- •1. Адміністративне право в системі права України.
- •2. Поняття, риси і завдання адміністративного права.
- •3. Предмет адміністративного права та його переосмислення в умовах правової реформи.
- •4. Метод адміністративного права та його розвиток у контексті реформи адміністративного права.
- •5. Система адміністративного права. Підгалузі та правові інститути адміністративного права.
- •6. Джерела адміністративного права України та їхня характеристика. Основні законопроектні роботи в галузі адміністративного права.
- •7. Адміністративно-правові норми: поняття, види та особливості структури.
- •8. Основні положення Концепції адміністративної реформи в Україні.
- •9. Основні напрямки реформи адміністративного права в Україні.
- •10. Дія адміністративної норми в часі, в просторі та за колом осіб. Порядок дії в Україні законодавства срср і міжнародних договорів.
- •11. Поняття, види та основні тенденції систематизації адміністративного законодавства.
- •12. Поняття, склад та види адміністративно-правових відносин.
- •13. Поняття, риси та рівні державного управління.
- •14. Функції державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •15. Принципи державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •16. Поняття та види методів державного управління.
- •17. Поняття, ознаки та види актів державного управління. Вимоги, що висуваються до актів державного управління.
- •19. Адміністративні послуги: поняття, правове регулювання, класифікація.
- •20. Поняття і види суб'єктів адміністративного права, їхня загальна характеристика. Обставини, що впливають на коло суб'єктів адміністративного права.
- •21. Адміністративно-правовий статус громадян України.
- •22. Адміністративно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців.
- •23. Центральні органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •24. Місцеві органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •25. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.
- •26. Підприємства та установи як суб'єкти адміністративного права.
- •27. Об'єднання громадян як суб'єкти адміністративного права.
- •28. Правові засади державної служби.
- •29. Поняття, ознаки і види державної служби.
- •30. Поняття і види державних службовців. Їхні обов'язки і права.
- •31. Право громадян на державну службу та механізм його реалізації.
- •32. Поняття та риси адміністративної відповідальності.
- •33. Підстави адміністративної відповідальності та їхня характеристика.
- •34. Ознаки та склад адміністративного проступку.
- •35. Колективні суб'єкти (юридичні особи) як суб'єкти адміністративної відповідальності.
- •36. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
- •37. Поняття та особливості адміністративного примусу. Співвідношення адміністративного примусу і примусу, передбаченого нормами адміністративного права.
- •38. Характеристика заходів адміністративного попередження.
- •39. Характеристика заходів адміністративного припинення.
- •40. Система адміністративних стягнень та їхня характеристика.
- •41. Порядок накладення адміністративних стягнень.
- •42. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність, та їхня характеристика.
- •43. Характеристика заходів адміністративно-процесуального забезпечення.
- •44. Способи забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні та їхня характеристика.
- •45. Поняття, сутність та види державного контролю. Відмінність контролю від нагляду.
- •46. Поняття, сутність та види адміністративного нагляду, відмінність адміністративного нагляду від прокурорського нагляду.
- •47. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні.
- •48. Право громадян на звернення та механізм його реалізації.
- •49. Поняття та види звернень громадян. Провадження по розгляду звернень громадян.
- •50. Поняття та правова природа адміністративної юстиції.
- •51. Поняття, задача та правове регулювання адміністративного судочинства.
- •52. Принципи адміністративного судочинства.
- •53. Публічно-правовий спір як предмет адміністративного судочинства.
- •54. Основні напрямки адміністративної реформи України.
- •55. Основні напрямки реформування інституту адміністративної відповідальності.
- •56. Основні напрямки реформування інституту державної служби.
- •57. Кодифікація адміністративного права в умовах реформування.
- •58. Адміністративне право і адміністративне процесуальне право: проблеми співвідношення.
- •59. Організаційно-правові засади державного управління економічною сферою.
- •60. Організаційно-правові засади державного управління у галузі житлово-комунального господарства.
- •61. Організаційно-правові засади управління у галузі використання й охорони навколишнього природного середовища.
- •62. Організаційно-правові засади державного управління митною справою.
- •63. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фінансів.
- •64. Організаційно-правові засади державного управління банківською справою.
- •65. Організаційно-правові засади державного управління у галузі промисловості.
- •66. Організаційно-правові засади державного управління у галузі агропромислового комплексу.
- •67. Організаційно-правові засади державного управління у галузі транспорту.
- •68. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зв'язку.
- •69. Організаційно-правові зсади державного управління паливно-енергетичним комплексом.
- •70. Організаційно-правові засади державного управління у галузі захисту економічної конкуренції.
- •71. Організаційно-правові засади державного управління у галузі освіти.
- •72. Організаційно-правові засади державного управління у галузі науки.
- •73. Організаційно-правові засади державного управління у галузі охорони здоров'я.
- •74. Організаційно-правові засади державного управління у галузі культури.
- •75. Організаційно-правові засади державного управління засобами масової інформації.
- •76. Організаційно-правові засади державного управління телебаченням і радіомовленням.
- •77. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фізичної культури і спорту.
- •78. Організаційно-правові засади державного управління у галузі соціального захисту населення.
- •79. Організаційно-правові засади державного управління у галузі молодіжної політики.
- •80. Організаційно-правові засади державного управління у галузі туризму.
- •81. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зовнішньополітичної діяльності.
- •82. Організаційно-правові засади державного управління у галузі оборони.
- •83. Організаційно-правові засади державного управління у галузі національної безпеки.
- •84. Організаційно-правові засади державного управління у галузі внутрішніх справ.
- •85. Організаційно-правові засади державного управління у сфері юстиції.
- •86. Організаційно-правові засади державного управління у галузі закордонних справ.
- •87. Організаційно-правові засади державного управління у галузі державної безпеки.
- •88. Організаційно-правові засади державного управління державною службою.
- •89. Організаційно-правові засади охорони державного кордону.
- •90. Організаційно –правові засади управління у галузі державної безпеки.
69. Організаційно-правові зсади державного управління паливно-енергетичним комплексом.
Центральным органом управления, который непосредственно управляет этой отраслью, является Министерство топлива и энергетики Украины (Минтопэнерго) является центральным органом исполнительной власти, деятельность которого направляется и координируется Кабинетом Министров Украины. Минтопэнерго является главным органом в системе центральных органов исполнительной власти по вопросам обеспечения реализации государственной политики в электроэнергетическом, ядерно-промышленном и нефтегазовом комплексах. Основными задачами Минтопэнерго являются: государственное управление топливно-энергетическим комплексом; - Обеспечение реализации государственной политики в топливно-энергетическом комплексе; обеспечение энергетической безопасности государства; разработка предложений по совершенствованию экономических рычагов стимулирования развития ТЭК; - Участие в формировании, регулировании и усовершенствовании рынка топливно-энергетических ресурсов. Минтопэнерго согласно возложенных на него задач: 1) разрабатывает кратко-, средне-и долгосрочные прогнозы экономического и социального развития ТЭК; 2) разрабатывает концепцию и целевые программы перспективного развития ТЭК; 3) участвует в разработке проектов Государственной программы экономического и социального развития Украины, Государственного бюджета Украины, Программы деятельности Кабинета Министров Украины, общегосударственных, отраслевых и местных программ в сфере альтернативных источников энергии и видов топлива; 4) контролирует целевое, экономное и эффективное использование выделенных предприятиям топливно-энергетического комплекса бюджетного средства; 5) разрабатывает предложения по совершенствованию механизма ценообразования в топливно-энергетическом комплексе; 6) принимает меры, направленные на усовершенствование внешнеэкономической деятельности предприятий, учреждений и организаций топливно-энергетического комплекса, защиту украинских товаропроизводителей на внешнем рынке и развитие внутреннего рынка; 7) в пределах своей компетенции участвует в подготовке международных договоров Украины, готовит предложения относительно заключения и денонсации таких договоров, заключает международные договоры отраслевого характера; Минтопэнерго при выполнении возложенных на него задач взаимодействует с другими центральными и местными органами исполнительной власти, органами местного самоуправления, объединениями граждан, а также с соответствующими органами других государств. Минтопэнерго возглавляет Министр, назначаемый на должность и освобождается от должности Верховной Радой Украины по представлению Премьер-министра Украины. Министр имеет заместителей, назначаемых на должность и освобождаются от должности Кабинетом Министров Украины. Для согласованного решения вопросов, относящихся к компетенции Минтопэнерго, обсуждения важнейших направлений деятельности в Министерстве образуется коллегия в составе Министра (председатель коллегии), заместителей Министра и других руководящих работников Министерства. При необходимости в состав коллегии Минтопэнерго могут входить в установленном порядке другие лица. Членов коллегии утверждает и освобождает Министр. Решения коллегии проводятся в жизнь приказами Минтопэнерго. В составе Минтопэнерго Кабинетом Министров Украины могут быть образованы правительственные органы государственного управления (департаменты, службы, инспекции). Для рассмотрения научных рекомендаций и других предложений относительно главных направлений деятельности Минтопэнерго, обсуждения важнейших программ и других вопросов в Министерстве может образовываться научно-технический совет, другие совещательные и консультативные органы. Состав этих органов и положения о них утверждает Министр. Минтопэнерго является юридическим лицом, имеет самостоятельный баланс, счета в органах Государственного казначейства, печать с изображением Государственного Герба Украины и своим наименованием.