Тема 9. Монопольний ринок

1. Модель чистої монополії та її характеристика

2. Визначення ціни та обсягу виробництва за монополії

3. Економічні наслідки монополії

1. Модель чистої монополії та її характеристика

Чиста монополія – це така ринкова структура, коли лише один продавець пропонує товар, для якого немає близьких замінників. Основні риси ринку чистої монополії:

- на ринку діє тільки один виробник певної продукції, для чистого монополіста поняття фірми та галузі є синонімами;

- товар, що виробляється монополістом, не має близьких замінників;

- ціну на свій товар монополіст встановлює сам;

- входження у галузь потенційних конкурентів заблоковане.

Монополізація ринку може досягатися за рахунок:

• банкрутства конкурентів, їх поглинання аж до цілковитого контролю фірмою галузі;

• об’єднання капіталів на добровільних засадах і перетворення такого об’єднання на панівного виробника.

Будь-який монополіст зможе зберегти своє монопольне становище лише тоді, коли вступ до цієї галузі для інших виробників буде заблокований, відповідними бар’єрами. Бар’єрами для входження у галузь можуть бути:

• Масштаби виробництва;

• Правові та адміністративні перешкоди (легальні бар’єри);

• Власність на найважливіші ресурси;

• Розмір ринку (географічна монополія).

Дзеркальним відображенням монополії є монопсонія – ринок з єдиним покупцем товару, послуги чи ресурсу.

2.Визначення монополістом ціни і обсягів виробництва

Вирішальна відмінність між чистою конкуренцією та чистою монополією полягає у своєрідності кривої попиту: якщо для конкурентної фірми вона має абсолютно еластичний характер (пряма лінія), то для чистого монополіста — спадний характер.

С падний характер кривої попиту суттєво впливає на розробку моделі поведінки монополіста на ринку при виборі обсягів вироб­ництва. Насамперед слід мати на увазі, що ціна реалізації додатко­вої одиниці продукції для монополіста завжди перевищує додатко­вий дохід, отриманий від її продажу (граничний дохід). Виробник не зможе продати більше продукції без зниження ціни на неї. Проте він буде змушений одночасно знизити ціну не тільки на додаткову одиницю продукції, а й на весь обсяг продаж. Якщо на конкурент­ному ринку граничний дохід продавця формується лише за рахунок виграшу від збільшення обсягу продаж, то для чистого монопо­ліста цей виграш зменшується на розмір програшу від зниження ціни на попередній обсяг проданої продукції.

На рисунку 9.1 видно, що втрата доходу від зниження ціни дорівнює площі фігури S₁ , а додатково отриманий дохід від збільшення обсягу продажу – площа фігури S₂. При еластичному попиті зменшення ціни збільшуватиме сукупний дохід продавця, а при нееластичному попиті сукупний дохід із зменшенням ціни також зменшується. Максимального значення він досягне при одиничній еластичності попиту.

Слід зазначити, що валовий дохід фірми-монополіста при збіль­шенні обсягів продажу зростає не завжди. Динаміка валового доходу тісно пов'язана з рівнем граничного доходу. Якщо граничний дохід має позитивне значення, то валовий дохід зі збільшенням обсягів продажу зрос­тає. Якщо граничний дохід набуває від'ємного значення, то валовий дохід зменшується:

Отже, максимального значення валовий дохід набуває у тій точці, де граничний дохід дорівнює нулю.

Вибір монополістом ціни та кількості товару буде залежати не тільки від попиту, але і від його витрат на виробництво. Виробник буде виробляти кожну додаткову одиницю товару до того часу, поки дохід від продажу буде перевищувати додаткові витрати на її виробництво (MR>MC).

У довго­терміновому періоді для конкурентної фірми рівновага встановлюєть­ся тоді, коли ціна досягає мінімальних середніх витрат. Інші зако­номірності впливають на дії монополіста. Оскільки вступ у галузь, де панує монополіст, заблоковано, то для нього немає загрози з боку конкурентів, які, збільшивши пропози­цію та відповідно пересунувши її криву вправо, знизили б ціну рівно­ваги та ліквідували економічний прибуток. На відміну від конку­рентної фірми монополіст має змогу як у короткотерміновому, так і у довготерміновому періоді отримувати економічний прибуток.

Інколи складається помилкове уявлення про цінову політику монополіста. Найпоширенішими є такі помилки:

1. Монополіст намагається встановити найвищу ціну.

2. Чим більша різниця між ціною реалізації продукції та середні­ми витратами на виробництво одиниці продукції, тим більший при­буток отримує монополіст.

3. Монопольне становище на ринку завжди гарантує беззбит­кову діяльність. Така ситуація складається тоді, коли монополіст продовжує ви­пускати продукцію, попит на яку різко впав. Навіть якщо якесь підприємство було б сьогодні абсолютним монополістом з вироб­ництва рахівниць чи примусів, то це не гарантувало б йому беззбит­кової діяльності.