукції на 1 грн. фонду оплати праці).
III. Показники ефективності використання основних виробничих фондів (фондовіддача основних фондів, фондомісткість продукції, рентабельність основних фондів, фондовіддача активної частини основних фондів).
IV. Показники ефективності використання матеріальних ресурсів (матеріаломісткість продукції, матеріаловіддача, коефіцієнт використання найважливіших видів сировини і матеріалів, витрати палива і енергії на 1 грн. чистої продукції, економія матеріальних витрат, коефіцієнт вилучення корисних компонентів із сировини).
V. Показники ефективності використання фінансових коштів (коефіцієнт оборотності оборотних коштів, тривалість одного обороту нормованих оборотних коштів, відносне вивільнення оборотних коштів, питомі капіталовкладення, капіталовкладення на одиницю введених потужностей, рентабельність інвестицій, строк окупності інвестицій).
VI. Показники якості продукції (економічний ефект від поліпшення якості продукції, частка продукції, яка відповідає кращим світовим і вітчизняним зразкам тощо).
Під резервами підвищення економічної ефективності виробництва розуміють невикористані можливості збільшення випуску продукції в розрахунку на одиницю сукупних витрат завдяки більш раціональному використанню усіх видів ресурсів підприємства.
Основні фактори підвищення ефективності виробництва — це підвищення його технічного рівня, вдосконалення управління, організації виробництва і праці, зміна обсягу і структури виробництва, поліпшення якості природних ресурсів та інші.
5. Планування розподілу прибутку і потреби у зовнішньому фінансуванні.
Прибуток, який залишається на підприємстві, використовується за рішенням трудового колективу або власника. В процесі його розподілу формуються грошові фонди цільового призначення:
- фонд розвитку виробництва;
- фонд соціальних потреб;
- фонд матеріального заохочення;
- резервний (страховий) фонд;
- дивідендний фонд.
Підприємства самостійно визначають суми або співвідношенні спрямування фінансових ресурсів на різні потреби розвитку.
Фонд розвитку виробництва (ФРВ) витрачається на задоволення потреб підприємства, які пов'язані з технічним переозброєння вдосконаленням технології, проведенням науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт, освоєнням нових та модернізацією традиційних видів продукції, поповненням власних оборотних коштів.
Фонд соціальних потреб (ФСП) формується ї метою сприяння соціальному розвиткові колективу підприємства: утримання об'єктів соціально-культурної сфери (дитячих дошкільних установ, баз відпочинку, клубів, тощо):
Фонд матеріального заохочення (ФМЗ) формується з метою підвищення мотивації працівників до досягнення високих кінцевих р результатів роботи: виплати винагороди за загальні результати роботи впродовж року, одноразового преміювання за виконання особливо важливих завдань, надання одноразової матеріальної допомоги тощо.
Резервний (страховий) фонд (ФР) створюється на випадок погіршення фінансового стану підприємства в результаті зміни ринкової кон'юнктури, стихійних лих тощо. Для акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю створення резервних фондів є обов'язковим. Їх розмір визначається статутними документами. Певна сума прибутку (в межах 4 відсотків загальної суми оподаткованого прибутку) може спрямовуватися на добровільні внески і благодійні цілі. Ця сума звільняється від оподаткування.
З прибутку колективу відшкодовуються збитки і видатки, які згідно з чинним законодавством не відносяться на зменшення валового прибутку.
Важливим питанням фінансового планування на підприємстві є визначення потреби у зовнішньому фінансуванні, необхідному для забезпечення запланованого обсягу випуску та продажу продукції.
Потреба у зовнішньому фінансуванні (Зф) визначається за формулою:
Зф=Іа-Втф,
де Іа — заплановані інвестиції в активи підприємства (основний капітал, оборотні засоби), тис. гри.; Втф — внутрішні джерела фінансування за планом (резерви, прибуток, амортизаційні відрахування).
Іа=Апл-Ппл
де Апл — планова величина приросту загальних активів, тис. гри.; Ппл— планова величина приросту поточних пасивів (зобов'язань), тис. грн.
Величина внутрішнього фінансування визначається:
Втф=Пчист. — Д
де Пчист — чистий нерозподілений прибуток колективу за планом, тис. грн.; Д — планова сума дивідендів, тис. грн.
Після визначення величини зовнішнього фінансування доцільно розрахувати показники ефективності його залучення: чистий дисконтований доход, індекс доходності, внутрішню норму доходності та період окупності.