3. Уподобання споживача. Криві індиферентності та їх властивості

Крива індиферентності (крива байдужості) показує усі можливі комбінації двох товарів, які забезпечують споживачеві однаковий рівень задоволення або загальної корисності і ставлять його у стан невизначеності. Сукупність кривих байдужості, кожна з яких відповідає певному рівневі корисності називають картою кривих байдужості.

Крива індиферентності (байду­жо­сті) є спадною, оскільки відобра­жає обернену залежність двох товарів, які приносять споживачеві корисність. Кожна точка на даній кривій відображає різну комбінацію товарів, але дає для споживача однакову загальну корисність.

Властивості кривих індифе­рент­ності:

• криві індиферентності не перетинаються;

• криві індиферентності є спадними;

• криві індиферентності є увігнутими до початку координат;

• чим далі крива індиферентності розміщена від від початку координат, тим вона характеризує більший рівень загальної корисності.

Важливою характеристикою уподобань індивіда є його схильність замінювати одне благо іншим. Гранична норма заміщення MRS_XY - це кількість одного блага, від якого споживач відмовиться задля одержання додаткової одиниці іншого блага за збереження сталого рівня загальної корисності.

Товари називають взаємозамінюваними (заміннмками, субститутами) якщо вони задовольняють одну і ту ж потребу. Для абсолютних замінників MRS_XY=const. Взаємодопвнюваними називаються товари, які споживаються разом.

Якщо споживач абсолютно байдужий до одного з двох товарів (нейтральне благо), криві байдужості матимуть вигляд прямих ліній, паралельних одній з осей. Якщо збільшення кількості деякого блага є небажаним для людини (антиблаго), то криві індиферентності будуть висхідними.

4. Бюджетні обмеження споживача

Індивідуальний вибір споживача визначається не тільки його уподобаннями й перевагами, а й цінами на товари та розміром бюджету.

Бюджет – це кількість грошей, яка доступна споживачеві для витрат у певний період часу. Дохід споживача та купівельна сила грошей визначають бюджетні обмеження споживача.

Для аналізу впливу бюджетних обмежень на вибір споживача введемо деякі обмеження:

• весь дохід споживач витрачає тільки на придбання товарів Х та У;

• споживач не робить заощаджень та не залучає до витрат попередні заощадження;

• споживач не дає гроші в борг і не бере позики.

У цьому випадку дохід споживача (І) дорівнюватиме всім його витратам:

І=Р_хХ+Р_уУ,

де Р_х і Р_у – ціни відповідних благ.

За цим рівнянням можна визначити набори товарів Х та У, для придбання яких споживач витратить однакові кошти.

Це можна зобразити графічно за допомогою лінії бюджетних обмежень. Лінія бюджетних обмежень – це всі ті набори товарів Х та У, які бюджет споживача дає змогу йому придбати.

О скільки лінія бюджетних обмежень пряма, то вона має постійний нахил, який можна виразити через граничну норму заміщення:

MRS=Y/X= -P_x/P_y

Чим крутіша лінія бюджетного обмеження, тим більшою кількістю товару У треба пожертвувати для отримання додаткової одиниці товару Х.

З рівняння бюджетної лінії випливає, що її положення залежить від доходу споживача та цін на товари Х та У.

При зміні доходу споживача бюджетна пряма переміщається паралельно ліворуч або праворуч, при цьому кут її нахилу залишається незмінним. Зміна ціни товару призводить до зміни кута нахилу лінії бюджетних обмежень.