3. Виробництво у короткостроковому періоді

Вплив зміни обсягів використання одного з чинників виробництва на обсяги виробництва з’ясовують використовуючи ряд показників:

• загальний продукт змінного чинника виробництва (ТР) – це загальна кількість продукції, що виробляється при певній кількості цього чинника (10 працівників – 200 пар взуття);

• середній продукт змінного чинника виробництва (АР) – це відношення загального продукт змінного чинника до кількості цього чинника (200 пар взуття / 10 працівників – продуктивність праці);

АР=ТР/Q_L - про продуктивність праці розказати.

• граничний продукт змінного чинника виробництва (МР) – це приріст загального продукту, досягнутий за рахунок приросту цього чинника на одну додаткову одиницю.

Граничний продукт характеризує граничну продуктивність змінного чинника виробництва, тобто продуктивність останньої залученої у виробничий процес додаткової одиниці цього чинника.

Закон спадної граничної продуктивності (Дейвид Рікардо початок ХІХ ст.) відображає зміну обсягу виробництва продукції при збільшенні одного вхідного чинника виробництва. Згідно з цим законом, граничний продукт змінного чинника знижуватиметься із збільшенням відношення змінного чинника до постійного чинника (вперше виведений в с.-г.). Закон СГП ніколи не був доведений теоретично, але підтверджувався постійно на практиці. Діє закон лише у короткостроковому періоді.

К-сть сталого чинника в-ва (робоча площа)	К-сть змінного чинника в-ва (працівники)	К-сть послуг (за день) ТРL	АР	МР
30	0	0	0	0
30	1	10	10	10
30	2	25	12,5	15
30	3	39	13	14
30	4	40	10	1
30	5	40	8	0
30	6	36	6	-4

4. Виробнича функція з двома змінними чинниками

Якщо аналізувати залежність обсягів виробництва лише від кількості праці та капіталу, то можна виявити, що однакові обсяги виробництва продукції будуть отримані при різних співвідношеннях чинників ви­роб­ництва. Графічне зображення даної залежності показує ізок­ван­та.

Ізокванта – крива, що відоб­ра­жає всі варіанти ком­біна­ції ресурсів, які можуть бути ви­ко­рис­тані для виробництва зада­ного обсягу продукції.

К арта ізоквант – ряд ізо­квант, які відображають макси­маль­ний випуск продукції за будь-якого набору чинників виробництва.

Виробнича функція Леонтьева має встановлені незмінні коефіцієнти технології для поєднання вхідних чинників у певних пропорціях, щоб виробити певний рівень вихідної продукції. У виробничій функції Леонтьева неможлива заміна чинників, вхідні чинники використовуються разом тільки у фіксованій пропорції.

Неокласична виробнича функція передбачає змінні пропорції чинників (велика кількість технологій), плавну зміну чинників (технологій), що фізично і технологічно можуть виробити даний обсяг продукції Q.

Аналіз ізоквант використовують для визначення можливостей заміщення одного чинника виробництва іншим у процесі використання. Граничний коефіцієнт (норма) технологічного заміщення (MRTS) визначається нахилом ізокванти в будь-якій точці і показує співвідношення, в якому один вхідний чинник може бути заміщений іншим, не викликаючи зміни обсягів виробництва.