- •Маурер в. М.
- •Передмова
- •1. Загальні відомості та основи організації розсадника
- •Етапи становлення деревного розсадництва
- •2. Заготівля і переробка лісонасіннєвої сировини
- •1.3. Основи організаційно-господарського облаштування декоративних розсадників
- •1.3.1. Структура розсадників
- •Розмірів розсадника та обсягів виробництва;
- •Спеціалізації розсадника та видового асортименту порід, що вирощуються;
- •Прийнятих технологій розмноження і вирощування садивного матеріалу.
- •Ділянці
- •1.3.2.Основи організації постійного розсадника
- •Вплив монокультури на вихід стандартних сіянців сосни звичайної на тимчасовому лісовому розсаднику Дзвінківського лісництва Боярської лдс
- •2.2 Сівозміни в розсадниках окремих грунтово-кліматичних зон
- •Сівозміни в розсадниках Полісся та північних районів Лісостепу (за п.Г. Кальним)
- •Сівозміни в розсадниках Лісостепу (за п.Г. Кальним)
- •Сівозміни в розсадниках Степу (за п.Г. Кальним)
- •Сівозміни в зрошуваних розсадниках Степу (за п.Г. Кальним)
- •Питання для самоконтролю:
- •3.Обробіток грунту
- •3.1. Теоретичні основи обробітку грунту
- •Обробіток грунту (ог)
- •В полях прийнятих сівозмін
- •Основний обробіток грунту (оог)
- •Рекомендована глибина основного обробітку грунту, см
- •3.2.Первинне освоєння площ відведених під розсадник
- •3.3 Основний обробіток грунту в полях прийнятих сівозмін.
- •3.4. Передпосівний та передсадивний обробіток грунту
- •Питання для самоконтролю:
- •4. Застосування добрив в розсадниках
- •4.1.Агрохімічні основи застосування добрив
- •Оцінка ґрунтів розсадника за вмістом в них гумусу та доступних форм елементів мінерального живлення в поживній суміші (за п.Г. Кальним)
- •4.2. Види добрив та їх характеристика
- •4.2.1.Органічні добрива
- •Мінеральні добрива
- •4.2.2.Органомінеральні добрива (туки)
- •Основні мінеральні добрива та їх властивості.
- •Допустимі варіанти змішування добрив
- •4.2.4.Бактеріальні добрива
- •4.2.5.Хімічна меліорація ґрунтів
- •4.3. Розрахунок доз та система внесення добрив
- •Потреби тих чи інших рослин в поживних речовинах або оптимального вмісту елементів мінерального живлення в грунті (Еопт);
- •Фактичного вмісту (запасу) в грунті доступних для рослин елементів мінерального живлення (Ефакт).
- •Орієнтовні норми внесення добрив у розсадниках Полісся та північних районів Лісостепу на підзолистих, дерново-підзолистих і сірих лісових грунтах супіщаного та суглинкового складу (за п.Г.Кальним)
- •Орієнтовні норми внесення добрив у розсадниках Лісостепу на темно-сірих суглинкових та чорноземах вилугованих (за п.Г.Кальним)
- •Орієнтовні норми внесення добрив в зрошуваних розсадниках Степу на чорноземах та темно-каштанових грунтах (за п.Г.Кальним)
- •Питання для самоконтролю.
- •5. Зрошення культур у відкритому грунті
- •5.1. Загальні відомості
- •Об’єм пор в грунтах різного механічного складу та їх розподіл за розмірами (за Шефером і Шахтшабелем, 1992)
- •5.2.Види та способи зрошення в розсадниках
- •Рекомендовані параметри поливних борозен залежно від механічних властивостей ґрунтів
- •По борознам
- •Для зрошування дощуванням
- •5.3.Управління зрошенням
- •Максимальна водопоглинаюча здатність ґрунтів різного механічного складу
- •Допустимі верхня і нижня межі вологості ґрунту, % (шар ґрунту 0,3 м)
- •Орієнтовані норми зрошування (поливу) дощуванням в посівному відділенні розсадника на різних ґрунтах, м3/га
- •Рекомендовані терміни та орієнтовне число зрошень рослин в посівному відділенні залежно від їх вимогливості та фази розвитку
- •Питання для самоконтролю
- •6.1. Генеративне (насіннєве) розмноження деревних рослин (вирощування сіянців)
- •6.1.1.Репродуктивна здатність та види плодів дерев і чагарників
- •Вік вступу в пору плодоношення (насіннєношення) деревних рослин, років
- •6.1.2. Селекційний відбір деревних рослин і насаджень для заготівлі насіння
- •6.1.3. Достигання насіння, облік врожаю, заготівля, приймання та переробка насіннєвої сировини
- •Фрагмент шкали п. Раца з оцінки майбутнього врожаю деревних рослин за кількістю плодів (зав’язі) на 1 м гілки
- •Терміни дозрівання та збору плодів і насіння
- •6.1.4. Апробація посівних якостей, зберігання і транспортування насіння
- •Рекомендована для зберігання вологість насіння окремих деревних рослин
- •6.1.5. Підготовка насіння до висіву
- •Класифікація органічного спокою насіння деревних рослин (за м. Г. Ніколаєвою, 1979)
- •Питання для самоконтролю
- •6.2. Виробництво сіянців у відкритому ґрунті посівного відділення
- •6.2.1.Біоекологічні основи вирощування сіянців
- •6.2.2. Передпосівний обробіток ґрунту
- •6.2.3. Способи, види і схеми посіву
- •6.2.3. Строки сіяння, норми висіву та глибина загортання насіння
- •Вихід сіянців сосни при різних нормах висіву насіння
- •Норми висіву, глибина загортання та маса 1000 насінин основних деревних та чагарникових порід
- •6.2.4. Догляд за посівами до і після появи сходів
- •6.2.5. Особливості вирощування сіянців основних деревних порід у відкритому грунті
- •6.3. Вирощування сіянців у закритому ґрунті
- •Питання для самоконтролю
- •6.4. Вегетативне розмноження деревних рослин
- •6.4.1. Методи вегетативного розмноження
- •6.4.2. Розмноження не відділеними від рослин частинами
- •6.4.3. Розмноження відділеними від рослин частинами
- •6.4.4. Розмноження щепленням
- •1. Аблактування - щеплення зближенням двох кореневласних рослин.
- •2. Окулірування - щеплення однією брунькою (вічком).
- •3. Копулірування - щеплення живцем з 2-3 бруньками.
- •Мал. 6.31. Способи окулірування
- •Мал. 6.32. Копулювання живцем: 1 — просте; 2 — поліпшене
- •Мал. 6.35. Щеплення за кору
- •6.4.5 Мікроклональне розмноження деревних рослин.
- •Вибір рослини-донора, ізолювання експланта і отримання добре ростучої стерильної культури;
- •Мікророзмноження (максимальне отримання числа мериклонів);
- •Адаптація до субстрату та умов відкритого ґрунту.
- •Питання для самоконтролю:
- •7. Вирощування великомірного декоративного садивного матеріалу (саджанців, дерев) у відділі формування
- •7.1. Великомірний садивний матеріал та його класифікація
- •7.2. Види шкілок та загальні положення виробництва великомірного садивного матеріалу
- •Мал. 7.48. Схема розміщення саджанців з різним терміном вирощування в комбінованих шкілках
- •7.3.Основи агротехніки закладання декоративних шкілок та вирощування саджанців
- •7.4. Формування надземної частини та кореневої системи саджанців
- •7.4.1. Теоретичні основи обрізки деревних рослин
- •7.4.2. Особливості формування надземної частини чагарників
- •7.4.3. Особливості формування надземної частини саджанців дерев
- •7.5. Технологічні особливості виробництва великомірного садивного матеріалу окремих видів
- •7.5.1. Особливості вирощування саджанців для лісокультурних цілей
- •7.5.2.Особливості вирощування декоративних саджанців для озеленення та садово – паркового будівництва
- •7.5.3. Особливості вирощування щепленого садивного матеріалу
- •Підщепи та рекомендовані способи щеплення форм та сортів декоративних і плодових деревних рослин
- •7.5.4.Особливості вирощування дерев і чагарників архітектурних форм
- •Питання для самоконтролю
- •8.Виробництво садивного матеріалу із закритою кореневою системою
- •8.1. Загальні засади виробництва садивного матеріалу із закритою кореневою системою
- •1. Організаційні:
- •2. Агротехнічні:
- •3. Технологічні:
- •4. Економічні:
- •8.2.Види садивного матеріалу із закритою кореневою системою та технологічні особливості його виробництва
- •8.2.1.Класифікація садивного матеріалу та його основні ознаки
- •8.2.2.Технічні ознаки ємностей та контейнерів
- •Розмір та об’єм вітчизняних квадратних контейнерів “Квадра” для вирощування декоративного садивного матеріалу
- •8.2.3.Компоненти субстрату та вимоги до нього
- •Основні характеристики верхового і перехідного торфу (німецький стандарт 11 540, за Крюссманом,1997)
- •8.3. Технологічні особливості виробництва садивного матеріалу із закритою кореневою системою різного призначення
- •8.3.1. Загальні положення організації виробництва декоративного садивного матеріалу в контейнерній культурі
- •Питання для самоконтролю
- •9. Виробництво садивного матеріалу у маточному відділі
- •9.1. Призначення та структура відділу
- •Середній вихід живців з одного маточного дерева
- •9.3. Колекційне відділення розсадника та його значення
- •Питання для самоконтролю
- •10.Інвентаризація, викопування, зберігання і транспортування садивного матеріалу
- •10.1. Інвентаризація садивного матеріалу
- •10.2. Викопування та зберігання садивного матеріалу
- •10.3. Транспортування садивного матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •11. Планування, організація, облік і контроль якості робіт у розсадниках
- •11.1. Планування і організація робіт
- •11.2. Облік і технічне приймання виконаних робіт
- •11.3. Організація праці на розсаднику.
- •Питання для самоконтролю
- •1. Загальні відомості та основи організації розсадника....
- •4.1. Агрохімічні основи застосування добрив............................................
- •5. Зрошення культур у відкритому грунті….....................
- •6. Виробництво садивного матеріалу у відділі
- •6.1.1.Репродуктивна здатність та види плодів дерев і чагарників..
- •7. Вирощування великомірного декоративного
- •8.Виробництво садивного матеріалу із закритою
- •9. Виробництво садивного матеріалу у
- •10. Інвентаризація, викопування, зберігання і
- •11. Планування, організація, облік і контроль
- •Технологічна карта первинного освоєння під розсадник
- •Розділ 2. Вибір місця та організація території
Питання для самоконтролю
1.Значення і роль зрошення в процесі вирощування садивного матеріалу?
2.Позитивний і негативний вплив зрошення та їх наслідки?
3. Види та способи зрошення в розсадниках ?
4. Поверхневе зрошення по борознах, його переваги та недоліки?
5. Зрошення дощуванням, його переваги та недоліки?
6. Краплинне зрошення, його переваги та недоліки?
7. Зрошувальні системи розсадників та їх завдання?
8.Класифікація зрошувальних систем та їх основні ознаки?
9.Встановлення поливної норми та режиму зрошення?
6. ВИРОБНИЦТВО САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ У ВІДДІЛІ РОЗМНОЖЕННЯ
6.1. Генеративне (насіннєве) розмноження деревних рослин (вирощування сіянців)
6.1.1.Репродуктивна здатність та види плодів дерев і чагарників
Репродуктивна здатність або здатність до генеративного відтворення, плодоношення (насіннєношення – у шпилькових) деревних рослин настає на етапі змужніння, коли вони стають більш константними та менш чутливими до змін умов місцезростання. Початок плодоношення (насіннєношення) деревних рослин залежить від багатьох факторів і зокрема від умов їх живлення – мінерального, водного, світлового і повітряного. Так, окремо стоячі деревні рослини, корені яких охоплюють більшу площу і об’єм ґрунту, а листя (шпильки) на їх кронах внаслідок кращого освітлення мають сприятливіші умови для фотосинтезу, вступають в пору репродуктивної здатності раніше і плодоносять рясніше, ніж дерева в лісостані. Дані щодо початку плодоношення (насіннєношення) деревних рослин у насадженнях та окремо ростучих дерев наведено в таблиці 6.21.
Таблиця 6.21
Вік вступу в пору плодоношення (насіннєношення) деревних рослин, років
Назва деревних рослин |
Окремо стоячих |
Зростаючих насадженнях |
Горобини, верби, тополі, робінія псевдоакація |
5 - 7 |
10 - 15 |
Сосни, берези, клен і ясен американські |
10 - 12 |
20 - 25 |
Ясени, клени, модрини, вільха чорна |
15 - 20 |
30 - 35 |
Дуби, кедри, ялини |
20 - 25 |
40 - 50 |
Бук, ялиця |
30 - 40 |
60 - 70 |
Раніше вказаного в таблиці віку починають плодоношення, як більш стадійно старі, дерева порослевого походження.
Формування квіткових бруньок у дерев обумовлюється, насамперед, нагромадженням достатніх запасів пластичних речовин. Потреба і витрата цих речовин на цвітіння та плодоношення у різних порід не однакова. Ті з них, які мають невеликі за розмірами квітки та плоди і потребують для формування врожаю менше пластичних речовин, плодоносять щорічно або майже щороку, а інші, яким властиве велике за розміром насіння, – через кілька років, виявляючи при цьому певну періодичність. Плодоношення з окремими насіннєвими роками рясного врожаю насіння характерна для більшості деревних рослин. При цьому чіткої періодичності у плодоношенні (насіннєношенні) немає, і насіннєві роки наступають через різні проміжки часу в залежності від метеорологічних умов та інших факторів і чинників живої та неживої природи. У періоди між насіннєвими роками бувають роки з добрим, середнім і слабким врожаєм насіння, а також роки без врожаю. Роки доброго врожаю називають насіннєвими.
Значний вплив на плодоношення має клімат. Чим він сприятливіший, тим частіше наступають насіннєві роки та рясніші урожаї.
З метеорологічних чинників найбільш негативний вплив мають весняні заморозки, які пошкоджують квіти та зав’язі дуба, ялини, сосни, берези, вільхи, ясена та інших порід. Внаслідок суховіїв відбувається опадання зав’язей та зниження показників якості (схожості, життєздатності) насіння. Значних збитків врожаю завдають бурі та град. Затяжні дощі під час цвітіння ускладнюють запилення, особливо перехресне, і тим самим негативно позначаються на плодоношенні як анемофільних, так і ентомофільних деревних рослин.
З біологічних факторів на плодоношення деревних рослин негативно впливають збудники грибних захворювань та ентомологічні шкідники. Іржастий грибок Pucciniastrum padi уражує шишки ялини. Врожай насіння берези може бути знищений грибом Sclerotinia betullae. Жолуді пошкоджуються жолудевим довгоносиком та жолудевою плодожеркою. До зменшення врожаю призводить і пошкодження асимілюючої листової поверхні різними листогризу ими шкідниками – гусеницями непарного шовкопряда, золотогузкою та іншими.
Характерною особливістю плодоношення майже всіх деревних рослин є те, що у врожайні (насіннєві) роки насіння їх більш крупне та повнозернисте і має кращу схожість та енергію проростання.
Плоди та насіння деревних рослин відрізняються великим різноманіттям. Плоди містять в собі одну або декілька насінин, які вкриті оплоднем. За властивостями оплодня їх поділяють на сухі та соковиті. Сухі плоди мають шкірястий, дерев’янистий або перетинчастий оплодень з вмістом в ньому вологи до 15%, який може розтріскуватись і розкриватись чи не розкриватись.
До таких, що розкриваються відносять багатонасіннєві плоди з насінням, яке висипається:
коробочка (багатогніздий плід), який розкривається по різному (бересклет, бузок та ін.);
листянка (одногніздий плід), який розкривається по черевному шву (спіреї, півонія);
біб або стручок (одногніздий чи багатогніздий плід), який розкривається за двома стулками (лушпинками) по черевному і спинному шву (робінія псеодоакація, гледичія, аморфа, леспедеція);
До сухих плодів, що не розкриваються належать:
горіх (однонасінний плід), утворення якого відбулось за участі двох плодолистиків з кам’янистим або дерев’янистим оплоднем (ліщина, бук, горіхи волоський, чорний, сірий, жолудь);
горішок – плід схожий з горіхом але менших розмірів (липа, граб, вільха);
крилатка – плід з жорстким оплоднем, який має шкірясті або перетинчасті вирости у вигляді крилатки, за допомогою якої він поширюється (в’язові, ясени, клени, береза).
Серед соковитих плодів, оплодень яких у фазі дозрівання містить в тканинах 15 – 95 % гігроскопічної вологи, розрізняють такі:
ягода – багатонасінний плід, в якого ендо – і мезокарпій соковиті, а екзокарпій шкірястий (смородина, виноград, бузина,);
яблуко - несправжній багатонасінний плід, в утворені якого окрім зав’язі приймають участь основи андроцею і оцвітини (яблуня, груша, горобина, шипшина);
кістянка – однонасінний, одногніздий плід, що утворився з одного або кількох плодолистиків з диференційованим оплоднем: тонким, шкірястим екзокарпієм, розвиненим, соковитим мезокарпієм і тонким, з кам’янистих клітин ендокарпієм (глід, вишня, черемуха, терен, калина, бархат амурський, бирючина).
У шпилькових порід насіння міститься в шишках (сосна, ялина, ялиця, модрина, кипарис) або шишкоягодах (ялівці).