- •1. Адміністративне право в системі права України.
- •2. Поняття, риси і завдання адміністративного права.
- •3. Предмет адміністративного права та його переосмислення в умовах правової реформи.
- •4. Метод адміністративного права та його розвиток у контексті реформи адміністративного права.
- •5. Система адміністративного права. Підгалузі та правові інститути адміністративного права.
- •6. Джерела адміністративного права України та їхня характеристика. Основні законопроектні роботи в галузі адміністративного права.
- •7. Адміністративно-правові норми: поняття, види та особливості структури.
- •8. Основні положення Концепції адміністративної реформи в Україні.
- •9. Основні напрямки реформи адміністративного права в Україні.
- •10. Дія адміністративної норми в часі, в просторі та за колом осіб. Порядок дії в Україні законодавства срср і міжнародних договорів.
- •11. Поняття, види та основні тенденції систематизації адміністративного законодавства.
- •12. Поняття, склад та види адміністративно-правових відносин.
- •13. Поняття, риси та рівні державного управління.
- •14. Функції державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •15. Принципи державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •16. Поняття та види методів державного управління.
- •17. Поняття, ознаки та види актів державного управління. Вимоги, що висуваються до актів державного управління.
- •19. Адміністративні послуги: поняття, правове регулювання, класифікація.
- •20. Поняття і види суб'єктів адміністративного права, їхня загальна характеристика. Обставини, що впливають на коло суб'єктів адміністративного права.
- •21. Адміністративно-правовий статус громадян України.
- •22. Адміністративно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців.
- •23. Центральні органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •24. Місцеві органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •25. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.
- •26. Підприємства та установи як суб'єкти адміністративного права.
- •27. Об'єднання громадян як суб'єкти адміністративного права.
- •28. Правові засади державної служби.
- •29. Поняття, ознаки і види державної служби.
- •30. Поняття і види державних службовців. Їхні обов'язки і права.
- •31. Право громадян на державну службу та механізм його реалізації.
- •32. Поняття та риси адміністративної відповідальності.
- •33. Підстави адміністративної відповідальності та їхня характеристика.
- •34. Ознаки та склад адміністративного проступку.
- •35. Колективні суб'єкти (юридичні особи) як суб'єкти адміністративної відповідальності.
- •36. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
- •37. Поняття та особливості адміністративного примусу. Співвідношення адміністративного примусу і примусу, передбаченого нормами адміністративного права.
- •38. Характеристика заходів адміністративного попередження.
- •39. Характеристика заходів адміністративного припинення.
- •40. Система адміністративних стягнень та їхня характеристика.
- •41. Порядок накладення адміністративних стягнень.
- •42. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність, та їхня характеристика.
- •43. Характеристика заходів адміністративно-процесуального забезпечення.
- •44. Способи забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні та їхня характеристика.
- •45. Поняття, сутність та види державного контролю. Відмінність контролю від нагляду.
- •46. Поняття, сутність та види адміністративного нагляду, відмінність адміністративного нагляду від прокурорського нагляду.
- •47. Звернення громадян як спосіб забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні.
- •48. Право громадян на звернення та механізм його реалізації.
- •49. Поняття та види звернень громадян. Провадження по розгляду звернень громадян.
- •50. Поняття та правова природа адміністративної юстиції.
- •51. Поняття, задача та правове регулювання адміністративного судочинства.
- •52. Принципи адміністративного судочинства.
- •53. Публічно-правовий спір як предмет адміністративного судочинства.
- •54. Основні напрямки адміністративної реформи України.
- •55. Основні напрямки реформування інституту адміністративної відповідальності.
- •56. Основні напрямки реформування інституту державної служби.
- •57. Кодифікація адміністративного права в умовах реформування.
- •58. Адміністративне право і адміністративне процесуальне право: проблеми співвідношення.
- •59. Організаційно-правові засади державного управління економічною сферою.
- •60. Організаційно-правові засади державного управління у галузі житлово-комунального господарства.
- •61. Організаційно-правові засади управління у галузі використання й охорони навколишнього природного середовища.
- •62. Організаційно-правові засади державного управління митною справою.
- •63. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фінансів.
- •64. Організаційно-правові засади державного управління банківською справою.
- •65. Організаційно-правові засади державного управління у галузі промисловості.
- •66. Організаційно-правові засади державного управління у галузі агропромислового комплексу.
- •67. Організаційно-правові засади державного управління у галузі транспорту.
- •68. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зв'язку.
- •69. Організаційно-правові зсади державного управління паливно-енергетичним комплексом.
- •70. Організаційно-правові засади державного управління у галузі захисту економічної конкуренції.
- •71. Організаційно-правові засади державного управління у галузі освіти.
- •72. Організаційно-правові засади державного управління у галузі науки.
- •73. Організаційно-правові засади державного управління у галузі охорони здоров'я.
- •74. Організаційно-правові засади державного управління у галузі культури.
- •75. Організаційно-правові засади державного управління засобами масової інформації.
- •76. Організаційно-правові засади державного управління телебаченням і радіомовленням.
- •77. Організаційно-правові засади державного управління у галузі фізичної культури і спорту.
- •78. Організаційно-правові засади державного управління у галузі соціального захисту населення.
- •79. Організаційно-правові засади державного управління у галузі молодіжної політики.
- •80. Організаційно-правові засади державного управління у галузі туризму.
- •81. Організаційно-правові засади державного управління у галузі зовнішньополітичної діяльності.
- •82. Організаційно-правові засади державного управління у галузі оборони.
- •83. Організаційно-правові засади державного управління у галузі національної безпеки.
- •84. Організаційно-правові засади державного управління у галузі внутрішніх справ.
- •85. Організаційно-правові засади державного управління у сфері юстиції.
- •86. Організаційно-правові засади державного управління у галузі закордонних справ.
- •87. Організаційно-правові засади державного управління у галузі державної безпеки.
- •88. Організаційно-правові засади державного управління державною службою.
- •89. Організаційно-правові засади охорони державного кордону.
- •90. Організаційно –правові засади управління у галузі державної безпеки.
78. Організаційно-правові засади державного управління у галузі соціального захисту населення.
Социальное обеспечение и защиту граждан Украины является одним из важных направлений деятельности государства. Государство несет обязанности по материальному поддержания своих граждан, создает условия для полного осуществления гражданами права на труд, гарантирует равные возможности в выборе профессии и трудовой деятельности, реализует программы профессионально-технического обучения, подготовки кадров в соответствии с общественными потребностями. Использование принудительного труда запрещается. Гражданам гарантировано защиту от незаконного увольнения, право на своевременное получение вознаграждения. Граждане Украины имеют право на социальную защиту, включающее право на их обеспечение в случае полной, частичной или временной потери трудоспособности, потери кормильца, безработицы, по независящим от них обстоятельствам, а также в старости и иных случаях, предусмотренных законодательством. Это право гарантируется страхованием за счет страховых взносов граждан, предприятий, учреждений, организаций, а также бюджетных и иных источников социального обеспечения, создание сети государственных, коммунальных, частных учреждений для социальных выплат и помощи. Закон Украины «О пенсионном обеспечении» от 6 декабря 1992 гарантирует всем нетрудоспособным гражданам Украины право на социальную защищенность путем установления пенсий на уровне, ориентированном на прожиточный минимум, а также регулярного пересмотра их размеров в связи с увеличением размера минимального потребительского бюджета и повышением эффективности экономики страны. Для осуществления управления финансами пенсионного обеспечения создан Пенсионный фонд Украины, который является центральным органом исполнительной власти, подведомственным Кабинету Министров Украины. Основной задачей Пенсионного фонда и его органов на местах является обеспечение финансирования расходов на выплату пенсий в соответствии с законами Украины «О пенсионном обеспечении» и «О статусе и социальной защите граждан, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы», пенсий военнослужащим и работникам органов внутренних дел срочной службы , пособия на детей, а также других расходов, финансирование которых согласно действующему законодательству возложено на Пенсионный фонд. Выполнению задач по социальной защите населения Украины способствуют Основы законодательства Украины об общеобязательном государственном социальном страховании от 14 января 1998 г., законы Украины «О сборе на обязательное государственное пенсионное страхование» от 25 июня 1997 г., «Об общеобязательном государственном социальном страховании на случай безработицы »от 2 марта 2000 г.,« Об общеобязательном государственном социальном страховании в связи с временной потерей трудоспособности и расходами, обусловленными погребением »от 18 января 2001 г. Государство обеспечивает социальную защиту граждан Украины , находящихся на службе в Вооруженных Силах Украины и других воинских формированиях, а также членов их семей. Минтруда Украины реализует единую государственную политику по социальному обеспечению населения и социальной защищенности инвалидов и пожилых граждан; несет ответственность за развитие этого дела; занимается организацией работы по назначению и выплате пенсий в соответствии с действующим законодательством подобное. Помощь органам социального обеспечения предоставляют профессиональные союзы. Представители профсоюзных органов входят в состав медико-социальных экспертных комиссий. Комиссии по пенсионным вопросам на предприятиях и в учреждениях совместно с администрацией предприятия или учреждения готовят необходимые для назначения государственных пенсий документы, изучают причины инвалидности и травматизма и разрабатывают меры по их устранению. В городах и районах создают совета пенсионеров, которые оказывают помощь органам социального обеспечения, обследуют бытовые и жилищные условия пенсионеров и других граждан, которым требуется социальная защита. Для трудоустройства инвалидов (глухих, слепых), повышения их культурного и общеобразовательного уровня созданы союзы глухих и слепых.