- •1. Адміністративне право в системі права України.
- •2. Поняття, риси і завдання адміністративного права.
- •3. Предмет адміністративного права та його переосмислення в умовах правової реформи.
- •4. Метод адміністративного права та його розвиток у контексті реформи адміністративного права.
- •5. Система адміністративного права. Підгалузі та правові інститути адміністративного права.
- •6. Джерела адміністративного права України та їхня характеристика. Основні законопроектні роботи в галузі адміністративного права.
- •7. Адміністративно-правові норми: поняття, види та особливості структури.
- •8. Основні положення Концепції адміністративної реформи в Україні.
- •9. Основні напрямки реформи адміністративного права в Україні.
- •10. Дія адміністративної норми в часі, в просторі та за колом осіб. Порядок дії в Україні законодавства срср і міжнародних договорів.
- •11. Поняття, види та основні тенденції систематизації адміністративного законодавства.
- •12. Поняття, склад та види адміністративно-правових відносин.
- •13. Поняття, риси та рівні державного управління.
- •14. Функції державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •15. Принципи державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •16. Поняття та види методів державного управління.
- •17. Поняття, ознаки та види актів державного управління. Вимоги, що висуваються до актів державного управління.
- •19. Адміністративні послуги: поняття, правове регулювання, класифікація.
- •20. Поняття і види суб'єктів адміністративного права, їхня загальна характеристика. Обставини, що впливають на коло суб'єктів адміністративного права.
- •21. Адміністративно-правовий статус громадян України.
- •22. Адміністративно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців.
- •23. Центральні органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •24. Місцеві органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •25. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.
- •26. Підприємства та установи як суб'єкти адміністративного права.
- •27. Об'єднання громадян як суб'єкти адміністративного права.
- •28. Правові засади державної служби.
- •29. Поняття, ознаки і види державної служби.
- •30. Поняття і види державних службовців. Їхні обов'язки і права.
- •31. Право громадян на державну службу та механізм його реалізації.
- •32. Поняття та риси адміністративної відповідальності.
- •33. Підстави адміністративної відповідальності та їхня характеристика.
- •34. Ознаки та склад адміністративного проступку.
- •35. Колективні суб'єкти (юридичні особи) як суб'єкти адміністративної відповідальності.
- •36. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
- •37. Поняття та особливості адміністративного примусу. Співвідношення адміністративного примусу і примусу, передбаченого нормами адміністративного права.
- •38. Характеристика заходів адміністративного попередження.
- •39. Характеристика заходів адміністративного припинення.
- •40. Система адміністративних стягнень та їхня характеристика.
- •41. Порядок накладення адміністративних стягнень.
- •42. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність, та їхня характеристика.
- •43. Характеристика заходів адміністративно-процесуального забезпечення.
- •44. Способи забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні та їхня характеристика.
- •45. Поняття, сутність та види державного контролю. Відмінність контролю від нагляду.
- •46. Поняття, сутність та види адміністративного нагляду, відмінність адміністративного нагляду від прокурорського нагляду.
- •47. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні.
- •48. Право громадян на звернення та механізм його реалізації.
- •49. Поняття та види звернень громадян. Провадження по розгляду звернень громадян.
- •50. Поняття та правова природа адміністративної юстиції.
- •51. Поняття, задача та правове регулювання адміністративного судочинства.
- •52. Принципи адміністративного судочинства.
- •53. Публічно-правовий спір як предмет адміністративного судочинства.
- •54. Основні напрямки адміністративної реформи України.
- •55. Основні напрямки реформування інституту адміністративної відповідальності.
- •56. Основні напрямки реформування інституту державної служби.
- •57. Кодифікація адміністративного права в умовах реформування.
- •58. Адміністративне право і адміністративне процесуальне право: проблеми співвідношення.
- •59. Організаційно-правові засади державного управління економічною сферою.
- •60. Організаційно-правові засади державного управління у галузі житлово-комунального господарства.
- •61. Організаційно-правові засади управління у галузі використання й охорони навколишнього природного середовища.
- •62. Організаційно-правові засади державного управління митною справою.
- •63. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фінансів.
- •64. Організаційно-правові засади державного управління банківською справою.
- •65. Організаційно-правові засади державного управління у галузі промисловості.
- •66. Організаційно-правові засади державного управління у галузі агропромислового комплексу.
- •67. Організаційно-правові засади державного управління у галузі транспорту.
- •68. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зв'язку.
- •69. Організаційно-правові зсади державного управління паливно-енергетичним комплексом.
- •70. Організаційно-правові засади державного управління у галузі захисту економічної конкуренції.
- •71. Організаційно-правові засади державного управління у галузі освіти.
- •72. Організаційно-правові засади державного управління у галузі науки.
- •73. Організаційно-правові засади державного управління у галузі охорони здоров'я.
- •74. Організаційно-правові засади державного управління у галузі культури.
- •75. Організаційно-правові засади державного управління засобами масової інформації.
- •76. Організаційно-правові засади державного управління телебаченням і радіомовленням.
- •77. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фізичної культури і спорту.
- •78. Організаційно-правові засади державного управління у галузі соціального захисту населення.
- •79. Організаційно-правові засади державного управління у галузі молодіжної політики.
- •80. Організаційно-правові засади державного управління у галузі туризму.
- •81. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зовнішньополітичної діяльності.
- •82. Організаційно-правові засади державного управління у галузі оборони.
- •83. Організаційно-правові засади державного управління у галузі національної безпеки.
- •84. Організаційно-правові засади державного управління у галузі внутрішніх справ.
- •85. Організаційно-правові засади державного управління у сфері юстиції.
- •86. Організаційно-правові засади державного управління у галузі закордонних справ.
- •87. Організаційно-правові засади державного управління у галузі державної безпеки.
- •88. Організаційно-правові засади державного управління державною службою.
- •89. Організаційно-правові засади охорони державного кордону.
- •90. Організаційно –правові засади управління у галузі державної безпеки.
15. Принципи державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
Принципы государственного управления - это его положительные закономерности, познанные наукой и практикой, закрепленные в правовых нормах или является обобщением действующих в государстве юридических правил. В учебной литературе приводятся и другие определения. Например, принципы государственного управления-это основополагающие начала, руководящие наставления, определяющие важнейшие правила, по которым управление осуществляется и организуется. Принято выделять следующие группы принципов государственного управления: 1) социально-политические - демократизм, участие населения в управленческой деятельности государства (народность); равноправие лиц различных национальностей; равенство всех перед законом; законность; гласность и учет общественного мнения; объективность; Социально-политические принципы - это общие принципы государственно-управленческой сферы. Они распространяются на все виды исполнительно-распорядительной деятельности и все функционирующие в государстве управленческие структуры. Одним из важнейших социально-политических принципов является демократизм. Уже в ст. 1 Конституции Украины указано, что Украина есть суверенное и независимое, демократическое, социальное, правовое государство. Естественно, что определяющая черта государства сводится в важнейший принцип его управленческой деятельности. Одним из важнейших условий успешного построения демократического, правового, социального государства является обеспечение реального участия граждан в решении всего разнообразия вопросов государственной и общественной жизни. Именно поэтому участие населения в управленческой деятельности государства является непременным принципом государственного управления, закрепленным в Конституции, законах Украины и многих подзаконных актах. Так, ст. 5 Конституции Украины фиксирует положение о том, что народ Украины, будучи единственным источником власти в государстве, осуществляет ее как непосредственно, так и через систему органов государственной власти и местного самоуправления; в. 38 Конституции предоставляет гражданам право участия в управлении государственными делами; ст. 140 Конституции определяет местное самоуправление как право территориальной громады (жителей сел, поселков, городов) - самостоятельно решать вопросы местного значения в пределах Конституции и законов Украины. Действующее законодательство предусматривает различные формы участия населения в управлении государственными делами. Среди них, например, участие в референдумах (статьи 38, 69, 70, 72 Конституции Украины); служба в государственных органах управления (ст. 4 Закона Украины от 16 декабря 1993 p. "О государственной службе"); объединение в политические партии для участия в выработке государственной политики и формирования органов, власти (ст. 2 Закона Украины от 16 июня 1992 p. "Об объединении граждан"); обращение с предложениями и рекомендациями в органы государственной власти, направленные на совершенствование их управленческой деятельности (ст. Из Закона "Об обращениях граждан"); Особое место среди всех принципов государственного управления принадлежит принципа законности. Статья 1 Конституции определяет Украину как правовое государство, в. 8 закрепляет как государственный принцип верховенство права, а статьи 6 и 19 устанавливают, что органы законодательной, исполнительной и судебной власти осуществляют свои полномочия в установленных настоящей Конституцией пределах и в соответствии с законами Украины. Это означает, что строгое и неукоснительное соблюдение законов и подзаконных актов. Гласность позволяет гражданам видеть механизм формирования и реализации государственно-управляющего воздействия и протекания всех управленческих процессов. Важное место среди принципов государственного управления занимает принцип объективности. Он предполагает четкое соблюдение требований объективных закономерностей общественного развития, учета реальных возможностей (материальных, технических, интеллектуальных) государства по реализации 'тех или иных управленческих решений. 2) принципы построения аппарата государственного управления - отраслевой, функциональный, территориальный; Отраслевой принцип реализуется в такой структурной построении, где однородные по характеру деятельности объекты закреплено за соответствующим органом управления и образуют сферу его управленческой деятельности. Субъектов, осуществляющих управление по отраслевому принципу, принято называть отраслевыми органами государственного управления. Территориальный принцип получает выражение в такой структурной построении, при которой государственные органы осуществляют комплексное управление на определенных, четко очерченных территориях. 3) принципы функционирования (деятельности) аппарата государственного управления - нормативность деятельности, единоначалия, коллегиальности, разделение управленческого труда; ответственность за принятые решения, оперативная самостоятельность. Принципы функционирования (деятельности) аппарата государственного управления применяются для определения содержания деятельности конкретных управленческих структур. Соблюдение этих принципов позволяет наиболее эффективно использовать потенциал государственных служащих, персонала научно-исследовательских учреждений, технических работников. С помощью этих принципов обеспечивается принятие правильных управленческих решений, организация и применение рациональных управленческих процедур, действенный контроль и исполнительская дисциплина. Они фиксируются в соответствующих нормативных актах. Принцип нормативности используется для правового регулирования деятельности аппарата государственного управления