![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Світогляд як духовно-практичний феномен. Історичні типи світогляду() міфологія, релігія,філософія).
- •Предмет та функції філософії.
- •Структура та основні функції філософії
- •4. Філософія як світогляд і наука
- •Місце і роль філософії в системі культури
- •Філософія , наука, релігія
- •7. Античний атомізм
- •Вчення Платона про ідеї. Поняття ідеальної держави.
- •9. Філософія Аристотеля : матерія та форма
- •10. Основні ідеї середньовічної філософії
- •11. Раціоналізм та емпіризм філософії 17 ст.
- •12. Правові ідеї т.Гоббса та Дж. Локка
- •13. Основні ідеї філософії і.Канта
- •14. Поняття практики як специфічно людського способу освоєння світу
- •15. Антропологічний характер філософії л.Фейєрбаха
- •16. Діяльність як спосіб існування соціального
- •18. Проблема відчуження людини в марксистській філософії
- •19. Вчення з. Фрейда про несвідоме
- •22. Єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні
- •23. Поняття соціального в філософії
- •25. Взаємодія індивідуальної та суспільної свідомості
- •27. Суспільна природа свідомості
- •28. Поняття матеріального та ідеального буття.
- •29. Поняття діалектики . Принципи (закони) діалектики
- •30. Рівні та методи наукового пізнання
- •32. Проблема масової та елітарної культури
- •35. Єдність природи та суспільства. Філософський зміст екологічної проблеми
- •36. Суспільство та його структура
- •37. Основні принципи гносеології. Об’єкт та суб’єкт пізнання
- •38. Проблема свободи і відповідальності в сучасній філософії
- •39. Категорії рух і розвиток в філософії
- •40. Громадянське суспільство і держава.
- •41.Загальні риси екзистенціалізму
- •42.Проблема свободи і відповідальності в сучасній філософії
- •43. Проблема свободи і відповідальності у сучасній філософії
- •44.Пізнання як специфічна форма людського буття
- •45.Проблема ідеального у філософії
- •46.Проблема єдності та багатомірності історії
- •47.Рівні і методи наукового пізнання
- •47.Рінвні та методи наукового пізнання
- •48.Концепція діалектичного розвитку Гегеля.
- •49.Формаційний та цивілізаційний підходи до розгляду історії
- •50. Проблема руху, єдиного та множинного в античній філософії
- •51. Свідомість, мислення і мова
- •52.Поняття діалектики у філософії
- •53.Специфіка суспільних наук та гуманітарного пізнання
- •54. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання
- •55.Єдність чуттєвого та раціонального в пізнання
- •56. Головні ідеї і поняття сучасної філософської герменевтики
- •57. Проблема людини в період еллінізму (стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм)
- •58. Проблема ідеального в філософії.
- •59.Громадянське суспільство і держава
- •60.Поняття елітної і масової культури
- •61.Теорія як форма наукового пізнання.
- •62.Культура і цмвілізація
- •63. Філософський зміст категорії буття. Буття, сутність, існування
- •65.Антропоцентризм та гуманізм філософії Відродження
- •66.Категорії рух і розвиток у філософії
- •67. Концепція критичного раціоналізму к. Поппера
- •68. Критика схоластики та методологія науки в філософії Фр.Бекона
- •69. Філософські концепції історичного процесу
- •70. Людина, індивід, особистість. Аналіз понять
- •72. Свідомість і психіка. Структура свідомості
- •73.Основні ідеї Григорія Сковороди.
- •74. Демократія, свобода і відповідальність особи в сучасному суспільстві.
- •75. Суспільна природа свідомості
- •76.Основні ідеї філософії Просвітництва
27. Суспільна природа свідомості
Природа свідомості, яка має різноманітні форми свого прояву, особливого статусу набуває в суспільному характері свого існування. І якщо раніше мова йшла насамперед про індивідуальну свідомість, то зараз ітиметься про суспільну свідомість, яка в найбільш простому і загальному визначенні розглядається як відображення суспільного буття.
Суспільне буття розуміється як реальний процес життя людини, суспільства. Це не що інше, як природно облаш-тований стан співіснування, взаємозв'язку людей через організацію виробництва і відтворення людини. Суспільне буття — це також організація людиною сукупності системи відносин стосовно виробництва не тільки самої людини, а й умов її існування, особливо благ, необхідних для задоволення тілесних і духовних потреб та інтересів.
Суспільна свідомість є відображенням суспільного буття, системою суспільних ідей, теорій, соціальних почуттів, настроїв, ілюзій тощо. У зв'язку з цим прийнято констатувати, що суспільне буття визначає суспільну свідомість, бо перш ніж щось відображати, те, що відображається, має бути, існувати.
Проте й суспільна свідомість є проявом буття, реальністю в системі відносин "людина — світ". Отже, вона є проявом суспільного буття, реальністю в бутті, породженою людиною. А це дає підстави стверджувати, що суспільна свідомість є вищим проявом суспільного буття. Ця особливість виявляється передусім у тому, що суспільна свідомість, як і будь-який прояв свідомості, є творенням образу, згідно з яким організується життя людини і суспільства.
Таким чином, своєрідність суспільної свідомості полягає в тому, що вона є породженням суспільного буття, тому буття її визначає, і водночас суспільна свідомість є визначником, організатором зміни суспільного буття відповідно до потреб та інтересів людини і суспільства.
Суспільна свідомість — це сукупність, система почуттів, звичаїв, звичок, традицій, думок, ідеалів, ідей, теорій, які відображають суспільне буття і функціонують у суспільстві, скеровуючи, спрямовуючи життя суспільства у відповідному напрямі.
Сутністю суспільної свідомості є те, що, з одного боку, вона є відображенням суспільного буття, тобто має суб'єктивний характер виникнення, а з іншого — ця свідомість набуває статусу об'єктивної реальності, матеріалізується, тобто реально існує як надбання суспільства, яке має і позитивні, і негативні сторони свого існування, адже ідеального суспільства ніколи не було, немає і бути не може. Суспільна свідомість, як і будь-яке суспільне явище, має досить складну структуру, розгляд якої дає змогу зрозуміти не тільки її наповненість, багатство елементів, які її складають, а й осягнути її функціонування, зрозуміти важливість її впливу на гармонізацію відношення "людина — світ". У сучасній літературі стосовно структури суспільної свідомості є кілька точок зору. З нашого погляду, найбільш вдалою, такою, що синтезує багато інших, є розгляд структури суспільної свідомості "по вертикалі", тобто через виділення її основних рівнів, та по "горизонталі" — через виділення форм існування.