- •Лабораторна робота № 1 загальні відомості про хвороби рослин, що визиваються патогенними мікроорганізмами
- •1. Осносні типи прояву хвороб
- •Для встановлення кінцевого діагнозу хвороби використовують слідуючи методи.
- •Основні типи прояву хвороб рослин
- •2. Віруси і мікоплазмові організми - збудники хвороб рослин
- •3.Бактерії - збудники хвороб рослин
- •4. Актиноміцети - збудники хвороб рослин.
- •Грибниця і її видозміни
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 2 Хвороби хлібних злаків
- •І. Грибні
- •Летюча сажка
- •Сажка ячменю
- •Бура іржа пшениці
- •Жовта іржа злаків
- •Борошниста роса
- •Гельмінтоспоріози злаків
- •Чорний зародок
- •Коренева гниль
- •Фузаріоз колоса
- •Септоріоз
- •Іі. Бактеріальні хвороби
- •Чорний плямистий бактеріоз
- •Бурий, або червоний, бактеріоз вівса
- •Ііі. Вірусні хвороби злаків
- •Мозаїка пшениці
- •Смугаста мозаїка пшениці
- •Жовта карликовість ячменю
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 3 Хвороби кукурудзи
- •1.Грибні хвороби кукурудзи Пухирчаста сажка
- •Летюча сажка
- •Диплодіоз (суха гниль)
- •Іржа кукурудзи
- •Бура плямистість (гельмінтоспоріоз)
- •Почорніння судинних пучків (цефалоспоріоз)
- •Стеблові і кореневі гнилі
- •2. Хвороби качанів та насіння.
- •3. Бактеріальні хвороби кукурудзи
- •Вірусні хвороби кукурузи
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 4 Хвороби зернових бобових культур.
- •Особливості біології збудників найпоширеніших хвороб зернових бобових культур
- •Грибні хвороби.
- •Ризоктоніозна коренева гниль
- •Аскохітозна гниль
- •Фузаріоз
- •Аскохітоз
- •Блідий (блідоплямистий) аскохітоз
- •Темний (темноплямистий) аскохітоз
- •Зливний аскохітоз
- •Антракноз квасолі
- •Ботритиози
- •Пероноспороз
- •Борошниста роса
- •Біла гниль
- •2. Бактериальні хвороби.
- •Крупна плямистість, або бактеріальний опік
- •Дрібна, або штрихувата (смугаста) плямистість
- •Бактеріальний рак
- •Кутаста плямистість, або бактеріальний опік
- •Бактеріальне в'янення
- •Пустульний бактеріоз, або бородавчастість
- •Бактеріоз квасолі
- •Бура плямистість квасолі
- •3. Вірусні хвороби.
- •Звичайна мозаїка
- •Деформуюча мозаїка
- •Зморшкувата мозаїка сої
- •Жовта мозаїка сої
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 5 Хвороби соняшника.
- •Особливості біології збудників найпоширеніших хвороб соняшника
- •Грибні хвороби.
- •Біла гниль (Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Вагу)
- •Сіра гниль (Botrytis cinerea Pers.-.Fr.)
- •Іржа (Риссіпіа helianthi Schw.)
- •Вертицильоз
- •Фомопсис
- •Суха гниль кошиків
- •2.Бактеріальні хвороби.
- •3.Вірусні хвороби
- •4.Вовчок соняшниковий
- •Питання для самоконтролю
Сіра гниль (Botrytis cinerea Pers.-.Fr.)
Сіра гниль . Збудник - гриб Botrytis cinerea Prs. Поширена в усіх зонах, де вирощують соняшник, але найбільш шкодочинна при ураженні кошиків. Патогенні властивості збудника проявляються в зонах достатнього зволоження, де часто спостерігається пліснявіння висіяного насіння і сходів, а також їх в'янення і загибель (частіше у фази сім'ядольних і 1 -2 пари справжніх листків) через ураження гниллю кореневої системи, особливо на полях ранніх строків сівби. По мірі росту рослини патоген уражує стебло та листя: частіше збудник сірої гнилі уражує прикореневу частину стебла. На інфікованому місці через 3-4 доби з'являються бурі плями, стебло вище ураження в'яне, поникає, рослини набувають темно-бурого кольору і всихають. Ураження сірою гниллю кошиків відбувається у фазі пожовтіння при рясних опадах і прохолодній погоді. На тильному боці уражених кошиків з'являються темно-бурі маслянисті плями. Тканини під ними розм'якшуються, гриб поширюється в тканинах кошика, проникає в насіннєву оболонку і ядро сім'янки. Згодом хвороба охоплює весь кошик, що загниває і. розпадається на окремі частини.
В залежності від періоду ураження кошика насіння або не утворюється, або має знижені посівні та технологічні якості. Чим раніше відбулося зараження, тим інтенсивніше уражується насіння
Характерною ознакою ураження збудником сірої гнилі є попелясто-сірий наліт міцелію, який являє собою конідіальне спороношення гриба.
Утворюється наліт на уражених тканинах за умов вологої (оптимальною є 95-98% відносної вологості повітря) і прохолодної погоди (+17. ..+25°С).
Конідії розповсюджуються повітряними потоками та комахами на значні відстані і перезаражують рослини. Проростають конідії за наявності крапельної вологи при +2...+30°С. В посушливі періоди конідії можуть зберігати життєздатність кілька місяців, що сприяє їх накопиченню впродовж вегетаційного періоду у великій кількості. При зниженні температури (до +4...+14 С) серед конідіального нальоту формуються чорні неправильної форми з бородавчастою поверхнею склероції розміром 2-7 мм, які зимують у грунті на глибині до 5 см, а навесні проростають міцелієм з конідіальним спороношенням.
Факторами, що сприяють ураженню рослин у фазі сходів та поширенню хвороби на кошиках в період їх пожовтіння є надмірні опади та знижена температура повітря (в межа = +14...+16°С). Джерелами інфекції є уражене насіння, рослинні рештки та грунт.
Заходи захисту такі самі, як і проти білої гнилі.
Іржа (Риссіпіа helianthi Schw.)
Хвороба поширена в усіх районах вирощування соняшнику. Гриб уражує надземні органи рослин, частіше всього листя. Високий розвиток хвороби спостерігається в другій половині літа, а іноді в кінці вегетації.
Іржу соняшника викликає базидіальний гриб Puccinia helianthi порядку Uredinales. Усі стадії розвитку гриба відбуваються на соняшнику. У зв'язку з тим, що стадії розвитку патогену досить різноманітні, то форми прояву хвороби неоднакові.
Перші симптоми захворювання, які мають вигляд жовто-оранжевих опуклих плям, з'являються на сім'ядолях або гіпокотилі сходів падалиці. З верхнього боку листків на плямах утворюються кулясті спермогонії, а з нижнього боку - дрібні оранжеві ецидії, які щільно прилягають одне до одного. Ця фаза розвитку хвороби відмічається, як правило, на падалиці.
Після зараження соняшнику ецидіоспорами на нижньому боці листків розвиваються іржаво-коричневі подушечки - уредопустули з одноклітинними округлими уредоспорами. Впродовж вегетаційного періоду гриб може давати декілька поколінь уредоспор, це підсилює розвиток хвороби, особливо під час цвітіння і формування насіння. Уредоспори досить стійкі проти несприятливих умов і можуть зберігати життєздатність до 6 місяців.
Наприкінці вегетації рослин на листках, частіше з нижнього боку, розвиваються темно-коричневі теліопустули з еліпсоїдальними, яйце- або булавоподібними теліоспорами, на довгих безбарвних ніжках. Під час збирання теліоспори попадають в грунт, де можуть зберігатися в рослинних рештках.
Навесні теліоспори проростають і з кожної клітини утворюється невеликий безбарвний паросток - базидія, на якому розвиваються чотири безбарвних базидіоспори. Вони дуже легко розносяться вітром і, потрапивши на молоді рослини соняшнику, заражають їх.
Поширенню хвороби сприяють температура повітря в межах+18.. .+20°С і підвищена вологість.
Шкодочинність іржі полягає насамперед у зменшенні асиміляційної поверхні листків, втраті частини поживних речовин на розвиток та формування спороношення гриба, що призводить до передчасного усихання листків, і в результаті до зниження урожаю та погіршення його якості (лушпинність збільшується, а олійність зменшується). При середньому та сильному ступені ураженості рослин іржею зменшується розмір кошика на 7,5-16%, врожай насіння - на 14-38%, маса 1000 насінин-на 10-19%, вміст олії-на 4-12%
Заходи боротьби. Знищення пророслої падалиці соняшника і бур'янів,пожнивних решток. Глибока зяблева оранка. Старанне очищення насіння від рослинних домішок при підготовці до висівання. Введення правильної багатопільної сівозміни. Заборона висівати соняшник по соняшнику. Вирощування стійких сортів.