Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фітопат часть 1 Документ Microsoft Word.doc
Скачиваний:
22
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
638.46 Кб
Скачать

Біла гниль (Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Вагу)

Біла гниль одна з найбільш розповсюджених хвороб соняшнику в Україні. Часто її розвиток набуває характеру епіфітотії, особливо у районах зі значною кількістю опадів і в роки з частими опадами. Збудник хвороби поліфаг і може спричиняти захворювання багатьох видів рослин, але соняшник уражується білою гниллю найчастіше. Значного поширення в останні роки хвороба набула через збільшення посівних площ під соняшником і порушення рекомендованих сівозмін, що сприяло накопиченню і розповсюдженню інфекції.

За сприятливих для збудника умов біла гниль уражує рослини соняшнику в будь-якій фазі їх розвитку - від сходів до повної стиглості, але частіше проявляється на рослинах в фазах цвітіння-достигання. Симптоми прояву хвороби на вегетативних органах залежать від періоду зараження і фази розвитку рослин.

Збудником захворювання є гриб Sclerotinia sclerotiorum, який належить до сумчастих грибів порядку Helotiales. Він уражує тютюн, кукурудзу, буряки, моркву та багато інших культур. Зимує у формі склероцію. Навесні на склероціях, які знаходяться на поверхні грунту формуються лійкоподібні плодові тіла - апотеції, з яких вітром та комахами розносяться аскоспори (джерело первинного інфікування молодих рослин). Склероції, які знаходяться в грунті глибше 3 см, частково проростають міцелієм. Впродовж вегетації патоген розповсюджується шматочками міцелію, що уражують рослини за умов підвищеної вологості і температури в межах + 18...+26°С. Звичайно проростання склероціїв з утворенням сумок із сумкоспорами триває ЗО—38 днів із початку весняних польових робіт. Від початку зараження до проявлення хвороби проходить 7-10 діб.

Проростати склероції можуть протягом весни і літа, отже, і зараження рослин може відбуватися протягом всієї вегетації їх.

Поширення білої гнилі від рослини до рослини можливе і за допомогою грибниці.

Джерелом інфекції є уражені залишки рослин із склероціями, насіння з склероціями або з домішкою їх і ґрунт з-під ураженої хворобою рослини, оскільки в ньому можуть зберігатися склероції, які обпали. Найінтенсивніше проявляється захворювання у вологі теплі роки і має три форми прояву

Ураження рослин у фазі сходів відбувається при контакті коріння зі склероціями збудника в грунті в умовах підвищеної вологості та низьких температурах впродовж 15-20 діб після сівби, що уповільнює розвиток рослин і сприяє ураженню гниллю. У фазі 4-6 пар справжніх листків стебло уражених рослин стає бурим знизу доверху з наступним відмиранням тканини та усиханням листків. Хвороба звичайно проявляється утворенням білого повстяного (хлопьевидного) нальоту на сім'ядолях, листках і біля основи стебла. Верхня частина стебла поникає, листки в'януть.

При викопуванні рослини виявляється білий повстяний наліт на поверхні коренів і між частинками ґрунту. Корені м'які і мокрі. Стебло рослини в місцях нальоту набуває бурувато-коричневого кольору. Пізніше корова тканина стебла руйнується і провідні пучки оголюються у вигляді тонких шнурочків. Таке стебло надламується, а вся рослина відмирає і всихає. На поверхні рослин виявляються темні або чорні щільної консистенції і різної форми утворення — склероцїї патогену. Такі самі утворення можна виявити і всередині стебла.

Стеблова форма хвороби з'являється у вигляді побуріння нижньої прикореневої, а пізніше і верхньої частини стебла. Симптоми хвороби відмічаються у вигляді бурих мокріючих плям з білим нальотом міцелію гриба при підвищеній вологості, а за посушливих умов на уражених стеблах з'являються безбарвні плями, що розміщуються концентричними колами. Листя, розташоване вище ураженої частини, в'яне та засихає. Згодом поверхневий шар стебла руйнується і оголяються провідні пучки, стебло розщеплюється на поздовжні смуги, розм'якшується та легко надламується, всередині стебла утворюються склероції. Вся рослина відмирає і всихає.

При ранньому ураженні стебла рослини гинуть і не утворюють кошиків.

Біла гниль досить часто проявляється і на кошиках соняшника. На тильному боці кошика з'являються біло-коричневі плями, тканина стає мокрою і легко продавлюється. Плями швидко збільшуються і часто охоплюють значну частину кошика. У місцях плям і на поверхні кошика з'являється білий повстяний наліт, що пронизує насіння. Часто між насінням і в насінні утворюються чорні склероції. Нерідко між насінням вони мають вигляд грат (решіток).

Шкодочинність. У роки епіфітотійного розвитку гниль може спричинити загибель 80-100% рослин соняшнику. Уражена рослина у молодому віці гине, а в більш пізній період, хоч і утворює насіння, але воно легковаге і містить значно менше жиру. Олія із насіння, в яких є домішка склероціїв, має гіркуватий присмак. Знижуються посівні якості та погіршуються товарні властивості насіння. .

Заходи боротьби. Забороняється сівба насінням соняшника з домішкою склероціїв або з склероціями всередині насіння. Додержання правильної сівозміни. Попередником соняшника може бути культура, яка не уражується білою гниллю. Видалення післязбиральних решток і глибока зяблева оранка: Знищення падалиці, оскільки рослини її можуть уражуватися в першу чергу і бути резерваторами інфекції. Протруювання насіння, щоб зменшити уражуваність рослин у перший період їх росту.