Аскохітоз

Аскохітоз. Збудниками хвороби є гриби роду Asсoсhyta Lib., Hа горосі А. pisi Lib., A. pinodes Jones, A. pinodolla Jones, A, psendopinodella Bond. Mond. et Wassil, A. sojaecola abr; квасолі — A. phaseolorom Sass., A, boltschauseri Sacc; кормових бобах - A. fabae Speg; сочеииці A. arvicola syb., нуті — A. rabiei Lib.

Уражаються всі зернобобові культури і багаторічні бобові трави, але найбільш типове виявлення хвороби спостерігається на горосі. Проявляється впродовж усього вегетаційного періоду на листках, стеблах, бобах і насінні у вигляді плям різноманітної форми, забарвлення і конфігурації з пікнідами Залежно від збудників відомі три види аскохітозу гороху: блідий (блідоплямистий), темний (темноплямистий) і зливний.

Блідий (блідоплямистий) аскохітоз

Уражуються найчастіше боби, рідше — листя, черешки і стебла. На листках і бобах з'являються круглі або овальні, діаметром 8—10 мм, світло-каштанові або жовті, більш світлі в центрі плями з темною облямівкою і численними пікнідами у вигляді чорних крапок. На стеблах і черешках плями видовжені, занурені в тканину. Уражені молоді боби недорозвиваються, листя засихає, стебла ламаються. Збудник проникає в насіння, воно набуває світло-жовтого забарвлення, стає зморшкуватим.

Збудник хвороби — гриб Ascochyta pisi Lib. з класу Deuteromycetes, порядку Sphaeropsidales. Він утворює темно-коричневі діаметром до 2-10 мкм пікніди з безбарвними, продовгуватими, часто нерівнобокими, злегка зігнутими, з однією перегородкою і перетинкою, розміром 8,5— 19x2,5—6,0 мкм пікноспорами (рис. 4.2, в, г).

У період вегетації гриб поширюється пікноспорами. Зберігається на уражених рослинних рештках пікнідами і грибницею в насінні.

Темний (темноплямистий) аскохітоз

Уражаються листя, черешки, стебла і боби. На листках плями спочатку дрібні у вигляді коричневих крапок, а згодом досягають 5—10 мм в діаметрі. Вони завжди темні в центрі і світлі по краях. На стеблах плями спочатку у вигляді коричневих смужок, які згодом перетворюються у видовжені бурі смуги. На бобах плями темно-бурі, опуклі. На поверхні плям формуються нечисленні, розміщені по всій поверхні плям, пікніди, а на засихаючих рослинах — перитеції патогену. Уражене насіння має чітко виражені темні округлі плями. Уражене насіння є причиною аскохітозної гнилі сходів.

Збудник хвороби—гриб Ascochyta pinodes L. К. Jones з класу Deuteromycetes, порядку Sphaeropsidales (див. аскохітозна коренева гниль).

Зливний аскохітоз

Проявляється на листках і стеблах у вигляді округлих або злегка видовжених світлозабарвлених, з темною облямівкою плям, які часто зливаються, утворюючи суцільні ураження великих розмірів. У центрі плям формуються пікніди у вигляді чорних крапок.

Збудник хвороби — гриб Ascochyta pisicola Sacc. з класу Deuteromycetes, порядку Sphaeropsidales. Він утворює кулясті, злегка втоплені в уражену тканину, діаметром 100—210 мкм пікніди з безбарвними, одно- або двоклітинними, розміром 9,5—12x3—3,5 мкм пікноспорами.

У період вегетації гриб поширюється пікноспорами. Зберігається пікнідами на рослинних рештках і грибницею в насінні.

Аскохітоз сої.

Хвороба проявляється впродовж усієї вегетації. Уражаються всі надземні органи рослин. Перші ознаки хвороби з'являються на сім'ядолях у вигляді темно-коричневих плям, які згодом перетворюються у виразки. На листках утворюються округлі, до 1 см в діаметрі, сірі, з бурою облямівкою плями, які іноді зливаються, розростаються і набувають видовженої форми. На стеблах плями темні, видовжені, часто спостерігається розщеплення ураженої частини стебла на поздовжні смуги. Стулки уражених бобів знебарвлюються, трухлявіють, зерно або не утворюється, або трухляве. На плямах утворюється велика кількість пікнід у вигляді темно-бурих крапок.

Збудник хвороби — гриб Ascochyta sojaecola Abramov з класу Deuteromycetes, порядку Sphaeriales.

У період вегетації гриб поширюється пікноспорами. Зберігається на уражених рештках рослин і насінні грибницею і пікнідами.

Шкода від ураження хворобою полягає у зниженні врожаю зерна до 15—20 %, погіршенні посівних якостей насіння.

Розвитку аскохітозу сприяють опади, висока вологість і підвищена температура повітря. Основні джерела інфекційного початку — насіння та рослинні рештки.

Заходи захисту. Своєчасне збирання врожаю, видалення з поля післяжнивних решток, завчасне протруювання насіння. Сівба в оптимальні строки неураженим насінням.