- •Маурер в. М.
- •Передмова
- •1. Загальні відомості та основи організації розсадника
- •Етапи становлення деревного розсадництва
- •2. Заготівля і переробка лісонасіннєвої сировини
- •1.3. Основи організаційно-господарського облаштування декоративних розсадників
- •1.3.1. Структура розсадників
- •Розмірів розсадника та обсягів виробництва;
- •Спеціалізації розсадника та видового асортименту порід, що вирощуються;
- •Прийнятих технологій розмноження і вирощування садивного матеріалу.
- •Ділянці
- •1.3.2.Основи організації постійного розсадника
- •Вплив монокультури на вихід стандартних сіянців сосни звичайної на тимчасовому лісовому розсаднику Дзвінківського лісництва Боярської лдс
- •2.2 Сівозміни в розсадниках окремих грунтово-кліматичних зон
- •Сівозміни в розсадниках Полісся та північних районів Лісостепу (за п.Г. Кальним)
- •Сівозміни в розсадниках Лісостепу (за п.Г. Кальним)
- •Сівозміни в розсадниках Степу (за п.Г. Кальним)
- •Сівозміни в зрошуваних розсадниках Степу (за п.Г. Кальним)
- •Питання для самоконтролю:
- •3.Обробіток грунту
- •3.1. Теоретичні основи обробітку грунту
- •Обробіток грунту (ог)
- •В полях прийнятих сівозмін
- •Основний обробіток грунту (оог)
- •Рекомендована глибина основного обробітку грунту, см
- •3.2.Первинне освоєння площ відведених під розсадник
- •3.3 Основний обробіток грунту в полях прийнятих сівозмін.
- •3.4. Передпосівний та передсадивний обробіток грунту
- •Питання для самоконтролю:
- •4. Застосування добрив в розсадниках
- •4.1.Агрохімічні основи застосування добрив
- •Оцінка ґрунтів розсадника за вмістом в них гумусу та доступних форм елементів мінерального живлення в поживній суміші (за п.Г. Кальним)
- •4.2. Види добрив та їх характеристика
- •4.2.1.Органічні добрива
- •Мінеральні добрива
- •4.2.2.Органомінеральні добрива (туки)
- •Основні мінеральні добрива та їх властивості.
- •Допустимі варіанти змішування добрив
- •4.2.4.Бактеріальні добрива
- •4.2.5.Хімічна меліорація ґрунтів
- •4.3. Розрахунок доз та система внесення добрив
- •Потреби тих чи інших рослин в поживних речовинах або оптимального вмісту елементів мінерального живлення в грунті (Еопт);
- •Фактичного вмісту (запасу) в грунті доступних для рослин елементів мінерального живлення (Ефакт).
- •Орієнтовні норми внесення добрив у розсадниках Полісся та північних районів Лісостепу на підзолистих, дерново-підзолистих і сірих лісових грунтах супіщаного та суглинкового складу (за п.Г.Кальним)
- •Орієнтовні норми внесення добрив у розсадниках Лісостепу на темно-сірих суглинкових та чорноземах вилугованих (за п.Г.Кальним)
- •Орієнтовні норми внесення добрив в зрошуваних розсадниках Степу на чорноземах та темно-каштанових грунтах (за п.Г.Кальним)
- •Питання для самоконтролю.
- •5. Зрошення культур у відкритому грунті
- •5.1. Загальні відомості
- •Об’єм пор в грунтах різного механічного складу та їх розподіл за розмірами (за Шефером і Шахтшабелем, 1992)
- •5.2.Види та способи зрошення в розсадниках
- •Рекомендовані параметри поливних борозен залежно від механічних властивостей ґрунтів
- •По борознам
- •Для зрошування дощуванням
- •5.3.Управління зрошенням
- •Максимальна водопоглинаюча здатність ґрунтів різного механічного складу
- •Допустимі верхня і нижня межі вологості ґрунту, % (шар ґрунту 0,3 м)
- •Орієнтовані норми зрошування (поливу) дощуванням в посівному відділенні розсадника на різних ґрунтах, м3/га
- •Рекомендовані терміни та орієнтовне число зрошень рослин в посівному відділенні залежно від їх вимогливості та фази розвитку
- •Питання для самоконтролю
- •6.1. Генеративне (насіннєве) розмноження деревних рослин (вирощування сіянців)
- •6.1.1.Репродуктивна здатність та види плодів дерев і чагарників
- •Вік вступу в пору плодоношення (насіннєношення) деревних рослин, років
- •6.1.2. Селекційний відбір деревних рослин і насаджень для заготівлі насіння
- •6.1.3. Достигання насіння, облік врожаю, заготівля, приймання та переробка насіннєвої сировини
- •Фрагмент шкали п. Раца з оцінки майбутнього врожаю деревних рослин за кількістю плодів (зав’язі) на 1 м гілки
- •Терміни дозрівання та збору плодів і насіння
- •6.1.4. Апробація посівних якостей, зберігання і транспортування насіння
- •Рекомендована для зберігання вологість насіння окремих деревних рослин
- •6.1.5. Підготовка насіння до висіву
- •Класифікація органічного спокою насіння деревних рослин (за м. Г. Ніколаєвою, 1979)
- •Питання для самоконтролю
- •6.2. Виробництво сіянців у відкритому ґрунті посівного відділення
- •6.2.1.Біоекологічні основи вирощування сіянців
- •6.2.2. Передпосівний обробіток ґрунту
- •6.2.3. Способи, види і схеми посіву
- •6.2.3. Строки сіяння, норми висіву та глибина загортання насіння
- •Вихід сіянців сосни при різних нормах висіву насіння
- •Норми висіву, глибина загортання та маса 1000 насінин основних деревних та чагарникових порід
- •6.2.4. Догляд за посівами до і після появи сходів
- •6.2.5. Особливості вирощування сіянців основних деревних порід у відкритому грунті
- •6.3. Вирощування сіянців у закритому ґрунті
- •Питання для самоконтролю
- •6.4. Вегетативне розмноження деревних рослин
- •6.4.1. Методи вегетативного розмноження
- •6.4.2. Розмноження не відділеними від рослин частинами
- •6.4.3. Розмноження відділеними від рослин частинами
- •6.4.4. Розмноження щепленням
- •1. Аблактування - щеплення зближенням двох кореневласних рослин.
- •2. Окулірування - щеплення однією брунькою (вічком).
- •3. Копулірування - щеплення живцем з 2-3 бруньками.
- •Мал. 6.31. Способи окулірування
- •Мал. 6.32. Копулювання живцем: 1 — просте; 2 — поліпшене
- •Мал. 6.35. Щеплення за кору
- •6.4.5 Мікроклональне розмноження деревних рослин.
- •Вибір рослини-донора, ізолювання експланта і отримання добре ростучої стерильної культури;
- •Мікророзмноження (максимальне отримання числа мериклонів);
- •Адаптація до субстрату та умов відкритого ґрунту.
- •Питання для самоконтролю:
- •7. Вирощування великомірного декоративного садивного матеріалу (саджанців, дерев) у відділі формування
- •7.1. Великомірний садивний матеріал та його класифікація
- •7.2. Види шкілок та загальні положення виробництва великомірного садивного матеріалу
- •Мал. 7.48. Схема розміщення саджанців з різним терміном вирощування в комбінованих шкілках
- •7.3.Основи агротехніки закладання декоративних шкілок та вирощування саджанців
- •7.4. Формування надземної частини та кореневої системи саджанців
- •7.4.1. Теоретичні основи обрізки деревних рослин
- •7.4.2. Особливості формування надземної частини чагарників
- •7.4.3. Особливості формування надземної частини саджанців дерев
- •7.5. Технологічні особливості виробництва великомірного садивного матеріалу окремих видів
- •7.5.1. Особливості вирощування саджанців для лісокультурних цілей
- •7.5.2.Особливості вирощування декоративних саджанців для озеленення та садово – паркового будівництва
- •7.5.3. Особливості вирощування щепленого садивного матеріалу
- •Підщепи та рекомендовані способи щеплення форм та сортів декоративних і плодових деревних рослин
- •7.5.4.Особливості вирощування дерев і чагарників архітектурних форм
- •Питання для самоконтролю
- •8.Виробництво садивного матеріалу із закритою кореневою системою
- •8.1. Загальні засади виробництва садивного матеріалу із закритою кореневою системою
- •1. Організаційні:
- •2. Агротехнічні:
- •3. Технологічні:
- •4. Економічні:
- •8.2.Види садивного матеріалу із закритою кореневою системою та технологічні особливості його виробництва
- •8.2.1.Класифікація садивного матеріалу та його основні ознаки
- •8.2.2.Технічні ознаки ємностей та контейнерів
- •Розмір та об’єм вітчизняних квадратних контейнерів “Квадра” для вирощування декоративного садивного матеріалу
- •8.2.3.Компоненти субстрату та вимоги до нього
- •Основні характеристики верхового і перехідного торфу (німецький стандарт 11 540, за Крюссманом,1997)
- •8.3. Технологічні особливості виробництва садивного матеріалу із закритою кореневою системою різного призначення
- •8.3.1. Загальні положення організації виробництва декоративного садивного матеріалу в контейнерній культурі
- •Питання для самоконтролю
- •9. Виробництво садивного матеріалу у маточному відділі
- •9.1. Призначення та структура відділу
- •Середній вихід живців з одного маточного дерева
- •9.3. Колекційне відділення розсадника та його значення
- •Питання для самоконтролю
- •10.Інвентаризація, викопування, зберігання і транспортування садивного матеріалу
- •10.1. Інвентаризація садивного матеріалу
- •10.2. Викопування та зберігання садивного матеріалу
- •10.3. Транспортування садивного матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •11. Планування, організація, облік і контроль якості робіт у розсадниках
- •11.1. Планування і організація робіт
- •11.2. Облік і технічне приймання виконаних робіт
- •11.3. Організація праці на розсаднику.
- •Питання для самоконтролю
- •1. Загальні відомості та основи організації розсадника....
- •4.1. Агрохімічні основи застосування добрив............................................
- •5. Зрошення культур у відкритому грунті….....................
- •6. Виробництво садивного матеріалу у відділі
- •6.1.1.Репродуктивна здатність та види плодів дерев і чагарників..
- •7. Вирощування великомірного декоративного
- •8.Виробництво садивного матеріалу із закритою
- •9. Виробництво садивного матеріалу у
- •10. Інвентаризація, викопування, зберігання і
- •11. Планування, організація, облік і контроль
- •Технологічна карта первинного освоєння під розсадник
- •Розділ 2. Вибір місця та організація території
Підщепи та рекомендовані способи щеплення форм та сортів декоративних і плодових деревних рослин
Прищепа (вид, форма) |
Підщепа (вид, форма) |
Спосіб і місце щеплення |
Робінія псевдоакація |
Робінія псевдоакація |
|
- пірамідальна |
|
Окулірування в зону кореневої шийки |
- куляста, червонолиста, плакуча |
|
Окулірування в крону на штамбі |
Береза повисла |
Береза повисла, береза пухнаста |
|
- поникла, розлога, різ-нолиста, червонолиста |
|
Окулірування в штамб про-ростаючою або сплячою брунькою |
Берест звичайний |
Берест звичайний |
|
- пірамідальний |
|
Окулірування в кореневу шийку |
- плакучий |
|
Копулювання живцем в штамб за кору |
- кулястий, червоно-листий, перистолистий, жовтий |
|
Окулірування в крону на штамбі |
Бобівник (мигдаль низький) |
Терен крупноплідний |
Щеплення в штамб весною, живцем в боковий розріз |
Бузок (сорти) |
Бузок звичайний |
Окулірування в кореневу шийку |
Бук звичайний |
Бук звичайний |
|
- пірамідальний та з різними особливостями листя |
|
Окулірування в кореневу шийку |
- плакучий |
|
Копулювання живцем за кору в штамб |
Верба |
Верба біла |
|
- плакуча і куляста |
|
Копулювання живцем за кору в штамб |
В’язи |
В’яз гладкий |
|
- пірамідальні, кулясті, з різним декоративним листям |
|
Тріангуляція 2-річним живцем; живцем з сідлом за кору, живцем в боковий розріз; в кореневу шийку або вище; IV-V місяць |
- плакучі |
|
Живцем за кору, IV-V міс. |
Гіркокаштан |
Гіркокаштан |
|
- з різним листям та пірамідальний |
|
Окулірування сплячим вічком в хрестоподібний розріз у місці річного кільця. В якості вічка використовуються верхівкові бруньки пагона |
- плакучий |
|
Щеплення живцем з верхівковою брунькою за кору в штамб |
Глід звичайний |
Глід звичайний |
|
- пірамідальний |
|
Окулірування сплячою брунькою в кореневу шийку |
- кулястий |
|
Копулювання живцем в штамб за кору |
Глід м’якуватий |
Глід м’якуватий |
|
- махровий розовий, білий і червоний |
|
Окулірування в штамб |
- глід темно-червоний |
|
Окулірування в штамб |
- плакучий |
|
Живцем в штамб за кору |
Горобина звичайна |
Горобина звичайна |
|
- плакуча |
|
Окулірування в штамб |
Горобина борошниста, золотиста |
Горобина звичайна |
Окулірування в кореневу шийку |
Горобина альпійська, тибетська |
Горобина звичайна |
Окулірування в крону |
Граб звичайний |
Граб звичайний |
|
- плакучий і кулястий |
|
Копулювання живцем за кору в штамб |
- інші форми |
|
Окулірування в кореневу шийку |
Груша |
Груша звичайна |
|
- плакуча і куляста |
|
Окулірування в штамб |
Дуб звичайний |
Дуб звичайний (4-5-річний) |
|
- пірамідальний |
|
Окулірування в кореневу шийку бруньками з пагонів 2-3 років |
- кулястий, плакучий, пурпуролистий |
|
Окулірування в штамб, за кордоном – копулювання; для щеплень беруть гілки 2-3 річного віку. Щеплення за кору без розрізу |
Катальпа |
Катальпа |
|
- всі форми |
|
Окулірування в хрестоподібний розріз |
Клен гостролистий |
Клен гостролистий |
|
- карликовий |
|
Окулірування в кореневу шийку |
- кулястий, різнолистий, пурпуролистий, Друмонда, Рейтенбаха і Швелера |
|
Окулірування в штамб в хрестоподібний розріз сплячою чи проростаючою брунькою або ранньовес-няне копулювання в штамб |
Клен явір |
Клен явір |
|
- пурпурний |
|
Окулірування в кореневу шийку |
- кулястий, плакучий |
|
Окулірування в штамб |
Клен сріблястий |
Клен сріблястий |
|
- плакучий |
|
Щеплення живцем за кору в штамб |
- розсіченолистий |
|
Окулірування в штамб |
- пірамідальний |
|
Окулірування в кореневу шийку |
Клен ясенелистий |
Клен ясенелистий |
|
- перистолистий |
|
Окулірування в штамб |
Липа дрібнолиста |
Липа дрібнолиста |
|
- пірамідальна, розрізно-листа, срібляста |
|
Окулірування в кореневу шийку |
- плакуча |
|
Окулірування в штамб |
Роза (сорти) |
Роза собача |
Окулірування в кореневу шийку і штамб |
Слива Піссарда |
Алича |
Окулірування в кореневу шийку |
Слива трьохлопатева |
Алича |
Окулірування а в кореневу шийку |
|
|
|
Хеномелес японський (для отримання штамбової форми) |
Груша звичайна |
Окулірування в штамб |
Шовковиця біла |
Шовковиця біла |
|
- куляста |
|
Окулірування в штамб |
- плакуча |
|
Щеплення живцем за кору на штамб |
- пірамідальна |
|
Окулірування в кореневу шийку |
Яблуня |
Яблуня лісова |
|
- плакуча |
|
Окулірування в штамб |
- пірамідальна |
|
Окулірування в кореневу шийку |
Яблуня Недзвецького |
Яблуня лісова |
Окулірування в штамб |
Ялина звичайна |
Ялина звичайна |
|
- колоновидна, золотиста, срібляста, змієвидна, повисла |
|
Щеплення в розщіп верхівковим живцем |
Ялина Енгельмана |
Ялина звичайна |
|
- срібляста і блакитна плакуча |
|
Щеплення в розщіп верхівковим живцем |
Ялина колюча |
Ялина звичайна |
|
- всі форми |
|
Щеплення в розщіп верхівковим живцем |
Ясень звичайний |
Ясень звичайний, ясень зелений |
|
- плакучий |
|
Щеплення живцем за кору на штамб |
- цільнолистий, пурпурно-жовтий, папоротелистий |
|
Окулірування в кореневу шийку |
- кулястий |
|
Окулірування або щеплення живцем за кору на штамб |
З метою створення кращих умов для зростання прищепи та підщепи дички після щеплення підгортають на висоту 10-12 см.
Через 10-15 днів після щеплення перевіряють приживлюваність трансплантованих прищеп (вічок, живців). Вічка, які прижилися, зберігають природне забарвлення, а їх листовий черешок при легкому натискуванні на нього пальцем відпадає. Водночас з перевіркою розгортають дички і в разі потреби послаблюють обв’язку.
Доокулірування невдало щеплених дичок проводять або одразу після перевірки сплячою брунькою, або ранньою весною наступного року – проростаючою. Навесні замість доокулірування іноді застосовують щеплення живцем у бічний зріз. Повторно окулірують дички з протилежного до першого щеплення боку ближче до кореневої шийки.
Для захисту прищеплених вічок від вимерзання дички на зиму підгортають (не підгортають тільки у районах з потужнім сніговим покривом і у розсадниках на важких ґрунтах).
Поле окулянтів однорічок або щеплених саджанців першого року вирощування. Навесні наступного року щеплені рослини розгортають. До початку сокоруху і набрякання бруньок верхню (над вічком) частину дичка зрізають. Зріз виконують під кутом 15– 30° до вічка, не залишаючи шипа. При такому вирощуванні щеплених саджанців відпадає потреба у вирізуванні шипа, яке пов’язане із значними витратами ручної праці. Досвід показує, що вирощування саджанців без шипа поліпшує і якість щепленого садивного матеріалу.
Навесні, з вічка трансплантованого в зону кореневої шийки, виростає пагін, який називають окулянтом. З метою надання окулянту вертикального напрямку, швидшого заростання рани і недопущення його виламування під час сильних вітрів, саджанці у міру їх росту підгортають за вегетаційний період 1–2 рази.
Догляд за окулянтами - однорічками як і за щепленими штамбовими саджанцями включає: розпушування ґрунту, знищення бур’янів, підживлення рослин добривами, заходи боротьби з шкідниками та грибковими хворобами, зрізування дикої порослі та пінцирування пагонів потовщення, які у окулянтів після обшморгування в зоні щтамбу з’являються вже на перший рік вирощування.
Окрім догляду за штамбом, у полі плодових і окремих декоративних окулянтів-одноліток починають закладати крону (сливи, абрикоса, черешні). Для цього після досягнення окулянтом висоти 60 – 80 см зрізають 10 – 15 см верхівки над добре сформованою брунькою. Пагони, що розвиваються на штамбі, вищипуються. У деяких плодових саджанців (вишня, персик) крону не закладають і формування її не проводять.
Поле окулянтів - дволіток або щеплених саджанців другого року вирощування. Основними роботами, які виконуються у цьому полі, крім перелічених раніше, є догляд за штамбом (пінцирування та видалення пагонів птовщення), закладання крони та її формування. При цьому враховують призначення саджанців (прийняту висоту штамба) та тип формування крони.
Для алейних і придорожніх посадок вирощують саджанці з висотою штамба 150 - 180 см і більше, а для створення садів – від 50 до 80 см або менше – залежно від виду підщепи. Якщо вирощують щеплені саджанці з кулястою і плакучою формою крони, щеплення здійснюють в штамб на висоті 1,8-2,2 м.
Формують крону, як правило, за типом одно - двоярусної або розріджено-ярусної крони. Першу з них закладають і формують у такий спосіб. Навесні, до початку сокоруху, вище штамба відраховують шість бруньок і над останньою зрізають вершинку, залишаючи шипик заввишки 5–6 см. Бруньки на шипику вищипують. З верхньої бруньки виростає пагін продовження, а з нижніх п’ятьох – бічні гілки першого ярусу крони. Для надання пагону продовження вертикального напрямку його підв’язують до шипика. При формуванні розріджено-ярусної крони перший ярус закладають з 3–4 скелетних гілок.
Щеплені форми чагарників. Серед щеплених форм листяних чагарників найбільш поширеним є розведення культурних сортів троянд і бузку. В меншій кількості щепленням розмножують інші види чагарників які мають садові форми і різновиди (глід, верба та ін.).Саджанці вирощують в кущовій або штамбовій формі. Саджанці кущової форми вирощують 2-3 роки, а штамбові саджанці 4-6 років. Підбираючи відповідну ротацію можна в одній сівозміні поєднувати вирощування кущових та штамбових форм саджанців, при цьому цикл вирощування перших буде повторюватись удвічі за одну ротацію сівозміни.