- •1. Адміністративне право в системі права України.
- •2. Поняття, риси і завдання адміністративного права.
- •3. Предмет адміністративного права та його переосмислення в умовах правової реформи.
- •4. Метод адміністративного права та його розвиток у контексті реформи адміністративного права.
- •5. Система адміністративного права. Підгалузі та правові інститути адміністративного права.
- •6. Джерела адміністративного права України та їхня характеристика. Основні законопроектні роботи в галузі адміністративного права.
- •7. Адміністративно-правові норми: поняття, види та особливості структури.
- •8. Основні положення Концепції адміністративної реформи в Україні.
- •9. Основні напрямки реформи адміністративного права в Україні.
- •10. Дія адміністративної норми в часі, в просторі та за колом осіб. Порядок дії в Україні законодавства срср і міжнародних договорів.
- •11. Поняття, види та основні тенденції систематизації адміністративного законодавства.
- •12. Поняття, склад та види адміністративно-правових відносин.
- •13. Поняття, риси та рівні державного управління.
- •14. Функції державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •15. Принципи державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •16. Поняття та види методів державного управління.
- •17. Поняття, ознаки та види актів державного управління. Вимоги, що висуваються до актів державного управління.
- •19. Адміністративні послуги: поняття, правове регулювання, класифікація.
- •20. Поняття і види суб'єктів адміністративного права, їхня загальна характеристика. Обставини, що впливають на коло суб'єктів адміністративного права.
- •21. Адміністративно-правовий статус громадян України.
- •22. Адміністративно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців.
- •23. Центральні органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •24. Місцеві органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •25. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.
- •26. Підприємства та установи як суб'єкти адміністративного права.
- •27. Об'єднання громадян як суб'єкти адміністративного права.
- •28. Правові засади державної служби.
- •29. Поняття, ознаки і види державної служби.
- •30. Поняття і види державних службовців. Їхні обов'язки і права.
- •31. Право громадян на державну службу та механізм його реалізації.
- •32. Поняття та риси адміністративної відповідальності.
- •33. Підстави адміністративної відповідальності та їхня характеристика.
- •34. Ознаки та склад адміністративного проступку.
- •35. Колективні суб'єкти (юридичні особи) як суб'єкти адміністративної відповідальності.
- •36. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
- •37. Поняття та особливості адміністративного примусу. Співвідношення адміністративного примусу і примусу, передбаченого нормами адміністративного права.
- •38. Характеристика заходів адміністративного попередження.
- •39. Характеристика заходів адміністративного припинення.
- •40. Система адміністративних стягнень та їхня характеристика.
- •41. Порядок накладення адміністративних стягнень.
- •42. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність, та їхня характеристика.
- •43. Характеристика заходів адміністративно-процесуального забезпечення.
- •44. Способи забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні та їхня характеристика.
- •45. Поняття, сутність та види державного контролю. Відмінність контролю від нагляду.
- •46. Поняття, сутність та види адміністративного нагляду, відмінність адміністративного нагляду від прокурорського нагляду.
- •47. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні.
- •48. Право громадян на звернення та механізм його реалізації.
- •49. Поняття та види звернень громадян. Провадження по розгляду звернень громадян.
- •50. Поняття та правова природа адміністративної юстиції.
- •51. Поняття, задача та правове регулювання адміністративного судочинства.
- •52. Принципи адміністративного судочинства.
- •53. Публічно-правовий спір як предмет адміністративного судочинства.
- •54. Основні напрямки адміністративної реформи України.
- •55. Основні напрямки реформування інституту адміністративної відповідальності.
- •56. Основні напрямки реформування інституту державної служби.
- •57. Кодифікація адміністративного права в умовах реформування.
- •58. Адміністративне право і адміністративне процесуальне право: проблеми співвідношення.
- •59. Організаційно-правові засади державного управління економічною сферою.
- •60. Організаційно-правові засади державного управління у галузі житлово-комунального господарства.
- •61. Організаційно-правові засади управління у галузі використання й охорони навколишнього природного середовища.
- •62. Організаційно-правові засади державного управління митною справою.
- •63. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фінансів.
- •64. Організаційно-правові засади державного управління банківською справою.
- •65. Організаційно-правові засади державного управління у галузі промисловості.
- •66. Організаційно-правові засади державного управління у галузі агропромислового комплексу.
- •67. Організаційно-правові засади державного управління у галузі транспорту.
- •68. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зв'язку.
- •69. Організаційно-правові зсади державного управління паливно-енергетичним комплексом.
- •70. Організаційно-правові засади державного управління у галузі захисту економічної конкуренції.
- •71. Організаційно-правові засади державного управління у галузі освіти.
- •72. Організаційно-правові засади державного управління у галузі науки.
- •73. Організаційно-правові засади державного управління у галузі охорони здоров'я.
- •74. Організаційно-правові засади державного управління у галузі культури.
- •75. Організаційно-правові засади державного управління засобами масової інформації.
- •76. Організаційно-правові засади державного управління телебаченням і радіомовленням.
- •77. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фізичної культури і спорту.
- •78. Організаційно-правові засади державного управління у галузі соціального захисту населення.
- •79. Організаційно-правові засади державного управління у галузі молодіжної політики.
- •80. Організаційно-правові засади державного управління у галузі туризму.
- •81. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зовнішньополітичної діяльності.
- •82. Організаційно-правові засади державного управління у галузі оборони.
- •83. Організаційно-правові засади державного управління у галузі національної безпеки.
- •84. Організаційно-правові засади державного управління у галузі внутрішніх справ.
- •85. Організаційно-правові засади державного управління у сфері юстиції.
- •86. Організаційно-правові засади державного управління у галузі закордонних справ.
- •87. Організаційно-правові засади державного управління у галузі державної безпеки.
- •88. Організаційно-правові засади державного управління державною службою.
- •89. Організаційно-правові засади охорони державного кордону.
- •90. Організаційно –правові засади управління у галузі державної безпеки.
12. Поняття, склад та види адміністративно-правових відносин.
Административно-правовые отношения - это общественные отношения, урегулированные нормами административного права, субъекты которых наделены правами и обязанностями в сфере обеспечения органами исполнительной власти и органами местного самоуправления реализации и защиты прав, свобод и законных интересов физических и юридических лиц, а также в процессе государственного и самоуправляющегося управления в сферах социально-экономической и административно - политического развития и охраны гражданского порядка. Особенности административно-правовых отношений: 1) они возникают в сфере исполнительной есть властно-организационной деятельности; 2) эти отношения возникают в связи с деятельностью органов исполнительной власти; 3) для них характерно наличие обязательного субъекта - органа исполнительной власти; 4) это обязательный субъект действует всегда властно, следовательно отношения являются публично-властными; Для возникновения административно-правовых отношений необходимо наличие юридических фактов. При этом юридические факты как основание возникновения административно-правовых отношений, подразделяются на: - За наступившими последствиями: правообразующие, правоизменяющие, правопрекращающие; - По наличию или отсутствию связи факта с волей субъекта - действия (правомерные и неправомерные) и события. Административно-правовые отношения традиционно состоят из: субъектов, объектов и содержания, как совокупности прав и обязанностей сторон.
13. Поняття, риси та рівні державного управління.
Понятие государственного управления в административном праве следует определять как нормотворческую и распорядительную деятельность органов исполнительной власти для властно-организующего влияния на соответствующие общественные отношения и процессы в экономической, социально-культурной и административно-политической сферах, а также внутриорганизационную деятельность аппарата всех государственных органов по обеспечению надлежащего выполнения возложенных на них задач, функций и полномочий. Как самостоятельной форме государственной деятельности государственному управлению присущи характерные черты, вытекающие из его природы - осуществление исполнительных и распорядительных полномочий: а) общегосударственный характер, поскольку оно охватывает важнейшие стороны жизни государства и общества; б) направленность на выполнение Конституции и законов Украины (подзаконная деятельность); в) юридически-властный, распорядительный характер; г) организационное содержание, с помощью которого достигают регулирования и координации совместной работы людей; г) активность и целеустремленность, имеет непосредственными объектами своего влияния отрасли экономического, социального и административно-политического строительства; д) непрерывное и постоянное осуществление. Базовой основой выступает иерархическая организация системы органов, которая обусловливает необходимость существования так называемой управленческой вертикали. Иерархическую вертикаль исполнительной власти образуют органы уже упоминавшихся ранее трех организационно-правовых уровней. Каждый из этих уровней представлен следующими органами: 1) уровень высшего органа в системе органов исполнительной власти - Кабинетом Министров Украины (правительством); 2) уровень министерств и ведомств - министерствами, государственными комитетами, центральными органами исполнительной власти со специальным статусом; 3) уровень местных органов исполнительной власти - а) местными органами общей компетенции: Совет министров Автономной Республики Крым, областные, Киевская и Севастопольская городские, районные государственные администрации, б) местными органами специальной (отраслевой, функциональной, смешанной) компетенции, которые как непосредственно подчинены соответствующим центральным органам исполнительной власти, так и находящихся в подчинении местным государственным администрациям. Между органами этих уровней взаимосвязи строятся на началах субординации, которая означает соподчиненность между: органами высшего и низшего уровней, например: Кабинет Министров и министерства или местные государственные администрации; областная и районная государственные администрации и т.п..