- •1. Адміністративне право в системі права України.
- •2. Поняття, риси і завдання адміністративного права.
- •3. Предмет адміністративного права та його переосмислення в умовах правової реформи.
- •4. Метод адміністративного права та його розвиток у контексті реформи адміністративного права.
- •5. Система адміністративного права. Підгалузі та правові інститути адміністративного права.
- •6. Джерела адміністративного права України та їхня характеристика. Основні законопроектні роботи в галузі адміністративного права.
- •7. Адміністративно-правові норми: поняття, види та особливості структури.
- •8. Основні положення Концепції адміністративної реформи в Україні.
- •9. Основні напрямки реформи адміністративного права в Україні.
- •10. Дія адміністративної норми в часі, в просторі та за колом осіб. Порядок дії в Україні законодавства срср і міжнародних договорів.
- •11. Поняття, види та основні тенденції систематизації адміністративного законодавства.
- •12. Поняття, склад та види адміністративно-правових відносин.
- •13. Поняття, риси та рівні державного управління.
- •14. Функції державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •15. Принципи державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •16. Поняття та види методів державного управління.
- •17. Поняття, ознаки та види актів державного управління. Вимоги, що висуваються до актів державного управління.
- •19. Адміністративні послуги: поняття, правове регулювання, класифікація.
- •20. Поняття і види суб'єктів адміністративного права, їхня загальна характеристика. Обставини, що впливають на коло суб'єктів адміністративного права.
- •21. Адміністративно-правовий статус громадян України.
- •22. Адміністративно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців.
- •23. Центральні органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •24. Місцеві органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •25. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.
- •26. Підприємства та установи як суб'єкти адміністративного права.
- •27. Об'єднання громадян як суб'єкти адміністративного права.
- •28. Правові засади державної служби.
- •29. Поняття, ознаки і види державної служби.
- •30. Поняття і види державних службовців. Їхні обов'язки і права.
- •31. Право громадян на державну службу та механізм його реалізації.
- •32. Поняття та риси адміністративної відповідальності.
- •33. Підстави адміністративної відповідальності та їхня характеристика.
- •34. Ознаки та склад адміністративного проступку.
- •35. Колективні суб'єкти (юридичні особи) як суб'єкти адміністративної відповідальності.
- •36. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
- •37. Поняття та особливості адміністративного примусу. Співвідношення адміністративного примусу і примусу, передбаченого нормами адміністративного права.
- •38. Характеристика заходів адміністративного попередження.
- •39. Характеристика заходів адміністративного припинення.
- •40. Система адміністративних стягнень та їхня характеристика.
- •41. Порядок накладення адміністративних стягнень.
- •42. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність, та їхня характеристика.
- •43. Характеристика заходів адміністративно-процесуального забезпечення.
- •44. Способи забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні та їхня характеристика.
- •45. Поняття, сутність та види державного контролю. Відмінність контролю від нагляду.
- •46. Поняття, сутність та види адміністративного нагляду, відмінність адміністративного нагляду від прокурорського нагляду.
- •47. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні.
- •48. Право громадян на звернення та механізм його реалізації.
- •49. Поняття та види звернень громадян. Провадження по розгляду звернень громадян.
- •50. Поняття та правова природа адміністративної юстиції.
- •51. Поняття, задача та правове регулювання адміністративного судочинства.
- •52. Принципи адміністративного судочинства.
- •53. Публічно-правовий спір як предмет адміністративного судочинства.
- •54. Основні напрямки адміністративної реформи України.
- •55. Основні напрямки реформування інституту адміністративної відповідальності.
- •56. Основні напрямки реформування інституту державної служби.
- •57. Кодифікація адміністративного права в умовах реформування.
- •58. Адміністративне право і адміністративне процесуальне право: проблеми співвідношення.
- •59. Організаційно-правові засади державного управління економічною сферою.
- •60. Організаційно-правові засади державного управління у галузі житлово-комунального господарства.
- •61. Організаційно-правові засади управління у галузі використання й охорони навколишнього природного середовища.
- •62. Організаційно-правові засади державного управління митною справою.
- •63. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фінансів.
- •64. Організаційно-правові засади державного управління банківською справою.
- •65. Організаційно-правові засади державного управління у галузі промисловості.
- •66. Організаційно-правові засади державного управління у галузі агропромислового комплексу.
- •67. Організаційно-правові засади державного управління у галузі транспорту.
- •68. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зв'язку.
- •69. Організаційно-правові зсади державного управління паливно-енергетичним комплексом.
- •70. Організаційно-правові засади державного управління у галузі захисту економічної конкуренції.
- •71. Організаційно-правові засади державного управління у галузі освіти.
- •72. Організаційно-правові засади державного управління у галузі науки.
- •73. Організаційно-правові засади державного управління у галузі охорони здоров'я.
- •74. Організаційно-правові засади державного управління у галузі культури.
- •75. Організаційно-правові засади державного управління засобами масової інформації.
- •76. Організаційно-правові засади державного управління телебаченням і радіомовленням.
- •77. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фізичної культури і спорту.
- •78. Організаційно-правові засади державного управління у галузі соціального захисту населення.
- •79. Організаційно-правові засади державного управління у галузі молодіжної політики.
- •80. Організаційно-правові засади державного управління у галузі туризму.
- •81. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зовнішньополітичної діяльності.
- •82. Організаційно-правові засади державного управління у галузі оборони.
- •83. Організаційно-правові засади державного управління у галузі національної безпеки.
- •84. Організаційно-правові засади державного управління у галузі внутрішніх справ.
- •85. Організаційно-правові засади державного управління у сфері юстиції.
- •86. Організаційно-правові засади державного управління у галузі закордонних справ.
- •87. Організаційно-правові засади державного управління у галузі державної безпеки.
- •88. Організаційно-правові засади державного управління державною службою.
- •89. Організаційно-правові засади охорони державного кордону.
- •90. Організаційно –правові засади управління у галузі державної безпеки.
58. Адміністративне право і адміністративне процесуальне право: проблеми співвідношення.
Административный процесс представляет собой урегулированные нормами административно-процессуального права деятельность органов исполнительной власти, их должностных лиц, других уполномоченных на то субъектов, направленная на реализацию норм административного материального права, а также материально-правовых норм других отраслей права в ходе рассмотрения индивидуально-конкретных дел. Понятие «административный процесс» в административно-правовой науке принято рассматривать в широком и узком смысле. В широком понимании административный процесс - это установленный законом порядок рассмотрения и разрешения индивидуально-конкретных дел, возникающих в сфере государственного управления, судами (общей юрисдикции или специально созданными) или специально уполномоченными на то органами (должностными лицами). В узком понимании административный процесс рассматривается как производство по делам об административных правонарушениях и применении к правонарушителям административных взысканий. Иногда понятие административного процесса в узком смысле понимается не только как рассмотрение дел об административных правонарушениях и применении административных взысканий к виновным, но и как рассмотрение дел с применением мер административного принуждения. Административный процесс является видом юридического процесса и имеет все присущие последнему признаки. Прежде всего, административный процесс осуществляют только уполномоченные на то субъекты. Законодателем четко регламентирована компетенция государственных органов, их должностных лиц, органов правосудия и некоторых других органов по решению индивидуально-конкретных дел в ходе административно-процессуальной деятельности. Упорядоченность административного процесса обусловлено наличием четкой системы действий по проведению операций с предписаниями норм права. Очевидно, что без действий по выбору и анализу предписаний правовых норм, без выяснения их содержания невозможно решение задач процесса и достижение его цели. Процесс рассмотрения конкретного административного дела немыслим без промежуточного и конечного закрепления определенных фактов, которые играют роль своеобразных ступенек на пути к установлению юридических последствий. Только после их закрепления в соответствующих процессуальных документах такие факты становятся юридическими. Урегулирование процессуальных действий субъектов административного процесса является залогом того, что конечный результат будет достигнут, а отсутствие надлежащей процессуальной регламентации означает по сути неуправляемость их действий, ставит под сомнение достижение реальной цели процесса. Рассмотрение административного дела (в большей степени это касается дел, имеющих спорный характер) невозможно представить без установления определенных фактических данных и конкретных обстоятельств. Не случайно в ст. 245 КУпАП законодатель прямо ориентирует на своевременное, всестороннее, полное и объективное выяснение обстоятельств каждого дела об административном правонарушении. Трудно представить решение этой задачи без использования разнообразных методов и средств юридической техники, достижений научно-технического прогресса. Об этом свидетельствует то обстоятельство, что в числе участников дел об административных правонарушениях выделяется такая процессуальная фигура, как эксперт, т.е. лицо, обладающее специальными знаниями в определенной области человеческой деятельности. И, наконец, важнейшим обстоятельством, которое характеризует административный процесс, следует признать то, что административно-процессуальная деятельность всегда основывается на праве, связана с реализацией материальных норм административного права, а в некоторых случаях - и норм других отраслей права, например, время реализации отдельных норм такой сравнительно молодой отрасли права, как предпринимательское право по государственной регистрации субъектов предпринимательской деятельности. Административный процесс имеет и определенные особенности, позволяющие отграничить его от других видов юридического процесса, в частности уголовного и гражданского. Административный процесс в основном связан с исполнительно-распорядительной деятельностью, тогда как уголовный и гражданский процессы регламентируют деятельность по отправлению правосудия по уголовным и гражданским делам. Однако это не означает, что административный процесс отнюдь не связан с правосудием. Одна из форм его осуществления, а именно - рассмотрение судами определенных категорий дел об административных правонарушениях, представляет собой не что иное, как правосудие по административным делам. Будучи урегулированной административно-процессуальными нормами частью управленческой деятельности, административный процесс имеет присущие только ему содержание, динамичность и взаимосвязь с нормами административного материального права, а также с нормами других материальных отраслей права (финансового, земельного, экологического и др.). Субъектами административного процесса выступают государственные органы (должностные лица), органы местного самоуправления и их должностные лица, администрация государственных предприятий, учреждений и организаций, объединения граждан, их органы и должностные лица, собственники, их представители и уполномоченные, граждане Украины, иностранные граждане и лица без гражданства. Особое место среди субъектов административного процесса занимают суды (судьи) и органы прокуратуры.