Запитання для перевірки.

1. Які чинники можуть підвищувати вплив на організм людини шкідливих і небезпечних факторів?

2. Які законодавчі документи обумовлюють використання ЗІЗ?

Література : 11; 12.

Тема 3.3. “Електробезпека”

Ця тема ознайомлює із видами і причинами електричних травм, вимогами до обслуговуючого персоналу та заходами безпечної експлуатації електроустановок.

Питання

1. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом

2. Система електрозахисних заходів. Організація безпечної експлуатації електроустановок.

3. Вимоги до обслуговуючого персоналу.

Питання 1. Фактори, що впливають на наслідки ураження електрострумом.

Характер і наслідки ушкодження людини електричним струмом залежить від величини, частоти і шляху проходження струму, тривалості його дії, опору тіла людини, фізіологічного стану організму, умов виробничого середовища тощо.

Електричний струм, проходячи через тіло людини, викликає в організмі відповідну реакцію. Вид реакції залежить від сили струму.

Найбільші значення струму, який викликає відповідну реакцію організму, називаються пороговими. Найбільш характерним являється: пороговий струм: відпускаючи й, невідпускаючий, фібріляційний.

Людина починає відчувати дію змінного струму частотою 50 Гц на рівні 0,6-1,5 мА. Це - пороговий відчутний струм, який викликає при проходженні через тіло людини відчутні роздратування, викликає тремтіння пальців рук. При цьому струм 0,63 мА відчуває лише одна людина із тисячі; 1,11 мА - 500 чоловік із тисячі, а 1,59 мА - 999 чо­ловік із тисячі.

Пороговий невідпускаючий струм характеризується виникненням судомного скорочення м'язів руки, в якій затиснутий провідник електрики. При цьому людина самостійно не може управляти своїми діями і звільнитися від проходження струму. Його значення при 50 Гц складає 5-25 мА. Струм 5,3 мА являється невідпускаючий для однієї людини із тисячі; 14,9мА-для 500 чоловік із тисячі, а 24,6 А - для 999 чоловік із тисячі.

При пороговому фібріляційному струмі наступає фібриляція серця. Його значення при 50 Гц складає 50-350 мА.

Струм 67 мА викликає фібриляцію лише однієї людини із тисячі, 157 мА - у 500 чоловік із тисячі, а 367 мА - у 999 чоловік із тисячі. Характер дії змінного та постійного струму на людину, залежно від його величини, приведений в таблиці 1.1.

Постійний струм значно безпечніший, ніж змінний струм промислової частоти. Його порогові значення в 3-4 рази вищі (табл. 1.1). Але це справедливо для невеликої напруги — до 250-300 В . У діапа­зоні 400-600 В безпечність постійного та змінного струму приблизно однакова. З подальшим підвищенням напруги безпечність постійного струму збільшується

Зна­чення струму мА	тер дії
	змінний струм 50 Гц, характеристика впливу струму	постійний струм
0,6-1,6	Початок відчуття. Пощипування шкіри під електродами	невідчугний
2-4	Відчуття струму розповсюджується на зап'ястя руки, ледь зводить руку	невідчутний
5-7	Больові відчуття збільшуються по всій кісті руки, супроводжуються судомою; слабі больові відчуття по всій руці. Руку, як правило, можна відірвати від електродів	початок відчуття; відчуття нагріву шкіри під електродом
8-Ю	Сильні болі та судоми по всій руці. Руки важко, але можливо відірвати від електродів	посилення відчуття нагріву
10-15	Ледве переносні болі по всій руці. Руки неможливо відірвати від електродів	ще більше посилюється відчуття нагріву шкіри під електродами
20-25	Наступає миттєвий параліч рук. Сильні болі, дихання важке	відчуття внутрішнього нагріву шкіри; незначне скорочення м'язів рук
25-50	Сильна біль в руках та грудях. Дихання дуже важке. При подальшій дії струму може наступити параліч дихання або зниження діяльності серця з втратою свідомості	відчуття сильного нагріву, болі та судоми в руках; при відриванні рук від електродів виникає біль, який ледве переноситься в результаті судомного скорочення м'язів
50-80	Дихання паралізується через декілька секунд. Порушується робота серця. При подальшому проходженні струму, може наступити фібріляцш серця	відчуття дуже сильного нагріву; сильні болі по всій руці та в області грудей; важке дихання; руки неможливо відірвати від електродів внаслідок різких болей при розриві контакту з електродом
100	Фібриляція серця через 2-3 с. Через декілька секунд наступає параліч серця	параліч дихання при тривалому проходженні струму
300	Така ж дія, тільки за менший час	фібріляція серця через 2-3 с; через декілька секунд наступає параліч дихання
більш 500	Миттєво паралізується дихання. Фібриляція серця, як правило, не наступає. Можлива тимчасова зупинка серця на час дії струму.

Струм частотою 10-500 Гц практично однаково небезпечний. При частоті 1-2 КГц небезпечність струму знижується, а при 400-500 кГц біологічна дія струму не проявляється зовсім, але зберігається небезпека опіків як від електричної дуги, так і від струму, який проходить через тіло людини.

Величина струму залежить від напруги, а також опору тіла. Опір тіла складається із трьох складових: ємкісного і активного опору шкіри в місцях контакту з електродами та опору внутрішніх органів.

Ємність виникає внаслідок діелектричної властивості шкіряного покриву. Опір внутрішніх органів людини складає 400-600 Ом. Опір тіла залежить також і від різниці потенціалів між електродами. Якщо вона складає 6,12,18,36,80,140 і 220 В, то опір відповідно - 6000,4000,3000,2000,1065,800 і 6000м. Приведені дані свідчать про те, що при напрузі більш 220 В наступає пробій верхнього шару шкіри і значний опір наближається до свого мінімального значення і визначається опором внутрішніх органів.

Наслідок дії електричного струму в значній мірі залежить від довготривалості його дії на людину. Чим тривалість більша, тим наслідки важчі, смертельно небезпечні значення змінного струму 100 мА можуть бути допустимими, якщо тривалість проходження струму через людину не перевищує 0,5 сек.

Установлено, що здорові та фізично здорові люди легше переносять дію струму, чим хворі та слабкі. У стані нервового збудження, депресії, сп'яніння люди більш чутливі до електричного струму.

Дуже струм небезпечний, коли він проходить через життєво важливі органи - серце, легені, головний мозок. Якщо струм безпосередньо не проходить через ці органи, то він діє на них рефлекторно через центральну нервову систему, що є менш не безпечним.

Тяжкість електроушкодження організму збільшується під час несприятливих умов зовнішнього середовища, головним чином завдяки зменшенню опору тіла людини. У вологих приміщеннях зменшується опір шкіри внаслідок розчинення та виведення з потом із організму мінеральних речовин та жирних кислот. Зменшується опір шкіри і при забрудненні її речовинами, які проводять струм. У приміщеннях з підвищеною температурою збільшується потовиділення, яке є гарним провідником струму. А негативний вплив шуму та вібрації впливає на фізіологічний стан людини, що робить її більш чутливою до електричного струму.