7.4.3. Особливості формування надземної частини саджанців дерев

Важливою і найвідповідальнішою роботою при вирощуванні деко­ративних саджанців дерев є формування їх надземної частини. Догляд за надземною частиною саджанців дерев передбачає формування штамбу та закладання і формування їх крони. Способи фор­мування штамба і крони залежать від біологічних особливостей порід і строків вирощування саджанців.

Формування штамба дерев починається з моменту висаджування рослин у першу шкілку. До закладання і формування крони приступають після досягнення саджанцями певної висоти, передбаченої їх цільовим вирощуванням. Крону саджанців, що призначені для озеленення доріг, алейних посадок і використання у якості солітерів закладають на висоті 1,8-2,2 м, а для групових посадок – на висоті 1,3-1,8 м.

Формування штамба і закладання крони саджанців швидкорослих порід розпочинається і, як правило, завершується у першій шкілці за 3 – 4 (5) років їх вирощування. В першій шкілці швидкорослих порід часто виконується і значний обсяг робіт з формування крони. При вирощуванні помірно – і повільно рослих видів деревних рослин (клени гостролистий і явір, гіркокаштан, липи, ясень звичайний, більшість в’язових та горіхи) упродовж вирощування у першій шкілці формують тільки штамб. Його формування у порід цієї групи, частіше всього, завершується у другій шкілці, в якій проводиться і закладання крони. Штамб у саджанців шпилькових порід, як правило, не формується.

Однією з перших робіт по догляду за штамбом дерев і його формуванню є видалення дикої парості, що з’являється від кореневої шийки. Цей прийом сприяє ефективному використанню рослинами поживних речовин і стимулює ріст лідируючого пагону.

В першій шкілці під час формування штамбу саджанців необхідно враховувати особливості розвитку лідируючого пагона. В одних дерев (деякі тополі, верби, клен ясенелистий, ясен зелений та ін) він розвивається слабо, часто поступається в рості бічним пагонам, які з’являються з нижче розташованих сильних бруньок, а в інших (робінія псевдоакація, софора японська, гледичія, бархат амурський ) - пагін продовження без спеціального формування утворює викривлені стовбурці, що суттєво знижує декоративну цінність вирощуваних саджанців.

У саджанців цих порід, якщо в шкілку з родючим, багатим на поживні речовини грунтом були висадженні сіянці високої якості з добре розвиненою кореневою системою, обрізку рослин на так званий „зворотній ріст” проводять в рік садіння до початку сокоруху. В інших випадках обрізку на “зворотній ріст” здійснюють весною наступного року. Після такої обрізки рослини з пенька утворюють 2-3 пагона, з яких залишають один найбільш рівний і міцний, а решту вирізають. Новий лідируючий пагін, завдяки швидкому росту, утворює рівний, прямий без розгалужень стовбурець (рис. 7.50).

Рис. 7.50. Схема формування штамбу та крони саджанців швидкоростучих культур з садінням рослин „на зворотній ріст”

Дещо по-іншому формують штамб у порід, яким не властивий стрункий вертикальний ріст. До них належать липи, горобина та деякі інші. Верхівка їх лідируючого пагона постійно відгинається, що призводить до викривлень штамбу і збільшення тривалості вирощування саджанців до стандартних розмірів. В таких випадках, рано весною до початку сокоруху, викривлену частину стовбура зрізають над першою сильною брунькою, з якої з’явиться пагін, який в подальшому забезпечить формування штамба необхідної якості. Такий прийом формування проводять щорічно до досягання штамбом необхідної висоти. При цьому кожне наступне зрізування пагона, роблять над брунькою, яка розташована на протилежному боці відносно зрізаної попереднього року. Таке чергування місць зрізу лідируючого пагону сприяє формуванню вертикальних, більш рівних стовбурів.

Поряд з формуванням рівного штамбу певної висоти дбають про його товщину. Саджанці швидкорослих порід з яскраво вираженим лідируючим пагоном, який добре розвивається, у перший рік після висаджування в шкілку ростуть вільно. Починаючи з другого року, пагони які з’явилися у зоні штамба вкорочують до 10-15 см. Такий прийом формування штамба називають пінцируванням, а вкорочені пагони – пагонами потовщення. У швидкоростучих порід бічні пагони пінцирують 2-3 рази впродовж вегетаційного періоду (у травні-липні). Загалом у культур з швидким потовщенням штамба пінцирування проводять сильне, залишаючи 1/3 довжини пагона, а з повільним – слабе, залишаючи 2/3 частини пагона. На вкорочених пагонах листя утворюють пластичні речовини в процесі асиміляції і спрямовують їх у стовбур рослин, що сприяє його потовщенню.

Пагони потовщення вирізають на кільце гострим садовим ножем, починаючи з нижньої частини штамба. Перше видалення проводять у липні-серпні другого року вирощування, а останнє (у верхній частині), як правило, після того, як штамб досягне необхідної товщини, в рік викопування. Зріз пагону роблять як можна ближче до кільцеподібного напливу кори, де найбільше камбію, який сприяє швидкому заростанню ран.

Дещо інакше формують штамб у помірно – і повільнорослих рослин. Для його потовщення проводять ті самі прийоми, що вказані вище. Але пінцирування бічних пагонів на штамбі починають на 2-3-й рік. Протягом літа його повторюють 1-2 рази, а закінчують, як правило, в

останній рік перебування саджанців у школі (рис. 7.51).

Упродовж усього періоду вирощування саджанців в розсаднику штамб саджанців утримують у чистоті, для чого усі пагони, що з’являються від кореневої шийки або із сплячих бруньок, вирізають до їх здерев’яніння.

Крони швидкорослих саджанців починають формувати, як правило, за два роки до їх реалізації. Для озеленення використовують також стандартні саджанці з однорічною кроною. Формування крони починають із закладання крони , яке проводять на 3-й або 4-й рік вирощування після того, як штамби досягають заданої висоти і товщини. Послідовність закладання крони швидкорослих саджанців наступна: рано весною відраховують на пагоні над штамбом 5-7 бруньок і над верхньою зрізають лідируючий пагін. Для рослин з супротивним розміщенням бруньок та рослин з малими міжвузлями їх залишають вдвічі більше (12-18 шт.), але половину з них вищипують через одну, що дозволяє сформувати крону з негустим розміщенням скелетних гілок. Верхня брунька забезпечує утворення в майбутньому пагона продовження, а нижні – скелетних гілок крони. Щоб запобігти утворенню “вилки” у видів з супротивним розміщенням бруньок, одну з двох верхніх і дві наступні за нею бруньки вищипують.

Пагони, які утворилися із залишених бруньок, наступного року до початку вегетації також зрізають (на зовнішню бруньку) відрахувавши 5-7 бруньок.

Рис. 7.51 Схема формування саджанців клена гостролистого

При цьому пагони, що розміщені вище по стовбуру, зрізають на 1-2 міжвузля вище, ніж нижні пагони. Цей прийом допомагає одержувати крони більш компактної форми. З бруньок бічних пагонів розвиваються гілки другого порядку. Гілки другого порядку обрізають, якщо необхідно надати кроні компактної або певної форми. Так, при конічній формі крони гілки підрізають на внутрішню бруньку . а при кулястій – на зовнішню.

Крону саджанців помірно – та повільнорослих культур, а до них належать клен гостролистий і польо­вий, ясен звичайний, горіх, горобина, липи, гіркокаштан, дуб звичайний і червоний, закладають на 4-6 рік вирощування. Для формування їх крони застосовують такі самі методи та принципи, як і при формуванні крони швидкорослих саджанців

(рис. 7.52.).

Рис. 7.52. Схема формування саджанців помірно- і повільноростучих порід (цифрами позначено вік саджанців)

Саджанці деяких видів деревних рослин (тополя пірамідальна і чорна, береза, вільха, черемха та більшість шпилькових порід) не потребують догляду за штамбом, закладання і формування крони