59.Громадянське суспільство і держава

Гром. сусп.- це сфера з розвинутим економ, культ., правовими і політ. відносинами між його членами, незалежне від держави, але взаємодіюче з нею утворення, об’єднання громадян з високим соц., економ., політ., культ., і мор. статусом, яке утв. разом з державою розвинуті правові відносини. Першим підійшов до ідеї гром. сусп. Платон в „Державі”. Ним обґрунтована думка, що найкраще задовол. люд. потреб вимагає розділу праці між членами політ. організованої співдружності. Саме пон. „гром. сусп.” з’явилося в17 ст. У Гоббса гром. сусп. розуміється як сусп. цивілізованих громадян. Перехід людства до стану цивілізованості вирішується у Г. в дусі Нового часу-як пробл. сусп. розв., який корегується державою, під якою розуміється гром. сусп., наповнене політ. суттю. Чітко проводить різницю між держ. і гром. сусп. В. Фон Гумбольдт. В пр. „Досвід встановлення меж держави”- три відмінності між держ. і гром. сусп.: 1) сист. націон., сусп. установ, які формуються знизу самими індивідами і сист. держ.інститутів; 2) природ. і заг. Право і позитивне право держави;3) Людина і громадянин. Вважав, що сама держ. діяльність повинна бути підкорена задоволенню інтересів і потреб людини. Гром. сусп.- амер. Томас Пейн„Права людини”- сусп. створюється нашими потребами, уряд-недоліками. Сусп. в будь-якому становищі-благо, уряд-необхідне зло. Відстоював право народу на знищення політ. ладу. Ідея націон. суверенної держ.- всезаг. мир, цивілізація і торгівля. Тема більш жорсткого держ. регулювання проти громад. сусп. у І. Бентама, Ж.Сісманді, Штейна. По Канту гром. сусп. базується на таких апріорних принципах: 1)свободі кожного члена сусп. як людини; 2)рівності його з кожним іншим як підданого; 3) самостійності кожного члена спільноти як громадянина. За цих умов принципи гром. сусп. дають спрямованість правовій базі держави. Гром. сусп., підкреслює Гегель, виступає не як атомістичне розпорошене на одиничних осіб і зібране на миттєвість лише для одиничного акту без подальшого зв’язку , а як розчленоване на вже раніше конституційовані товариства, общини і корпорації, які т.ч. одержують політ. зв’язок. Гегель був одним з перших мислителів, які розгл. гром. сусп. як самостійне, окреме від держави утворення, однак все ж вваж., що грань, що розділяє їх умовна і відносна. Суч. досл. пробл. гром. сусп.(Шапіро, Геллнер, Ловелл, чол.-Боднар,) – його суті, місця та ролі в історії сходяться на ідеї, що гром. сусп. є дуже позитивним надбанням люд. історії, заг. люд. цінністю.На ньому лежить ф-ція забезпечення і захисту прав людини, гаранта політико-економ. стабільності сусп., засобу здійснення демократичних засад життя. Сьогодні в стосунках держави-гром. сусп. все більше стверджуються такі принципи як демократизм, гуманізм, справедливість, взаємна відповідальність, рівноправність, всебічне забезпечення прав і свобод людини і т. д. Гром. сусп. та держ. як зорганізовані утворення, задля О-та заради якого вони творяться-людини, повинні не лише співіснувати, але і плідно взаємодіяти. Побудова правової держ. на осн. гром. сусп. спроба вирішити одну з найважливіших проблем людства – співіснування людей у індивідуальній та колективній формах.