- •Лабораторна робота № 1 загальні відомості про хвороби рослин, що визиваються патогенними мікроорганізмами
- •1. Осносні типи прояву хвороб
- •Для встановлення кінцевого діагнозу хвороби використовують слідуючи методи.
- •Основні типи прояву хвороб рослин
- •2. Віруси і мікоплазмові організми - збудники хвороб рослин
- •3.Бактерії - збудники хвороб рослин
- •4. Актиноміцети - збудники хвороб рослин.
- •Грибниця і її видозміни
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 2 Хвороби хлібних злаків
- •І. Грибні
- •Летюча сажка
- •Сажка ячменю
- •Бура іржа пшениці
- •Жовта іржа злаків
- •Борошниста роса
- •Гельмінтоспоріози злаків
- •Чорний зародок
- •Коренева гниль
- •Фузаріоз колоса
- •Септоріоз
- •Іі. Бактеріальні хвороби
- •Чорний плямистий бактеріоз
- •Бурий, або червоний, бактеріоз вівса
- •Ііі. Вірусні хвороби злаків
- •Мозаїка пшениці
- •Смугаста мозаїка пшениці
- •Жовта карликовість ячменю
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 3 Хвороби кукурудзи
- •1.Грибні хвороби кукурудзи Пухирчаста сажка
- •Летюча сажка
- •Диплодіоз (суха гниль)
- •Іржа кукурудзи
- •Бура плямистість (гельмінтоспоріоз)
- •Почорніння судинних пучків (цефалоспоріоз)
- •Стеблові і кореневі гнилі
- •2. Хвороби качанів та насіння.
- •3. Бактеріальні хвороби кукурудзи
- •Вірусні хвороби кукурузи
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 4 Хвороби зернових бобових культур.
- •Особливості біології збудників найпоширеніших хвороб зернових бобових культур
- •Грибні хвороби.
- •Ризоктоніозна коренева гниль
- •Аскохітозна гниль
- •Фузаріоз
- •Аскохітоз
- •Блідий (блідоплямистий) аскохітоз
- •Темний (темноплямистий) аскохітоз
- •Зливний аскохітоз
- •Антракноз квасолі
- •Ботритиози
- •Пероноспороз
- •Борошниста роса
- •Біла гниль
- •2. Бактериальні хвороби.
- •Крупна плямистість, або бактеріальний опік
- •Дрібна, або штрихувата (смугаста) плямистість
- •Бактеріальний рак
- •Кутаста плямистість, або бактеріальний опік
- •Бактеріальне в'янення
- •Пустульний бактеріоз, або бородавчастість
- •Бактеріоз квасолі
- •Бура плямистість квасолі
- •3. Вірусні хвороби.
- •Звичайна мозаїка
- •Деформуюча мозаїка
- •Зморшкувата мозаїка сої
- •Жовта мозаїка сої
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 5 Хвороби соняшника.
- •Особливості біології збудників найпоширеніших хвороб соняшника
- •Грибні хвороби.
- •Біла гниль (Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Вагу)
- •Сіра гниль (Botrytis cinerea Pers.-.Fr.)
- •Іржа (Риссіпіа helianthi Schw.)
- •Вертицильоз
- •Фомопсис
- •Суха гниль кошиків
- •2.Бактеріальні хвороби.
- •3.Вірусні хвороби
- •4.Вовчок соняшниковий
- •Питання для самоконтролю
Коренева гниль
Коренева гниль проявляється на озимій і ярій пшениці, ячмені, інколи на інших зернових колосових злаках.
Кореневі гнилі уражують первинні і вторинні корені, підземне міжвузля і основу стебла. Внаслідок цих уражень можлива загибель сходів, відмирання продуктивних стебел і білоколосиця.
Збудником кореневої гнилі є гриби родини Fusariurn, Helminthosporiurn sativum (на ячмені часто і Helminthosporium gramineum), а також Ophiobolus graminis та Cercosporella herpotrichoides.
Кореневі гнилі, що викликаються грибом Helminthosporium sativum. Загниває коренева система, уражується основа стебла, внаслідок чого відмирають продуктивні стебла у фазу цвітіння і молочної стиглості.
На уражених стеблах зерно в .колосках недорозвинене. На вигляд воно щупле, вага 1000 зернин ледве досягає 8—12 г. При ураженні 5—10% рослин втрати врожаю становлять 3,5—7%.
Інфекція Н. sativum може бути занесена зараженим зерном і зберігатися у ґрунті. Гриб розвивається при температурі 6—37° (оптимум 22—26°) і відносній вологості ґрунту 40—80%. А прояви хвороби на рослинах і загибель продуктивних стебел частіше спостерігаються при нестачі або значному коливанні вологи в ґрунті.
Збудники кореневої гнилі з родини Fusariurn (F. avenaceum, F. graminearum, F. culmorum та ін.) у великій кількості містяться на ослаблених рослинах. Внаслідок різкого коливання вологи, утворення кірки ґрунту та інших факторів вони легко оселюються тут. Гриб починає розвиватись і проникає в корені рослин при підвищеній вологості ґрунту навесні.
Фузаріозні кореневі гнилі зумовлюють не тільки відмирання продуктивних стебел, а й зменшення довжини їх, щуплість зерна і пустоколосицю.
Ураження кореневої системи злаків Ophiobolus graminis І Сегcosporella herpotrichoides виявлено в областях з надмірною вологістю. При ураженні О. graminis коренева система рослин темніє, загниває і відпадає біля вузла кущення. Основа стебла чорніє і під піхвою першого нижнього листка утворюється скупчення буруватого міцелію з великою кількістю перитеціїв, що виступають на поверхню. Рослини погано кущаться, під час цвітіння в'яне листя і відмирають продуктивні стебла, а в колосі стебел, які не відмирають, зерно утворюється дуже щупле або зовсім не формується, проявляється білоколосиця.
Гриб О. graminis належить до сумчастих грибів порядку Sphaeriales.
Сумки з сумкоспорами в перитеціях формуються восени, але фізіологічно дозрівають навесні, коли і відбувається зараження рослин. На міцелії також можуть формуватися хламідоспори, які зимують, а навесні проростають і заражають рослини.
Гриб О. graminis добре розвивається при підвищеній вологості і температурі від 4 до 33° (оптимум 19—24°).
Фузаріоз колоса
Захворювання відмічається на пшениці, житі, ячмені та інших колосових культурах у вологі роки з пониженою температурою у другій половині вегетаційного періоду, коли подовжуються строки достигання хлібів.
Хворі колоски спочатку стають блідими з рожевим відтінком. Потім на лусочках їх з'являються блідо-рожеві, оранжево-червоні або червонуваті подушечки, які поступово зливаються і утворюють суцільний наліт, що іноді нагромаджується на верхівці колоса або розміщується на всій його поверхні. Іноді червонуваті подушечки утворюються і на зерні.
Збудниками хвороби є несправжні гриби роду Fusarium (порядку Acervulales), але найчастіше F. graminearum і F. avenaceum.
До моменту достигання хлібів гриби утворюють міцелій і конідіальне спороношення у вигляді червонуватих подушечок не тільки на колосках і зернах, а й на піхвах листків, вузлах і навіть біля основи стебла. Гриб F. graminearum поширений переважно у більш південних районах СРСР. Його конідіальне спороношення рихле, невиразно окреслене, блідо-рожевого або червонувато-оранжевого кольору, іноді з більш яскравою каймою подушечок.
Інколи F. graminearum утворює рожеві, або темно-червоні склероції і небагато хламідоспор. Поширюється F. graminearum конідіями і сумкоспорами, які розносяться дощем, комахами і вітром.
Уражуючи колоски, міцелій F. graminearum часто проникає в зерно, викликаючи в ньому глибокі зміни. Доведено, що при слабкому ураженні зерна міцелій розміщується в перикарпії або в оболонці зерна; при більшому ураженні він проникає в алейроновий шар, де розщеплює білкові запаси зерна з виділенням NH3 та інших токсичних речовин.
Вживання хліба, випеченого з борошна дуже ураженого зерна, може спричинитись до захворювання, внаслідок якого уражується малий мозок і людина втрачає рівновагу. Тому ураження хлібів F. graminearum називають «п'яним хлібом». Проте порушення рівноваги спостерігається при слабкому ураженні організму. Можливі також розлад травлення, блювота, дрижання, втрата працездатності, а інколи корчі і смерть. Уражується організм не тільки людини, а й тварин.
F. avenaceum поширюється за допомогою конідій, які розносяться дощем, комахами і вітром.
Посилений розвиток фузаріозного ураження колоса спостерігається при підвищеній вологості і температурі повітря 28—30°, хоч гриби можуть проростати і при 3 - 8°.
Гриби роду Fusarium мають сапрофітні властивості, можуть поширюватися і проростати на вологому зерні під час його зимового зберігання.
Внаслідок утворення надмірної кількості міцелію спостерігається склеювання зерна в міцні грудочки.
Джерелом інфекції фузаріозу можуть бути уражені рештки рослин пшениці, ячменю і кукурудзи.
При проростанні зерна міцелій фузаріозних грибів може проникати в стебла і розвиватися в них, але не в провідній системі.
Заходи боротьби. Збирання зерна насіння із здорових ділянок, а також своєчасне збирання врожаю і сушіння зерна з доведенням його вологості до 13 - 14%.