Сіра гниль (Botrytis cinerea Pers.-.Fr.)

Сіра гниль . Збудник - гриб Botrytis cinerea Prs. Поширена в усіх зонах, де вирощують соняшник, але найбільш шкодочинна при ураженні кошиків. Патогенні властивості збудника проявляються в зонах достатнього зволоження, де часто спостерігається пліснявіння висіяного насіння і сходів, а також їх в'янення і загибель (частіше у фази сім'ядольних і 1 -2 пари справжніх листків) через ураження гниллю кореневої системи, особливо на полях ранніх строків сівби. По мірі росту рослини патоген уражує стебло та листя: частіше збудник сірої гнилі уражує прикореневу частину стебла. На інфікованому місці через 3-4 доби з'являються бурі плями, стебло вище ураження в'яне, поникає, рослини набувають темно-бурого кольору і всихають. Ураження сірою гниллю кошиків відбувається у фазі пожовтіння при рясних опадах і прохолодній погоді. На тильному боці уражених кошиків з'являються темно-бурі маслянисті плями. Тканини під ними розм'якшуються, гриб поширюється в тканинах кошика, проникає в насіннєву оболонку і ядро сім'янки. Згодом хвороба охоплює весь кошик, що загниває і. розпадається на окремі частини.

В залежності від періоду ураження кошика насіння або не утворюється, або має знижені посівні та технологічні якості. Чим раніше відбулося зараження, тим інтенсивніше уражується насіння

Характерною ознакою ураження збудником сірої гнилі є попелясто-сірий наліт міцелію, який являє собою конідіальне спороношення гриба.

Утворюється наліт на уражених тканинах за умов вологої (оптимальною є 95-98% відносної вологості повітря) і прохолодної погоди (+17. ..+25°С).

Конідії розповсюджуються повітряними потоками та комахами на значні відстані і перезаражують рослини. Проростають конідії за наявності крапельної вологи при +2...+30°С. В посушливі періоди конідії можуть зберігати життєздатність кілька місяців, що сприяє їх накопиченню впродовж вегетаційного періоду у великій кількості. При зниженні температури (до +4...+14 С) серед конідіального нальоту формуються чорні неправильної форми з бородавчастою поверхнею склероції розміром 2-7 мм, які зимують у грунті на глибині до 5 см, а навесні проростають міцелієм з конідіальним спороношенням.

Факторами, що сприяють ураженню рослин у фазі сходів та поширенню хвороби на кошиках в період їх пожовтіння є надмірні опади та знижена температура повітря (в межа = +14...+16°С). Джерелами інфекції є уражене насіння, рослинні рештки та грунт.

Заходи захисту такі самі, як і проти білої гнилі.

Іржа (Риссіпіа helianthi Schw.)

Хвороба поширена в усіх районах вирощування соняшнику. Гриб уражує надземні органи рослин, частіше всього листя. Високий розвиток хвороби спостерігається в другій половині літа, а іноді в кінці вегетації.

Іржу соняшника викликає базидіальний гриб Puccinia helianthi порядку Uredinales. Усі стадії розвитку гриба відбуваються на соняшнику. У зв'язку з тим, що стадії розвитку патогену досить різноманітні, то форми прояву хвороби неоднакові.

Перші симптоми захворювання, які мають вигляд жовто-оранжевих опуклих плям, з'являються на сім'ядолях або гіпокотилі сходів падалиці. З верхнього боку листків на плямах утворюються кулясті спермогонії, а з нижнього боку - дрібні оранжеві ецидії, які щільно прилягають одне до одного. Ця фаза розвитку хвороби відмічається, як правило, на падалиці.

Після зараження соняшнику ецидіоспорами на нижньому боці листків розвиваються іржаво-коричневі подушечки - уредопустули з одноклітинними округлими уредоспорами. Впродовж вегетаційного періоду гриб може давати декілька поколінь уредоспор, це підсилює розвиток хвороби, особливо під час цвітіння і формування насіння. Уредоспори досить стійкі проти несприятливих умов і можуть зберігати життєздатність до 6 місяців.

Наприкінці вегетації рослин на листках, частіше з нижнього боку, розвиваються темно-коричневі теліопустули з еліпсоїдальними, яйце- або булавоподібними теліоспорами, на довгих безбарвних ніжках. Під час збирання теліоспори попадають в грунт, де можуть зберігатися в рослинних рештках.

Навесні теліоспори проростають і з кожної клітини утворюється невеликий безбарвний паросток - базидія, на якому розвиваються чотири безбарвних базидіоспори. Вони дуже легко розносяться вітром і, потрапивши на молоді рослини соняшнику, заражають їх.

Поширенню хвороби сприяють температура повітря в межах+18.. .+20°С і підвищена вологість.

Шкодочинність іржі полягає насамперед у зменшенні асиміляційної поверхні листків, втраті частини поживних речовин на розвиток та формування спороношення гриба, що призводить до передчасного усихання листків, і в результаті до зниження урожаю та погіршення його якості (лушпинність збільшується, а олійність зменшується). При середньому та сильному ступені ураженості рослин іржею зменшується розмір кошика на 7,5-16%, врожай насіння - на 14-38%, маса 1000 насінин-на 10-19%, вміст олії-на 4-12%

Заходи боротьби. Знищення пророслої падалиці соняшника і бур'янів,пожнивних решток. Глибока зяблева оранка. Старанне очищення насіння від рослинних домішок при підготовці до висівання. Введення правильної багатопільної сівозміни. Заборона висівати соняшник по соняшнику. Вирощування стійких сортів.