- •Маурер в. М.
- •Передмова
- •1. Загальні відомості та основи організації розсадника
- •Етапи становлення деревного розсадництва
- •2. Заготівля і переробка лісонасіннєвої сировини
- •1.3. Основи організаційно-господарського облаштування декоративних розсадників
- •1.3.1. Структура розсадників
- •Розмірів розсадника та обсягів виробництва;
- •Спеціалізації розсадника та видового асортименту порід, що вирощуються;
- •Прийнятих технологій розмноження і вирощування садивного матеріалу.
- •Ділянці
- •1.3.2.Основи організації постійного розсадника
- •Вплив монокультури на вихід стандартних сіянців сосни звичайної на тимчасовому лісовому розсаднику Дзвінківського лісництва Боярської лдс
- •2.2 Сівозміни в розсадниках окремих грунтово-кліматичних зон
- •Сівозміни в розсадниках Полісся та північних районів Лісостепу (за п.Г. Кальним)
- •Сівозміни в розсадниках Лісостепу (за п.Г. Кальним)
- •Сівозміни в розсадниках Степу (за п.Г. Кальним)
- •Сівозміни в зрошуваних розсадниках Степу (за п.Г. Кальним)
- •Питання для самоконтролю:
- •3.Обробіток грунту
- •3.1. Теоретичні основи обробітку грунту
- •Обробіток грунту (ог)
- •В полях прийнятих сівозмін
- •Основний обробіток грунту (оог)
- •Рекомендована глибина основного обробітку грунту, см
- •3.2.Первинне освоєння площ відведених під розсадник
- •3.3 Основний обробіток грунту в полях прийнятих сівозмін.
- •3.4. Передпосівний та передсадивний обробіток грунту
- •Питання для самоконтролю:
- •4. Застосування добрив в розсадниках
- •4.1.Агрохімічні основи застосування добрив
- •Оцінка ґрунтів розсадника за вмістом в них гумусу та доступних форм елементів мінерального живлення в поживній суміші (за п.Г. Кальним)
- •4.2. Види добрив та їх характеристика
- •4.2.1.Органічні добрива
- •Мінеральні добрива
- •4.2.2.Органомінеральні добрива (туки)
- •Основні мінеральні добрива та їх властивості.
- •Допустимі варіанти змішування добрив
- •4.2.4.Бактеріальні добрива
- •4.2.5.Хімічна меліорація ґрунтів
- •4.3. Розрахунок доз та система внесення добрив
- •Потреби тих чи інших рослин в поживних речовинах або оптимального вмісту елементів мінерального живлення в грунті (Еопт);
- •Фактичного вмісту (запасу) в грунті доступних для рослин елементів мінерального живлення (Ефакт).
- •Орієнтовні норми внесення добрив у розсадниках Полісся та північних районів Лісостепу на підзолистих, дерново-підзолистих і сірих лісових грунтах супіщаного та суглинкового складу (за п.Г.Кальним)
- •Орієнтовні норми внесення добрив у розсадниках Лісостепу на темно-сірих суглинкових та чорноземах вилугованих (за п.Г.Кальним)
- •Орієнтовні норми внесення добрив в зрошуваних розсадниках Степу на чорноземах та темно-каштанових грунтах (за п.Г.Кальним)
- •Питання для самоконтролю.
- •5. Зрошення культур у відкритому грунті
- •5.1. Загальні відомості
- •Об’єм пор в грунтах різного механічного складу та їх розподіл за розмірами (за Шефером і Шахтшабелем, 1992)
- •5.2.Види та способи зрошення в розсадниках
- •Рекомендовані параметри поливних борозен залежно від механічних властивостей ґрунтів
- •По борознам
- •Для зрошування дощуванням
- •5.3.Управління зрошенням
- •Максимальна водопоглинаюча здатність ґрунтів різного механічного складу
- •Допустимі верхня і нижня межі вологості ґрунту, % (шар ґрунту 0,3 м)
- •Орієнтовані норми зрошування (поливу) дощуванням в посівному відділенні розсадника на різних ґрунтах, м3/га
- •Рекомендовані терміни та орієнтовне число зрошень рослин в посівному відділенні залежно від їх вимогливості та фази розвитку
- •Питання для самоконтролю
- •6.1. Генеративне (насіннєве) розмноження деревних рослин (вирощування сіянців)
- •6.1.1.Репродуктивна здатність та види плодів дерев і чагарників
- •Вік вступу в пору плодоношення (насіннєношення) деревних рослин, років
- •6.1.2. Селекційний відбір деревних рослин і насаджень для заготівлі насіння
- •6.1.3. Достигання насіння, облік врожаю, заготівля, приймання та переробка насіннєвої сировини
- •Фрагмент шкали п. Раца з оцінки майбутнього врожаю деревних рослин за кількістю плодів (зав’язі) на 1 м гілки
- •Терміни дозрівання та збору плодів і насіння
- •6.1.4. Апробація посівних якостей, зберігання і транспортування насіння
- •Рекомендована для зберігання вологість насіння окремих деревних рослин
- •6.1.5. Підготовка насіння до висіву
- •Класифікація органічного спокою насіння деревних рослин (за м. Г. Ніколаєвою, 1979)
- •Питання для самоконтролю
- •6.2. Виробництво сіянців у відкритому ґрунті посівного відділення
- •6.2.1.Біоекологічні основи вирощування сіянців
- •6.2.2. Передпосівний обробіток ґрунту
- •6.2.3. Способи, види і схеми посіву
- •6.2.3. Строки сіяння, норми висіву та глибина загортання насіння
- •Вихід сіянців сосни при різних нормах висіву насіння
- •Норми висіву, глибина загортання та маса 1000 насінин основних деревних та чагарникових порід
- •6.2.4. Догляд за посівами до і після появи сходів
- •6.2.5. Особливості вирощування сіянців основних деревних порід у відкритому грунті
- •6.3. Вирощування сіянців у закритому ґрунті
- •Питання для самоконтролю
- •6.4. Вегетативне розмноження деревних рослин
- •6.4.1. Методи вегетативного розмноження
- •6.4.2. Розмноження не відділеними від рослин частинами
- •6.4.3. Розмноження відділеними від рослин частинами
- •6.4.4. Розмноження щепленням
- •1. Аблактування - щеплення зближенням двох кореневласних рослин.
- •2. Окулірування - щеплення однією брунькою (вічком).
- •3. Копулірування - щеплення живцем з 2-3 бруньками.
- •Мал. 6.31. Способи окулірування
- •Мал. 6.32. Копулювання живцем: 1 — просте; 2 — поліпшене
- •Мал. 6.35. Щеплення за кору
- •6.4.5 Мікроклональне розмноження деревних рослин.
- •Вибір рослини-донора, ізолювання експланта і отримання добре ростучої стерильної культури;
- •Мікророзмноження (максимальне отримання числа мериклонів);
- •Адаптація до субстрату та умов відкритого ґрунту.
- •Питання для самоконтролю:
- •7. Вирощування великомірного декоративного садивного матеріалу (саджанців, дерев) у відділі формування
- •7.1. Великомірний садивний матеріал та його класифікація
- •7.2. Види шкілок та загальні положення виробництва великомірного садивного матеріалу
- •Мал. 7.48. Схема розміщення саджанців з різним терміном вирощування в комбінованих шкілках
- •7.3.Основи агротехніки закладання декоративних шкілок та вирощування саджанців
- •7.4. Формування надземної частини та кореневої системи саджанців
- •7.4.1. Теоретичні основи обрізки деревних рослин
- •7.4.2. Особливості формування надземної частини чагарників
- •7.4.3. Особливості формування надземної частини саджанців дерев
- •7.5. Технологічні особливості виробництва великомірного садивного матеріалу окремих видів
- •7.5.1. Особливості вирощування саджанців для лісокультурних цілей
- •7.5.2.Особливості вирощування декоративних саджанців для озеленення та садово – паркового будівництва
- •7.5.3. Особливості вирощування щепленого садивного матеріалу
- •Підщепи та рекомендовані способи щеплення форм та сортів декоративних і плодових деревних рослин
- •7.5.4.Особливості вирощування дерев і чагарників архітектурних форм
- •Питання для самоконтролю
- •8.Виробництво садивного матеріалу із закритою кореневою системою
- •8.1. Загальні засади виробництва садивного матеріалу із закритою кореневою системою
- •1. Організаційні:
- •2. Агротехнічні:
- •3. Технологічні:
- •4. Економічні:
- •8.2.Види садивного матеріалу із закритою кореневою системою та технологічні особливості його виробництва
- •8.2.1.Класифікація садивного матеріалу та його основні ознаки
- •8.2.2.Технічні ознаки ємностей та контейнерів
- •Розмір та об’єм вітчизняних квадратних контейнерів “Квадра” для вирощування декоративного садивного матеріалу
- •8.2.3.Компоненти субстрату та вимоги до нього
- •Основні характеристики верхового і перехідного торфу (німецький стандарт 11 540, за Крюссманом,1997)
- •8.3. Технологічні особливості виробництва садивного матеріалу із закритою кореневою системою різного призначення
- •8.3.1. Загальні положення організації виробництва декоративного садивного матеріалу в контейнерній культурі
- •Питання для самоконтролю
- •9. Виробництво садивного матеріалу у маточному відділі
- •9.1. Призначення та структура відділу
- •Середній вихід живців з одного маточного дерева
- •9.3. Колекційне відділення розсадника та його значення
- •Питання для самоконтролю
- •10.Інвентаризація, викопування, зберігання і транспортування садивного матеріалу
- •10.1. Інвентаризація садивного матеріалу
- •10.2. Викопування та зберігання садивного матеріалу
- •10.3. Транспортування садивного матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •11. Планування, організація, облік і контроль якості робіт у розсадниках
- •11.1. Планування і організація робіт
- •11.2. Облік і технічне приймання виконаних робіт
- •11.3. Організація праці на розсаднику.
- •Питання для самоконтролю
- •1. Загальні відомості та основи організації розсадника....
- •4.1. Агрохімічні основи застосування добрив............................................
- •5. Зрошення культур у відкритому грунті….....................
- •6. Виробництво садивного матеріалу у відділі
- •6.1.1.Репродуктивна здатність та види плодів дерев і чагарників..
- •7. Вирощування великомірного декоративного
- •8.Виробництво садивного матеріалу із закритою
- •9. Виробництво садивного матеріалу у
- •10. Інвентаризація, викопування, зберігання і
- •11. Планування, організація, облік і контроль
- •Технологічна карта первинного освоєння під розсадник
- •Розділ 2. Вибір місця та організація території
6.4.4. Розмноження щепленням
Штучне зрощення прищеплюваного компонента (прищепа) з рослиною на яку він прищеплюється (підщепа) називають щепленням. Внаслідок щеплення утворюється єдиний організм, кожна частина якого зберігає свої функції. Коренева система підщепи постачає рослину водою і елементами мінерального живлення, а крона, яка утворюється з прищепи, забезпечує її продуктами фотосинтезу. Добре зростання тканин і максимальне довголіття рослин забезпечується при щепленні близьких видів, а також при щепленні форм та сортів на той вид, від якого вони походять.
Розмноження щепленням найпоширеніше у садівництві для збереження сортових особливостей, прискорення початку плодоношення, посилення росту, підвищення стійкості тощо. У лісовому господарстві щеплення використовують для створення насіннєвих плантацій, архівно - клонових культур та вирощування декоративного садивного матеріалу для озеленення.
Прищепою можуть слугувати сходи, сіянці, одно - та дворічні пагони або їх частина (живці) з однією або кількома бруньками, окремі бруньки з прилеглими до них ділянками кори та деревини (вічка). Для підщеп використовують дорослі дерева, саджанці, сіянці. Залежно від мети, породи, віку, розмірів компонентів визначають спосіб та місце щеплення – у крону, в верхівку або бічну частину пагона, в штамб або кореневу шийку.
Щеплення починають з підготовки прищепи (заготівля та зберігання пагонів, нарізка живців та вічок, проведення зрізу через деревину, камбій і кору у вигляді гладкої поверхні з виступом або язичком) і підщепи (зрізання частини або усієї рослини, оголення камбію і деревини відповідно до зрізу на прищепі). Потім підготовлені компоненти щеплення суміщають. При цьому прищепу прикладають до підщепи так, щоб співпадали деревина з деревиною, камбій з камбієм, луб з лубом. Наступна операція – обв’язування та обмазування місця щеплення, яке повинно забезпечувати міцний контакт оголених тканин прищепи і підщепи. Для цього використовують поліетиленову плівку, лейкопластир, ізоляційну стрічку, а також вовняну або бавовняно-паперову нитку (штопку). Для захисту від висихання місце щеплення обмазують садовим варом або пластиліном. Інколи прищеплені рослини вміщують на 3-4 тижні у поліетиленові, пластикові або паперові мішечки. Через 3-4 тижні після щеплення проводять послаблення обв’язки та її повне знімання на наступний рік.
Догляд за щепленими рослинами включає розпушування ґрунту, підживлення та поливання рослин, знищення порослі та водяних пагонів, які утворюються на підщепі. Відомо близько 150 способів щеплення, які відрізняються за віком і розмірами компонентів, технікою виконання. За технікою виконання способи щеплення поділяють на три основні групи:
1. Аблактування - щеплення зближенням двох кореневласних рослин.
2. Окулірування - щеплення однією брунькою (вічком).
3. Копулірування - щеплення живцем з 2-3 бруньками.
Аблактування, головним чином, застосовують для порід, що важко зростаються: берези, каштана, бука та ін. При аблактуванні підщепу і прищепу вирощують поруч, потім їх зближують, без відділення прищепи від материнської рослини до повного зростання компонентів. Перед зближенням на пагонах обох рослин роблять неглибокі повздовжні надрізи кори з тонким шаром деревини завдовжки 4-5 см однакових розмірів, суміщають оголеними поверхнями та обв’язують.
Окулірування – простий, надійний і найбільш розповсюджений спосіб вегетативного розмноження плодових і деяких листяних видів рослин. Проводять її у два строки: навесні і у другій половині літа. До ранньовесняної вдаються рідко, лише на півдні, де не прижилися або загинули бруньки взимку, які були заокуліровані влітку. У період весняного сокоруху окулірують проростаючим вічком, а під час пізньолітнього відтоку поживних речовин – сплячою брунькою; тому у першому випадку окулянт розвивається у рік проведення щеплення, а в другому – на наступний рік.
Відомо кілька способів окулірування (рис. 6.31):
під кору брунькою з щитком без деревини (рис. 6.31а,г);
під кору брунькою з деревиною (щиток бруньки, окрім кори, камбію, має тонкий шар деревини, рис. 6.31 б,д);
в приклад (брунька зрізується не з щитком, а з великою ділянкою кори прямокутної форми, рис.6.31в,е).
Третій спосіб застосовується для щеплення на товстокорих підщепах – на горіхах, каштанах та ін. У практиці найчастіше застосовують літнє окулірування щитком з деревиною. Залежно від вимог окулірування проводять у різні частини підщепи. При вирощуванні плодових саджанців щеплення роблять якомога ближче до кореневої шийки. При розмноженні плакучих, кульовидних форм деревних рослин, штамбових троянд і бузків окулірують в штамб на висота, що визначена технічними вимогами до садивного матеріалу.