Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Декоративне розсадництво.docx
Скачиваний:
267
Добавлен:
18.08.2019
Размер:
11.95 Mб
Скачать

Питання для самоконтролю.

  1. Класифікація елементів мінерального живлення та їх роль в життєдіяльності рослин?

  2. Якою є дія добрив в грунті?

  3. Класифікація добрив, які застосовуються в лісових розсадниках?

  4. Органічні добрива, їх характеристика та умови застосування?

  5. Мінеральні добрива, їх класифікація та характеристика?

  6. Органо-мінеральні добрива та особливості їх використання?

  7. Бактеріальні (мікробіологічні) добрива та особливості їх внесення?

  8. Хімічна меліорація ґрунтів?

  9. Розрахунок доз внесення добрив в розсадниках?

  10. Основні ланки системи внесення добрив в розсадниках та їх значення в забезпеченні рослин елементами мінерального живлення?

  11. Особливості внесення допосівного (основного) добрива?

  12. Мета та особливості внесення припосівного (присадивного добрива)?

  13. Кореневе та позакореневе підживлення рослин і його значення в життєдіяльності рослин?

5. Зрошення культур у відкритому грунті

5.1. Загальні відомості

Ріст садивного матеріалу та ефективність його вирощування у відкритому грунті розсадника, в значній мірі, залежить від його вологозабезпеченості. Навіть в надмірно і достатньо зволожених районах (Полісся та Північний Лісостеп України) в окремі посушливі роки або в бездощові періоди, які мають місце упродовж вегетаційного періоду, вологозабезпеченість грунту може наближатись до мінімально необхідного для життєдіяльності рослин рівня.

З вологозабезпеченістю тісно пов’язано мінеральне живлення рослин, інтенсивність якого залежить від вологості грунту. Тому, в умовах недостатньої та нестійкої вологозабезпеченості, вкрай важливим є зрошення рослин водою з метою оптимізації умов водного і мінерального живлення. Оптимізація водного живлення вирощуваних рослин шляхом зрошення культур не повинно призводити до погіршення аерованості коренезаселеного шару грунту та вимивання елементів поживних речовин в недоступні для кореневих систем рослин нижні горизонти, а, навпаки, сприяти ефективному використанню їх наявних запасів.

Запаси вологи, які можуть накопичуватися у грунті залежать, в першу чергу, від його структури та вмісту в ньому органічних речовин. Знаючи фізичні властивості грунту не важко визначити, який запас вологи може утримувати він в собі або так звану повну вологоємність грунту. Ґрунтова вода в рухомій формі знаходиться в порах грунту. Стан грунту, коли всі пори заповнені водою називають водонасиченим. Необхідно зазначити, що із збільшенням насиченості грунту вологою погіршується обмін між повітрям в порах і повітрям атмосфери, а коренева система страждає від нестачі кисню (окислювальної речовини).

Обсяг пор та їх розподіл за розмірами впливають на найважливіші водні властивості грунту. За розмірами пори поділяють на чотири групи: дуже великі, діаметр яких понад 50 мм; великі –50-10; середні – 10-0,2 і дрібні - менше 0,2 мм. Дуже великі пори, в першу чергу, мають значення для повітрообміну в грунті та просочуванню надлишкової води в нижні шари. Великі пори також служать для просочування води, після зникнення якої вони, як і дуже великі заповнюються повітрям. Волога накопичується у середніх порах, які одночасно утримують доступну для рослин вологу. Вода, яка знаходиться в дрібних порах є недоступною для рослин. Тому її запаси називають “мертвою водою”. Об’єм пор та їх розподіл за розмірами в ґрунтах різних за механічним складом наведено в табл. 5.15.

Таблиця 5.15